ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

"МОЛОДА ГВАРДІЯ"

  Бібліографічне посилання: Семистяга В.Ф. "МОЛОДА ГВАРДІЯ" [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Moloda_hvardiia (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МОЛОДА ГВАРДІЯ

"МОЛОДА ГВАРДІЯ" – підпільна комсомольсько-молодіжна антинацистська орг-ція, що діяла в роки Другої світової війни на теренах півдня окупованої Вермахтом Ворошиловградщини (див. Луганська область) і частково Ростовської обл. РРФСР. Організаційно оформлена у вересні–жовтні 1942 членом Ворошиловградського підпільного міськкому та обкому Ленінської комуністичної спілки молоді України В.Третякевичем. Об'єднувала до 150 осіб (із них офіційно визнані тільки 92) – комсомольських активістів, військовослужбовців, що втекли з німецького полону, випускників Ворошиловградської школи особливого призначення Українського штабу партизанського руху. З метою конспірації "М.г." була розбита на п'ятірки "Зірка", "Серп", "Молот", "Серп і Молот" та ін. Здійснила низку акцій опору, здебільшого пропагандистсько-агітаційного характеру. Підпільники закликали населення до непокори окупантам, екон. саботажу, диверсій; перешкоджали відправці громадян до Німеччини, визволяли з таборів рад. військовополонених, створили підпільну друкарню, розповсюдили листівки загальним накладом 5 тис. примірників та кілька десятків сатиричних плакатів. Надавалася фінансова і продовольча допомога сім'ям фронтовиків, ув'язненим активістам. Підпільники знищили біржу праці в м. Краснодон, збирали зброю, боєприпаси, вибухівку, медикаменти, паливно-мастильні матеріали, нафтопродукти.

Напад на армійську поштову автомашину 28 грудня 1942 в Краснодоні призвів до провалу та знищення орг-ції. Викриті підрозділами нацистських спецслужб молодогвардійці після жорстоких катувань у січні 1943 були страчені у шурфі краснодонської шахти № 5, п'ятьох розстріляли в Гримучому лісі в м. Ровеньки, чотирьох – в ін. районах.

Указом Президії ВР СРСР 13 вересня 1943 молодогвардійці У.Громова, І.Земнухов, О.Кошовий, С.Тюленін, Л.Шевцова посмертно удостоєні звання Героя Радянського Союзу, орденами Червоного Прапора нагороджені – 3, Вітчизн. війни 1-го ст. – 35, Червоної Зірки – 6; медаллю "Партизан Вітчизняної війни" 1-го ст. – 66 підпільників. По війні посмертно відзначено: 13 грудня 1960 орденом Вітчизн. війни 1-го ст. – В.Третякевича, 5 травня 1990 І.Туркенич удостоєний звання Героя Рад. Союзу. Деякі не визнані підпільниками до цього часу.

Для увічнення пам'яті молодогвардійців 1 травня 1944 в Краснодоні в будинку, де мешкав О.Кошовий, відкрито музей "Молода гвардія" як філія обласного краєзнавчого музею. Постановою РМ УРСР від 20 вересня 1950 його перетворено на державний, на основі якого 6 травня 1970 відкрито меморіальний комплекс. 2007 музей отримав статус обласного. За час свого існування прийняв понад 13 млн відвідувачів. У його складі пам'ятники "Клятва" (відкритий 12 вересня 1954); "Скорботна мати" (відкритий 9 травня 1965); "Нескорені" (відкритий 2 жовтня 1982 на місці страти молодогвардійців біля шурфу колишньої шахти № 5); братські могили молодогвардійців. У м. Ровеньки Луганської області 11 грудня 1982 відкритий меморіал "Слава". 30 травня 2008 відкритий меморіальний комплекс "Безсмертя" в смт Краснодон підпорядкованому Краснодонській міськраді. На честь підпільників у Луганській області названо новозбудоване місто Молодогвардійськ; щороку проводиться міжнар. мистецький фестиваль та вручається регіональна премія ім. "Молодої гвардії" в галузі журналістики, літератури, мист-ва. 2007 в РФ вийшов на екрани 4-серійний худож. кінофільм "Остання сповідь".

За часів СРСР у нарисах і повістях журналістів та письменників М.Котова й В.Лясковського ("Сердца смелых"), Д.Бедзика ("Оповідання про Олега Кошового"), О.Кошової ("Повість про сина"), К. Костенка ("Это было в Краснодоне"), О.Фадєєва ("Безсмертя"), а потім його романі "Молода гвардія" й в однойменному кінофільмі режисера С.Герасимова та однойменній опері композитора Ю.Мейтуса документальна правда і художні домисли про "М.г." переплелися. Ці твори використовувались для пропаганди рад. патріотизму, комуніст. ідейності, керівної і спрямовуючої ролі Комуністичної партії Радянського Союзу. Постаті реальних учасників опору перетворили на узагальнений образ легендарних героїв.

Поштовхом для об'єктивного вивчення історії "М.г." стала діяльність Міжрегіональної комісії фахівців Луганська, Краснодона, Москви (1990–93). Але до цього часу справжня історія підпільної орг-ції не створена – не всі документи доступні дослідникам. "Білими плямами" залишаються питання кількісного і персонального складу підпільників та їхнього штабу, ролі і взаємин В.Третякевича, І.Туркенича, І.Земнухова, Л.Шевцової, О.Кошового, В.Левашова, С.Левашова; невідома доля А.Ковальова, який безвісти пропав.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Бессмертие юных: Сборник документов и воспоминаний о героической борьбе подпольщиков Краснодона в дни временной фашистской оккупации (июль 1942 – февраль 1943 гг.). Донецк, 1988
  2. Семистяга В.Ф. Как возникают мифы. "Донбасс". 1992, № 9/10. Його ж. З історії школи особливого призначення Українського штабу партизанського руху. "З архівів ВУЧК – ГПУ – НКВД – КГБ", 1997, № 1/2.Його ж. До проблеми зради Г.П.Почепцовим Краснодонської підпільної антифашистської комсомольсько-молодіжної організації "Молода гвардія". "Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка: Історичні науки". (Луганськ), 2000, № 12, грудень
  3. Його ж. Архівні документи про причини викриття і знищення німецькими окупантами Краснодонського підпілля "Молода гвардія". Там само, 2002, № 2, лютий
  4. "Молодая гвардия" (г. Краснодон) – художественный образ и историческая реальность: Сборник документов и материалов. М., 2003
  5. Семистяга В.Ф. "Молода гвардія" – легенда і реальність. "Бахмутський шлях", 2003, № 3/4
  6. Його ж. Антинацистське молодіжне підпілля "Молода гвардія" (м. Краснодон) та відображення його діяльності в новітній літературі (деякі аспекти історіографії проблеми). "Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Історичні науки". (Луганськ), 2009, № 21, листопад.

Посилання:
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ФАДЄЄВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГЕРОЙ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
  • КОШОВИЙ ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРАСНОДОН
  • ЛЕНІНСЬКА КОМУНІСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДІ УКРАЇНИ
  • ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МЕЙТУС ЮЛІЙ СЕРГІЙОВИЧ
  • РОВЕНЬКИ, МІСТО ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛ.
  • ШЕВЦОВА ЛЮБОВ ГРИГОРІВНА
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ТРЕТЯКЕВИЧ ВІКТОР ЙОСИПОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКИЙ ШТАБ ПАРТИЗАНСЬКОГО РУХУ (УШПР

  • Пов'язані терміни:
  • КОШОВИЙ ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРАСНОДОН
  • НАЦІОНАЛЬНЕ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО В УСРР/УРСР 1924–1940
  • ПІДПІЛЛЯ АНТИФАШИСТСЬКЕ
  • ШЕВЦОВА ЛЮБОВ ГРИГОРІВНА
  • ТРЕТЯКЕВИЧ ВІКТОР ЙОСИПОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)