ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МОЙСЕЄНКО ПЕТРО ОНИСИМОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. МОЙСЕЄНКО Петро Онисимович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mojseienko_P (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МОЙСЕЄНКО ПЕТРО ОНИСИМОВИЧ

МОЙСЕЄНКО Петро Онисимович (1852–30.11.1923) – рос. революціонер, учасник народницького та соціал-демократ. рухів. Н. в с. Обиденне Сичівського пов. Смоленської губ. в родині кріпосних селян. 1865 як учень був відданий на моск. ф-ку. Від 1871 працював ткачем у м. Орєхово-Зуєво (нині місто Моск. обл., РФ). Від 1874 – у Санкт-Петербурзі на ф-ці Шау. Брав участь у діяльності петерб. народницьких гуртків (див. Народники). Учасник Казанської демонстрації 1876 та член Пн. союзу рос. робітників (1878). 1878–83 за участь у страйковому русі висланий спершу до Смоленської, а пізніше – до Єнісейської губ. Після заслання працював на Нікольській мануфактурі С.Морозова в м. Орєхово-Зуєво. Один з організаторів знаменитого Морозовського страйку 1885. Висланий в Архангельську губ. (1885–89). Після повернення із заслання проводив революц. діяльність у м. Ростов-на-Дону (нині місто в РФ; 1893–94). Заарештований і висланий до Вологодської губ. (1894–98). Від 1899 – на Донбасі та в м. Маріуполь. Член Російської соціал-демократичної робітничої партії (1905). Належав до більшовицької течії соціал-демократ. руху (див. Більшовики). 1905 входив до складу страйкового к-ту Щербинівського рудника. 1909–10 – у м. Баку (нині столиця Азербайджану). Від 1912 – у м. Горлівка, де став одним із керівників страйку (1916). 1917–18 – учасник громадян. війни на Пн. Кавказі та в Баку. Інструктор нар. освіти в м. Мінеральні Води (нині місто Ставропольського краю, РФ; 1920–21). Від 1922 працював у Харків. ін-ті історії партії. Автор спогадів з історії революц. руху 70-х рр. 19 – поч. 20 ст.

П. у м. Харків, похований у м. Орєхово-Зуєво.

дата публікації: 2010 р.

Праці:
  1. Воспоминания старого революционера. М., 1966.
Література:
  1. Кавалеров И.Н. Памяти П.А. Моисеенко. "Летопись революции", 1924, № 1
  2. Чечановский М. Ткач П.А. Моисеенко. М., 1924
  3. Панов А. Сеятель гнева народного. Сталино, 1961
  4. Подлящук П. Основа (рассказ о Петре Мойсеенко, рабочем вожаке). М., 1970
  5. Кирьянов Ю.И. Неизвестные корреспонденции П.А. Моисеенко в "Правде" в 1913–1914 гг. "История СССР", 1971, № 1
  6. Волковинский В.Н. Малоизвестные документы ЦГАОР УССР о П.А. Моисеенко. "Советский архив", 1983, № 6
  7. Панов А. Человек с сердцем Данко [П.А. Моисеенко]. "Донбасс", 1985, № 4.

Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ГОРЛІВКА
  • МАРІУПОЛЬ
  • НАРОДНИКИ
  • РОСІЙСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (БІЛЬШОВИКІВ)
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ

  • Пов'язані терміни:
  • ЛІТОПИС РЕВОЛЮЦІЇ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)