ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МОРШИН

  Бібліографічне посилання: Данилюк Ю.З., Дмитрук В.І. МОРШИН [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Morshyn_mst (останній перегляд: 18.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МОРШИН

МОРШИН – місто обласного значення Львівської області. Розташов. на р. Бережниця (права прит. Дністра), за 82 км від Львова. Залізнична станція. Населення бл. 4,7 тис. осіб (2009).

Територію майбутнього міста було заселено ще наприкінці кам'яного віку, про що свідчать археол. знахідки (8–4 тис. до н. е.).

Перша писемна згадка про М. міститься в суд. записі від 2 січня 1482, де вказано, що М. і навколишні села належали шляхтичу Юхну Нагваздану і входили до складу Королівства Польського. Уже в ті часи селяни в М. використовували джерела ропи для виварювання солі.

1538 власники М. шляхтичі Бранецькі, зацікавившися сел. промислом, домоглися від королів. канцелярії дозволу на відкриття соляних шахт. Було викопано 5 шахтних колодязів для видобування ропи. Однак промисел не виправдав себе – моршинська сіль була гіркою та непридатною для вживання. Соляні промисли прийшли в занепад.

У 2-й пол. 17 ст. М. залишався бідним селом. 1692 в М. налічувалося 12 дворів. Поселення переходило з рук у руки і часто змінювало власників.

Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) М. відійшов до Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина).

1875 з буд-вом через М. залізниці Стрий–Станіслав (нині м. Івано-Франківськ) життя значно пожвавилося. Від 1878 М. відомий як курорт. Перший хімічний аналіз мінеральної води опубліковано професором Львів. ун-ту В.Радзішевським 1881. Про лікувальні властивості моршинської ропи в ті роки писали багато дослідників, порівнюючи її з водами відомих тоді нім., угор. та чеських курортів. Моршинська ропа експортувалася до США, Великої Британії, Італії, Румунії та ін. країн.

1915 околиці М. стали ареною воєн. подій у роки Першої світової війни (1914–18), у результаті чого курорт прийшов у занепад.

Після розпаду Австро-Угорщини (1918) М. увійшов до складу Західноукраїнської Народної Республіки. 1919–39 належав Польщі. У 1930-х рр. збудовано водолікарню, грязелікарню, інгаляторій та бювет мінеральних вод.

У вересні 1939 зайнятий Червоною армією. Від 1939 – у складі УРСР.

У роки німецько-рад. війни 1941–45 гітлерівськими окупантами розстріляно 67 мешканців, 20 вивезено до Німеччини, підірвано водогрязелікарню та електростанцію, пограбовано санаторне обладнання і майно. Заг. сума збитків, завданих М., становила 3,7 млн карбованців. 4 серпня 1944 М. був звільнений військами Першого Українського фронту.

Від 1948 – с-ще міськ. типу, підпорядковане Стрийській міській раді. М. остаточно перетворився на курортне селище. Його населення стало займатися переважно обслуговуванням санаторно-лікувальних установ.

У повоєн. період приватні пансіонати М. були об'єднані в санаторії, котрих на поч. 1950-х рр. було 9. 1957 почала функціонувати моршинська курортна поліклініка. 1960 курорт був переданий в управління профспілкам. У 1970–80-х рр. розгорнулося інтенсивне буд-во багатьох курортних об'єктів.

Від 1996 М. – місто районного значення Стрийського р-ну.

22 листопада 2002 М. був зарахований до категорії міст обласного значення. Нині М. – всесвітньо відомий бальнеологічний курорт, йому підпорядкована вся інфраструктура міста. Пром-сть міста в основному представляє з-д мінеральних вод. На моршинському курорті на сьогодні діють 10 санаторіїв, 8 із яких профспілкові, 2 – відомчі. Усі вони спеціалізуються на лікуванні хворих із недугами органів травлення та обміну речовин.

У жовтні 1997 відкрито монументальний пам'ятник Т.Шевченку.

Місто має заказник, пам'ятку природи – джерела, парк – пам'ятку садово-паркового мистецтва (усі – місц. значення).

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. ІМіС Української РСР: Львівська область. К., 1968
  2. Гоян Я.П. Моршин. Львів, 1973
  3. Торохтин М.Д., Денисюк В.Г. Здравницы Карпат. Ужгород, 1975
  4. Курорты: Энциклопедический словарь. М., 1983
  5. Варивода И.М. Моршин: Путеводитель. Львов, 1989
  6. Географічна енциклопедія України, т. 2. К., 1990
  7. Стрийщина: Історично-мемуарний збірник Стрийщини, Скільщини, Болехівщини, Долинщини, Рожнітівщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини, т. 2. Нью-Йорк–Торонто–Париж–Сидней, 1990
  8. Курортні ресурси України. К., 1999
  9. Лаба В. Історія Моршина від найдавніших часів до 1939 року. Львів, 2006
  10. Лесив И.П. Курорт Моршин. Моршин, 2008
  11. Моршинська міська рада – Про місто. Web.: http://morshyn-rada.gov.ua.

Посилання:
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КАМ'ЯНИЙ ВІК
  • КАРБОВАНЕЦЬ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СТРИЙ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • ДРОГОБИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • КРАСІВСЬКИЙ ЗІНОВІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • СМОЛЬКА ФРАНЦІШЕК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)