ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МОНАСТИРИСЬКА

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. МОНАСТИРИСЬКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Monastyryska_mst (останній перегляд: 20.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МОНАСТИРИСЬКА

МОНАСТИРИСЬКА (Монастирище) – місто Тернопільської області, райцентр. Розташов. на р. Коропець (прит. Дністра). Населення 6,3 тис. осіб (2003).

В околиці міста є археол. пам'ятки палеоліту пізнього, трипільської культури і часів Київської Русі. Перша писемна згадка – 1433 (маєтність рицаря Сигізмунда), хоча родовід поселення давніший (назву міста звичайно пробують вивести від правосл. монастиря часів Галицько-Волинського князівства). 1454–65 М. – маєток подільських магнатів Теодорика з Бучача (імовірно, дістав як посаг за дружиною Катериною) та його сина Міхала. За Бучацьких місто отримало магдебурзьке право (1454). Початково найбільшу загрозу М. становили війни з Молдавським князівством. 1490 його захопили загони промолдов. повстанців Мухи. Від цього маєтку Монастирським первісно прозивався й спадкоємець впливів Бучацьких – Юрій Язловецький. Спадкував по ньому М. Ян Сененський. 1552 він отримав для міста королівський привілей на проведення щотижневих торгів у п'ятницю та щорічних ярмарків. 1557 новий привілей додав ще й другий щорічний ярмарок. Оскільки Я.Сененський сприяв виданню С.Сарницьким "Опису давньої і нової Польщі" (1585), колоритний опис М. потрапив і на сторінки цього першого краєзнавчого путівника Речі Посполитої. 1578 внаслідок татар. набігу місто було спустошене, вірогідно, саме після цього Я.Сененський відбудував міську фортецю (дерев'яну). 1600 в М. споруджено (можливо, відремонтовано) замок. 1629 під стінами місц. фортеці Станіслав Любомирський розбив загони крим. хана Джанібек-Гірея. Від 1630 М. – у власності Потоцьких, які перебудували замок під палац.

За часів національної революції 1648–1676 місто не раз займали козац. повстанці, але загалом його контролювали коронні війська. 1672 М. захопило й спустошило турецько-татар. військо. Місто ввійшло до складу Кам'янецького ейялету, під постійний контроль Речі Посполитої воно повернулося лише 1683 (юридично вже за рішеннями Карловицького конгресу 1698–1699).

За 1-м поділом Польщі (1772) М. опинилися під владою Австрії. До серед. 19 ст. місто залишалося у власності Потоцьких, коли за дружиною його придбав-успадкував італ. шляхтич Карло Бако де Гетте (1844). Він збудував у М. стайні для армійських частин (на 3 ескадрони кавалерії), перебування яких у місті добре позначалося на його добробуті. 1867 К.Бако де Гетте продав маєток Юзефу-Мартину Млодецькому (володів ним ще у 1880-ті рр.). Того ж року місто приєднали до Бучацького пов. Гол. підпр-вами М. були ф-ки тютюну (з 1797) та паперу (1864 –1914). 1884 через місто пролягла залізниця Станіслав (нині м. Івано-Франківськ) – Ярмолинці, що сприяло розвитку пром-сті й торгівлі. 1904 М. постраждали від великої пожежі. З 1906 запрацював невеликий лісопильний з-д. У місті мешкала й кількатисячна єврейс. громада.

Під час Першої світової війни М. зазнали руйнувань, майже все населення евакуювалося. У листопаді 1918 в місті встановлено владу Західноукраїнської Народної Республіки. 18 вересня 1920 місто відійшло до Польщі і до 1939 залишалося в підпорядкуванні Бучацького пов. Терноп. воєводства. За тих часів у М. діяло чимало укр. орг-цій – "Просвіта", "Січ", "Луг", "Рідна школа", Союз українок та ін. т-ва, кооп. банк, клуб копаного м'яча (футболу) "Степ".

З вересня 1939 – у складі УРСР. Від січня 1940 – райцентр (1962–66 М. належали до Бучацького р-ну). З 4 липня 1941 по 22 липня 1944 М. перебували під німецько-нацистською окупацією. У липні 1943 поблизу міста проходило партизан. з'єднання С.Ковпака. Діяла підпільна мережа Української повстанської армії, місто перебувало у зоні протистояння між укр. і польс. рухами Опору.

По війні вже не було відбудовано залізничну лінію через М., однак відродилася тютюнова ф-ка (нині належить до ВАТ "Українська тютюнова компанія"). Крім неї, економіка міста представлена молочним з-дом та підпр-вами будівельної і сільгосппереробної галузей. Від 2001 в М. відбуваються щорічні всеукр. фестивалі лемківської к-ри "Дзвони Лемківщини".

У місті збереглися споруди церков Успіння Божої Матері (1751, мурована, колишнє приміщення костьолу), Введення Пресвятої Діви Марії (1873, дерев'яна), Воздвиження Чесного Хреста (1892, мурована, реставрована 1925) та приміщення колиш. синагоги (1904).

Газета "Вісті Придністров'я".

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Słownik geograficzny Krόlestwa Polskiego i innych krajόw słowiańskich, t. 6. Warszawa, 1885
  2. ІМіС УРСР: Тернопільська область. К., 1973
  3. Żyromski Z. Miasto kresowe – Monasterzyska wczoraj i dziś. Wrocław, 2006
  4. Мороз В. Замки Тернопілля. Тернопіль, 2009.

Посилання:
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КАМ'ЯНЕЦЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • КАРЛОВИЦЬКИЙ КОНГРЕС 1698–1699
  • КОВПАК СИДІР АРТЕМОВИЧ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛУГ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МОЛДАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ПАЛЕОЛІТ ПІЗНІЙ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОТОЦЬКІ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СІЧ, ЯК ТЕРМІН
  • СОЮЗ УКРАЇНОК
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТОРГИ
  • ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
  • УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА)
  • ЯРМАРОК
  • ЯЗЛОВЕЦЬКИЙ ЮРІЙ
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • КИСІЛЕВСЬКА ОЛЕНА ЛЬВІВНА
  • ОПІЛЛЯ
  • ПІНЗЕЛЬ ЙОГАН-ГЕОРГ
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)