ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МОЛДОВСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ШЛЯХ

  Бібліографічне посилання: Огуй О.Д. МОЛДОВСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ШЛЯХ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Moldavskyj_torhovyj_shliakh (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МОЛДОВСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ШЛЯХ

МОЛДОВСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ШЛЯХ ("Via valahica") – важливий торг. шлях із Пн.-Зх. Європи в пд. та сх. країни, який в останній чв. 14 ст. (перша згадка 1386) прийшов на зміну давньому небезпечному "татарському шляху" (via tartarica), що проходив із "німецьких міст", через Краків чи Львів, Кам'янець (нині м. Кам'янець-Подільський) та Білгород (нині м. Білгород-Дністровський) на Кафу (нині м. Феодосія) спустошеними землями, частково контрольованими татарами. Більш безпечний М.т.ш. проходив щонайпізніше від 1386 із Львова (який отримав 1400 від короля польс. і верховного кн. литов. Владислава II Ягайла виняткове право торгівлі з Молдавським князівством), через Коломию, Чернівці (чи Хотин), Сучаву як столицю Молдав. князівства (1387–91), територію Пн.-Зх. Причорномор'я (Параталасії), яке стало молдовським у 1390-х рр., до портів Чорного моря (у т. ч. генуезької Кафи) і далі на пд. та сх. Осн. товарами, що транспортувалися М.т.ш. спочатку транзитом, були: заморські товари (прянощі, перець), залізні вироби (ножі, коси, миски), тканини (у т. ч. шовк, оксамит), згодом – велика рогата худоба та ін. У найважливіших пунктах М.т.ш., які завдяки цьому стали містами (Білгород, Сучава, Ясси, Сірет (нині три останні в Румунії), Чернівці, Хотин та ін.), знімалися торг. мита, які, забезпечивши прибутки скарбниці, лягли в основу молдов. карбування (за Петра I Мушата та особливо інтенсивно – за Олександра I Доброго). Утвердження М.т.ш. посилилося тоді, коли Молдова остаточно оволоділа портовими Білгородом (між 1410 та 1420) та Кілією (бл. 1412), звідки йшли кораблі до Кафи. Завдяки виходові на Чорне море через Білгород та заг. безпеці контрольованих шляхів Молдова стала (до 16 ст.) одним із центрів транзитної торгівлі між Сх. та Зх.

Проте із відкриттям Америки та нових мор. шляхів значення М.т.ш. як транзитного шляху істотно зменшилося, зате він набув значення для експорту буковинсько-молдов. худоби. У 15–16 ст. через Сучаву проходили відгалуження М.т.ш., що були складовими міжнар. торг. шляхів: Львівський шлях (Сірет–Чернівці–Снятин–Львів) до Кракова та Гданська (нині місто в Польщі) і Кам'янецький шлях (через Бояни (нині село Новоселицького р-ну Чернів. обл.) на Хотин – Кам'янець – Бар та Київ), яким (із перервами на час воєнних дій) експортувався молдов. товар: велика рогата худоба, сушена риба, мед тощо. Загалом після 1538, втративши незалежність, Молдова зуміла відновити в межах Османської імперії й М.т.ш. із Львова через Чернівці чи через Хотин на Сучаву і далі (який уже, правда, не мав попереднього навантаження), інтенсифікувати торг. зносини з трансильванськими містами та через Львів з Польщею. Величезний ярмарок великої рогатої худоби, який часто відвідували львів. купці (і серед них майбутній єпископ Макарій Тучапський), знаходився неподалік від Чернівців у с. Шипинці (нині село Кіцманського р-ну Чернів. обл.), а з 1577 – і в Хотині. Мита за велику рогату худобу в 1580-х рр. лише на Чернів. митному пункті давали щорічно 100 тис. флоринів прибутку.

Проте в 17 ст. через численні війни та козац. рейди (1595–1601, 1607–12, 1620–21, 1648–61, 1672–83–99) М.т.ш. занепав, бо зі Снятина через стародавні села Лужани (нині с-ще міськ. типу Кіцманського р-ну) й Шипинці прокочувалися польс. армії. За австрійс. часів (1774–1918) через пункти М.т.ш. прокладено шляхи та залізницю до Львова й Сучави, які діють і досі.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Kutszeba S. Handel Polski ze Wschodem w wiekach średnich. В кн.: Przegląd Polski, т. 148–150. Krakόw, 1903
  2. Nistor I. Die auswärtigen Handelsbeziehungen der Moldau im XIV, XV und XVI. Jhdt. Gotha, 1911
  3. Nistor I. Handel und Wandel in der Moldau bis zum Ende des XVI. Jahrhunderts. Czernowitz, 1912
  4. Panaitescu N. La route commerciale de Bologne a la Mar Noire au Moyen Age. В кн.: Revista Istorica Romina a 1933, vol. 3, 2–3. Б/м, б/р
  5. Gusti D. (Ed.) Jurescu c.c. Enciclopedia Romaniei, vol. 2: Ţara Romaneasca: Structura organizării Romaniei pe ţinuturi administrative. Monografiile judeţelor Romaniei. BucureJurescu c.c. Enciclopedia Romaniei, vol. 2: Ţara Romaneasca: Structura organizării Romaniei pe ţinuturi administrative. Monografiile judeţelor Romaniei. Bucureşti, (1939)ti, (1939)
  6. Мохов Н.А. Молдавия эпохи феодализма: от древнейших времен до начала XIX в. Кишинев, 1964
  7. Dziubinski A. Drogi handlowe polsko-tureckie w XVI stuleciu. В кн.: Przegląd historyczny, t. 56. Warszawa, 1965
  8. Котляр М.Ф. Галицька Русь у другій половині XIV – першій чверті XV ст. К., 1968
  9. Подградская Е.М. Торговые связи Молдавии со Львовом в ХVI–ХVII веках. Кишинев, 1968
  10. Полевой Л.Л. Зарождение денежного хозяйства Молдавского феодального государства (XIV в.). В кн.: Вопросы экономической истории Молдавии эпохи феодализма и капитализма. Кишинев, 1972
  11. Бырня П.П. Из истории молдавского Белгорода – Четатя Албэ. В кн.: Аккерманские древности: Сборник научно-популярных статей. Белгород-Днестровский, 1997
  12. Огуй О.Д. Історія обігу грошових одиниць та їх найменувань на Буковині (1370–1475). Чернівці, 2009.

Посилання:
  • БАР, М.ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • БІЛГОРОД
  • БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ФЕОДОСІЯ (КАФА), МІСТО АРК
  • ФЛОРИН, ЗОЛОТА МОНЕТА
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • ХОТИН, МІСТО ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛ.
  • КІЛІЯ
  • КОЛОМИЯ
  • КРАКІВ
  • КИЇВ
  • ЛЬВІВ
  • МОЛДАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • МИТО
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СНЯТИН, МІСТО ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СУЧАВА, МІСТО В РУМУНІЇ
  • ЯГАЙЛО, ВЕЛ. КНЯЗЬ ЛИТОВ.
  • ЯРМАРОК

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • МОЛДОВА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)