ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МОНДОК ІВАН

  Бібліографічне посилання: Токар М.Ю. МОНДОК Іван [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mondok_I (останній перегляд: 16.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МОНДОК ІВАН

МОНДОК Іван (21.05.1893–1937) – парт. діяч. Н. в с. Руський Грабовець (нині село в Словаччині). Після закінчення початкової школи в рідному селі навч. в Ужгороді, де отримав середню освіту. 1910 поступив до Ужгородської вчительської семінарії, однак 1913 був виключений через зв'язки з лівими орг-ціями. Упродовж 1913–15 працював учителем у школі села Убля (нині село в Словаччині). Одночасно був сільс. нотарем. Із грудня 1915 М. перебував на військ. службі в угор. армії, у складі якої брав участь у Першій світовій війні. Наступного року потрапив у полон на рос. фронті. Під час перебування в таборі полонених в Астрахані (нині місто в РФ) потрапив під вплив агітаційної кампанії проти рос. самодержавства й більш тісно познайомився з більшовицькими ідеями. Наприкінці 1917 вступив до лав Російської соціал-демократичної робітничої партії (більшовиків) і став добровольцем Червоної гвардії. 1918 М. приїжджав до Москви, де брав участь у 1-му Всерос. з'їзді комуністів-революціонерів. Тут він познайомився з лідерами угор. комуністів Б.Куном та Т.Самуелі й став активістом Угор. комуніст. секції при ЦК РКП(б). У вересні 1918 був слухачем Моск. школи угор. пропагандистів, після чого його направили працювати до Угорщини – у Будапештський секретаріат групи комуністів Рус. Крайни, який діяв при ЦК Комуніст. партії Угорщини. Також М. розгорнув діяльність зі створення парт. осередків на території тодішньої Закарпатської України, проте після поразки "червоної диктатури" Б.Куна був змушений виїхати до Австрії. Повернувшись 1920 до Закарпаття, став одним із лідерів новоствореної Міжнар. соціаліст. партії Підкарпатської Русі, заснував і редагував газ. "Правда", пізніше – "Календар “Карпатської Правди”". Після утворення крайового к-ту Комуніст. партії Чехословаччини (КПЧ) він залишався на керівних посадах політ. орг-ції, 1923–29 був членом ЦК КПЧ. 1924 та 1925 обирався депутатом до чехословац. парламенту від КПЧ. Був делегатом IХ з'їзду КП(б)У (грудень 1925), 6-го Конгресу Комінтерну та членом Міжнар. контрольної комісії виконкому Комінтерну (див. Інтернаціонал Комуністичний).

М. дотримувався українофільської, але прорад. орієнтації. Як і ін. лідери КПЧ, неправдиво висвітлював події, що відбувалися в УСРР, вихваляв комуніст. режим. Водночас був противником радикально-лівих позицій. Зазнав переслідувань за антидерж. діяльність. 1930 з рекомендацією від ЦК КПЧ він виїхав у СРСР, де навч. в одному з харків. ін-тів. Намагався підтримувати тісні зв'язки із закарпат. комуністами, сприяв організації місц. парт. кадрів для навчання в СРСР. У Харкові 3 листопада 1933 М. був заарештований органами рад. спецслужб і звинувачений у співпраці з Українською військовою організацією та шпигунстві на користь чеської розвідки, за що отримав 5-річне покарання. Згодом рішенням суд. трійки Управління НКВС Ленінгр. обл. від 25 листопада 1937 засуджений до смерті. Страчений.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Борці за велику справу: Активні діячі революційного руху на Закарпатті: Короткий бібліографічний покажчик. Ужгород, 1986
  2. Магочій П.Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). Ужгород, 1994
  3. Довганич О. Роки лихоліття: невідомі сторінки і трагічні долі. Ужгород, 1995
  4. Павленко Г.В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття: Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999
  5. Токар М.Ю. Проукраїнські політичні партії Закарпаття в 1919–1939 роках. Ужгород, 2001.

Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ЧЕРВОНА ГВАРДІЯ
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛ КОМУНІСТИЧНИЙ, ТРЕТІЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ, КОМІНТЕРН
  • ХАРКІВ
  • КУН БЕЛА
  • МОСКВА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РОСІЙСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (БІЛЬШОВИКІВ)
  • САМОДЕРЖАВСТВО
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ (УВО)
  • УЖГОРОД
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ЗАКАРПАТСЬКА КРАЙОВА ОРГАНІЗАЦІЯ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)