ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МОЛДОВАНИ В УКРАЇНІ

  Бібліографічне посилання: Овчаренко П.Д. МОЛДОВАНИ В УКРАЇНІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Moldavany_Ukraini (останній перегляд: 16.06.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МОЛДОВАНИ В УКРАЇНІ

МОЛДОВАНИ В УКРАЇНІ (самоназва – молдовень) – за даними Всеукр. перепису населення 2001, проживають чисельністю в 258,6 тис. громадян, що складає 0,5 % від заг. кількості населення України. За міжпереписний період (від 1989) їх число зменшилося на 65,9 тис. осіб (20,3 %). Майже 74 % укр. молдован – це жителі двох областей: Одеської області (123,7 тис. осіб, або 47,8 % від усієї кількості представників цієї національності) та Чернівецької області (67,2 тис. осіб, або 26,0 %). Ще 11 % молдован розселено в трьох областях – Миколаївській області (13,2 тис. осіб), Кіровоградській області (8,3 тис.) та Донецькій області (7,2 тис.), у решті регіонів налічується від 1,4 до 4,4 тис. осіб. Компактно молдовани проживають в Автономній Республіці Крим, Вінницькій області, Полтавській області, Херсонській області та в м. Севастополь. Із 258,6 тис. молдован 181,1 тис. вважають рідною мовою молдовську, 27,7 тис. – українську, 45,6 тис. – російську. Молдов. мова належить до сх. підгрупи романської групи індоєвроп. сім'ї мов. Писемність здійснювалася на основі кириличної графіки (1989 прийнято рішення про перехід на лат. графіку). За реліг. належністю молдовани є правосл. християнами.

Етнічна історія молдован бере свій початок з часу формування народності волохів – пращурів усіх східнороманських народів, які в 10–13 ст. проживали в ареалі, котрий охоплював пн. Балканського п-ова та Карпатські гори і не раз входив до складу слов'ян. держ. об'єднань: Київської Русі, Галицького князівства, Галицько-Волинського князівства. Волохи, сформовані як народність на основі групи фракійських племен та піддані в перших століттях н. е. процесам романізації, починаючи вже з 6 ст., налагодили тісні зв'язки з розселеними в цьому регіоні слов'янами. Саме в результаті взаємодії волохів і слов'ян у Сх. Прикарпатті власне й почав формуватися молдов. народ. Територія його первісного розселення в 14 ст. увійшла до складу Молдавського князівства, де проживали й слов'яни. Процес заселення укр. території молдованами значною мірою був спричинений експансією з боку шляхетської Польщі та турец. завойовників. З 16 ст. молдов. селяни, втікаючи від гноблення місц. феодалів і репресій турец. загарбників, під владою яких перебувала Бессарабія, цілими родами і сім'ями переселялися на укр. землі. До речі, чимало молдован було й у Війську Запорозькому. Майже до серед. 18 ст. молдовани заселяли райони Лівобережної України, Поділля, пд. частину Брацлавського воєводства і Київського воєводства, деякі ін. території. Прибували вони з Бессарабії, "ханської Туреччини" – нижньої Наддніпрянської України (див. також Ханська Україна: ще в 16 ст. Молдова була захоплена Османською імперією), Буковини. У кінці 18 ст. лівобережжя Дністра, а пізніше землі між річками Прут (прит. Дунаю) та Дністер – Бессарабія – були відвойовані в Туреччини й приєднані до Російської імперії. Тоді ж багато молдован увійшло до складу військових поселень. Вони заснували окремі населені пункти (роти) у складі гусарського і пандурського піхотних полків, а також у Слов'яно-Сербському і Бахмутському повітах. Наприкінці 19 – на поч. 20 ст. серед молдован, які населяли в царській Росії Бессарабську губ., частково – Подільську губернію і Херсонську губернію, відбулася подальша етнічна консолідація. 1918 Бессарабія була приєднана до Румунії. А в лівобереж. районах Придністров'я, де мешкали молдовани, 1924 у складі України було створено Автономну Молдав. СРР (з 1937 – Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка). 1940 після включення Бессарабії в СРСР на території Молдав. АРСР і більшій частині Бессарабії було утворено Молдав. РСР, з 1991 – Республіка Молдова.

Україна створює відповідні умови для задоволення культурно-освіт. та духовних потреб громадян молдов. національності. З цією метою засновані молдов. національно-культ. т-ва, зокрема в Запоріз., Київ., Кіровогр., Одес. та Чернів. областях. Національно-культ. молдов. асоціація має всеукр. статус.

Підготовку пед. кадрів для навч. закладів з молдов. (румун.) мовою навчання здійснюють Ізмаїльський пед. ін-т (укр. та молдов. (румун.) мова і література) і Білгород-Дністровське пед. уч-ще (молдов. (румун.) мова).

Упродовж тривалого часу в самій Молдові навч. література друкувалася молдов. (румун.) мовою з використанням кирилиці. Підручники з мови мали назву "Молдовська мова", а з літератури – "Молдовська література". Так само і навч. плани шкіл в Україні з молдов. контингентом учнів мали назву: "Навчальний план загальноосвітньої школи з молдовською мовою навчання". З 1992 розпочався перехід шкіл з молдов. складом учнів на навчально-методичне забезпечення, в основу якого покладена лат. графіка, що було зумовлено відповідним процесом у школах Республіки Молдова. Підручники з мови та літератури шкіл Молдови стали називатися "Румунська мова" та "Румунська література". Мову друкування підручників було визначено як румунську. Цими підручниками почали користуватись і в школах областей України, де навчаються учні молдов. національності. Згідно із 3-ю статтею Протоколу про співробітництво між Мін-вом освіти і науки України та Мін-вом освіти Республіки Молдова, "молдовська сторона, враховуючи свої можливості, надасть безкоштовно підручники з усіх навчальних дисциплін, методичні посібники і художню літературу для дошкільних навчальних закладів і шкіл України з молдовською (румунською) мовою навчання відповідно до заяви української сторони".

Разом з тим, враховуючи запити і пропозиції громад. орг-цій, зокрема Одес. обласної національно-культ. молдов. асоціації "Лучаферул" та пед. колективів, визначення Конституцією Молдови молдов. мови як державної, управління освіти Одес. обласної держ. адміністрації, починаючи з 1998, рекомендувало загальноосвіт. навч. закладам використовувати в шкільній документації термін "молдовська мова".

Для задоволення культ. запитів молдов. нац. спільноти в Одес. області на поч. 2000-х рр. діяло понад 30 молдов. аматорських колективів, серед них – вокально-хорові, танцювальні та муз. колективи, які демонструють свою майстерність на традиційних фестивалях "Мерцишор", "Флоріле далбе", "Ізвораш" та міжетнічному форумі "Нижній Дунай".

Одес. обласна телерадіокомпанія готує передачі на радіо і телебаченні молдов. (румун.) мовою, зокрема, на обласному телебаченні цією мовою виходить щотижнева публіцистична програма "Плаюл натал", а на обласному радіо – щотижнева інформаційна програма "Актуалітець" та щотижнева передача за листами радіослухачів "Фелічітар".

З метою забезпечення інформаційних потреб молдов. нац. меншини молдов. (румун.) мовою видається щомісячна сторінка "Лучаферул" в Ізмаїльській районній газ. "Придунайские вести".

2003 зареєстровано газ. "Лучаферул", яка виходить на загальнодерж. рівні молдов. мовою. Це сприяє поглибленню дружніх стосунків між укр. та молдов. народами.

2008 парафовано Угоду між Україною і Республікою Молдова про співробітництво в забезпеченні прав осіб, які належать до нац. меншин. Кінцевий результат – створення міжурядової українсько-молдовської комісії у цій сфері.

Бібліогр.: Етнічні спільноти України: етнографічні особливості: Рекомендаційний бібліографічний покажчик. К., 2000.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Лисенко В.Г. Утворення і розвиток Молдавської АРСР у складі УРСР (1920–1940 рр.). "УІЖ", 1974, № 9
  2. Репида А.В. Образование Молдавской АССР. Кишинев, 1974
  3. Очерки по истории молдавско-русско-украинских связей ХVII–ХХ вв. Кишинев, 1977
  4. Исторические корни связей и дружбы украинского и молдавского народов. К., 1980
  5. Нерушимая дружба украинского и молдавского народов в период социализма. К., 1980
  6. Етнічний довідник, ч. 2: Етнічні меншини в Україні. К., 1996
  7. Жуковський А. Петро Могила й питання єдності церков. К., 1997
  8. Наулко В. Хто і відколи живе в Україні. К., 1998
  9. Орлик В.М. Молдавська національна меншина в Україні (1919–1923 рр.). Кіровоград, 1998
  10. Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність. К., 2001
  11. Фетеску А. З досвіду роботи Молдовської національно-культурної асоціації. В кн.: Наукові записки Молдовської національно-культурної асоціації: Збірник, вип. 15. К., 2001
  12. Український соціум. К., 2005
  13. Розвиток етнонаціональних відносин в Україні: Стан. Тенденції. Перспективи. К., 2007.

Посилання:
  • АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ
  • БЕССАРАБІЯ
  • БРАЦЛАВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • БУКОВИНА
  • ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ХАНСЬКА УКРАЇНА
  • ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • КИЇВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • КИРИЛИЦЯ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • МОЛДАВСЬКА АРСР
  • МОЛДАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА, НАДДНІПРЯНЩИНА, ПРИДНІПРОВ'Я, ПОДНІПРОВ'Я
  • ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПОДІЛЬСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ВІЙСЬКОВІ ПОСЕЛЕННЯ
  • ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВОЛОХИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)