ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МОСКВА

  Бібліографічне посилання: Мельниченко В. МОСКВА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Moskva (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МОСКВА

МОСКВА – столиця Рос. Федерації, обл. центр. Розташов. на р. Москва (прит. Оки, бас. Волги). Населення 10 514 тис. осіб (2008). М. – важливий у країні і один зі значних у світі політ., пром., наук. і культ. центрів. М. – великий транспортний вузол РФ: 11 залізничних магістралей, 9 вокзалів, 12 автодоріг федерального значення, 5 аеропортів. Перша літописна згадка про М. пов'язана із сином вел. кн. київ. Володимира Мономаха, суздальським та ростовським кн. Юрієм Долгоруким і належить до 1147. Після того, як 1155 Юрій Долгорукий став великим князем київським, він почав будувати М. як фортецю, про що згадується в літописі 1156. У 12–13 ст. М. – у складі Владимиро-Суздальського князівства. 1238 М. захопили і спалили монголи (див. Монголо-татарська навала). З 2-ї пол. 13 ст. – центр удільного Моск. князівства, з 14 ст. – Великого князівства Московського. За вел. кн. моск. Івана III Васильовича, з кінця 15 ст., М. стала столицею Рос. централізованої д-ви, важливим екон. і культ. центром. Чисельність населення М. наблизилася до 100 тис. осіб. 1479 завершено буд-во Свято-Успенського собору. 1485–95 зведено стіни та вежі Кремля. 1508 в Кремлі збудовано дзвіницю "Іван Великий". 1524 засновано Новодівичий монастир. 1547 вел. кн. моск. Іван IV Васильович прийняв титул царя. 1589 в М. запроваджено патріаршество (див. Московський патріархат). На поч. 17 ст. М. пережила "велику смуту" (див. Смутний час). 1610 її захопили польсько-литов. інтервенти, від яких місто було визволене нар. ополченням 1612. Восени 1618, допомагаючи польському королевичу Владиславу Ваза (див. Владислав IV), П.Конашевич-Сагайдачний з 20-тис. козац. військом переміг рос. військо під М., штурмував М., оборону якої очолював кн. Д.Пожарський, але відвів козаків. Цей похід поставив останню крапку в довготривалому конфлікті часів Смути. Між Росією і Річчю Посполитою було підписано Деулінське перемир'я 1618.

Провідником києво-могилянської вченості в М. став радник рос. царя Олексія Михайловича Ф.Ртищев. 1649 цар Олексій Михайлович листовно просив київ. митрополита Сильвестра (Косова) відрядити для перекладу Біблії з грецької на слов'янську мову випускників Київ. колегіуму (див. Києво-Могилянська академія). У М. було направлено Єпіфанія (Славинецького) і Арсенія (Корецького-Сатановського). Кількість оригінальних і перекладних творів Єпіфанія (Славинецького) в М. доходила до 150. 1653 в Чyдовому монастирі в Кремлі він заснував першу в М. греко-лат. школу і був її ректором. М.Ломоносов вивчав грамоту за граматикою Мелетія (Смотрицького). У М. користувалися граматиками Мелетія (Смотрицького) та Л.Зизанія до 18 ст. Наприкінці 16 ст. в М. вже працював укр. друкар і палітурник О.Радишевський, який видав "Євангеліє" 1606 та "Устав" 1610. У М. поширювалися книги Києво-Печерської друкарні. 1672 в місто приїхали київ. міщани Я.Супрунов та І.Васильєв і служитель печерського монастиря М.Федоров, які привезли багато книг із Києво-Печерської лаври, того ж року було відкрито першу книгарню киянами О.Мушичем і Т.Кушвою. 1664 в М. переїхав випускник Київ. колегіуму Сімеон Полоцький, який став учителем царевичів Олексія Олексійовича та Федора Олексійовича, царівни Софії Олексіївни. Він відкрив у Кремлі світську друкарню і, по суті, став засновником поетичного та драматичного жанрів у рос. літературі. 1674–90 патріархом Московським і всія Русі був вихованець Київ. колегіуму Йоаким. 1680–91 ігуменом давнього Свято-Симоновського монастиря в М. був Гавриїл (Доменецький). Московську слов'яно-греко-латинську академію (1687) очолював київський учений Стефан (Яворський), а потім – Іоанн (Козлович), Теофілакт (Лопатинський), Гедеон (Вишневський), Варлаам (Лящевський) та ін. У рос. вузах того часу працювали київ. професори Платон (Малиновський), Стефан (Прибилович), Феофіл (Кролик), Яків (Блоницький), Інокентій (Кульчицький), Гавриїл (Бужинський), Йоасаф (Томилович), Іоанн (Козлович), Павло (Конюскевич), Георгій (Щербацький), Софроній (Мигалевич), Порфирій (Крайський), Володимир Каліграф (Крижанівський), Арсеній (Могилянський) та ін. У М. славився укр. церк. спів (див. Партесний спів). Придворний, патріарший та архієрейський хори набиралися переважно з українців.

У серед. 17 ст. чимало українців мешкали в укр. слободах Хохловка і Маросєйка. У 17–18 ст. тут знаходився Малорос. постоялий двір. Недалеко, у Колпачному провулку, зупинявся І.Мазепа. У с. Києвець між Остроженкою і р. Москва селилися українці після Переяславської ради 1654 під час російсько-польської війни 1654–1667. Зі збільшенням залежності Укр. козац. д-ви М. стала місцем заслання чи навіть ув'язнення політ. і держ. діячів, зокрема, гетьмана П.Дорошенка за наказом рос. уряду було вивезено з України і 1677–79 він жив у М., а помер під М.

У місті працював архітектор І.Зарудний, який збудував кн. О.Меншикову церкву архангела Гавриїла (Меншикову вежу) і за дорученням рос. царя Петра I наглядав за всіма художниками та іконописцями Росії. Сучасні москвознавці висловлюють припущення, що славетну церкву Успіння Пресвятої Богородиці на Покровці побудував у 17 ст. "невідомий геній, малоросіянин-українець". У 17 ст. в М. налічувалося понад 300 церков. У дореволюц. путівнику "По Москве" визнавалося: "Весь новый строй храмовых форм был продиктован украинским духовенством, еще со второй трети ХVII века укрепившимся в Москве и внесшим в неё зачатки европейского просвещения и науки". Моск. література, арх-ра, малярство, видавнича справа відчули на собі цей потужний вплив.

На поч. 18 ст. М. стає центром загальнорос. ринку і нараховує бл. 140 тис. жителів, у серед. століття – 200 тис. жителів. 1701 було скасоване патріаршество. Після перенесення царем Петром I офіц. столиці в Санкт-Петербург (1712) М. зберігала значення "першопрестольної" столиці, важливого політ., реліг., екон. і культ. центру. В М. відбувалися коронації рос. імператорів. Майже всі центр. держ. установи Росії мали в М. свої відділення. 1708 М. стала центром Моск. губ. 1728–33 знову була столицею Росії.

1730 створено перший точний план М. 1755 у місті відкрито перший в Росії ун-т (див. Московський університет), а 1757 в ньому створено перший професійний театр, 1780 побудовано міський публічний театр. 1818 на Красній площі поставлено перший у М. пам'ятник – К.Мініну і кн. Д.Пожарському, автором якого був українець І.П.Мартос. Він виліпив нац. героїв Росії зі своїх синів. За імп. Петра I перехід у М. значних культ. і наук. сил із Київ. академії продовжувався. Сподвижником імператора був Феофан (Прокопович). У М. прибули професори Рафаїл (Краснопольський), О.Соколовський, Г.Госкевич, А.Стресовський, Мелетій (Канський) та ін., усього протягом 1701–63 – до 95 професорів, з яких 18 були ректорами. З 2-ї пол. 18 ст. укр. професорів у М. меншає, але тут працювало багато укр. учених, медиків, митців. М.Бантиш-Каменський з 1783 три десятиліття очолював гол. архів Колегії закордонних справ і 1812 вивіз архівні справи у Нижній Новгород (нині місто в РФ). Його син Д. Бантиш-Каменський опублікував 4-томну "Историю Малой России", зібрав істор. матеріал для книги "Источники малороссийской истории".

1730 в М. почалася організація вуличного освітлення, 1781 – спорудження першого в Росії Митищенського водогону. Після звільнення дворян від обов'язкової держ. служби (1762) багато дворянських сімей переселилися із С.-Петербурга в М. і побудували тут свої садиби. Перед нашестям військ франц. імп. Наполеона І Бонапарта в М. було 183 вулиці, 401 провулок, 25 площ.

М. зіграла велику роль у Війні 1812. Коли 2 вересня франц. війська ввійшли в місто, тут залишалося не більше 10 тис. жителів із 275 тис. У ніч на 4 вересня в М. почалася грандіозна пожежа. Згоріло більш як ²/3 міста: із 9158 будинків уціліло 2626 (29 %), із 8520 магазинів – 1368 (16 %), із 290 храмів – 123 (42 %). Перебування в спустошеній М. поставило франц. армію на межу катастрофи. Навколо міста розгорнулася партизан. боротьба. 6 жовтня франц. імп. Наполеон I Бонапарт покинув М. і почав свій відступ.

Особливий інтерес викликає М. часів її відвідин Т.Шевченком (1844, 1845, 1858, 1859). У 40-х рр. 19 ст. в місті було понад 350 тис. жителів, 12 тис. будинків, бл. 400 церков і понад 20 монастирів, 360 поліційних будок. 1830–50 М. стрімко і невпізнанно змінилася завдяки проведенню єдиної містобудівної політики, створенню стильової єдності міста через переважання ампірного стилю, уніфікації фасадів, архіт. деталей і декору, прикрасилася новими будинками й громад. спорудами. Було відроджено архіт. ансамбль Кремля, відбудовано Моск. ун-т на Моховій, зведено Манеж, сховано під землю р. Неглинна (прит. Москви, бас. Волги), а біля Кремля на її місці розбито Олександрівський сад. Наприкінці 1820-х – у 1-й пол. 1830-х рр. відбудову післяпожежної М. було завершено, і в ній почали реконструкцію та розширення центру і прилеглих вулиць. Зводилися торг. споруди нового типу: Купецька біржа на Ільїнці, перший у Росії Пасаж між Великим і Малим театрами та Кузнецьким мостом. У М. відкрилися лікарні й богадільні, Міськ. сирітський притулок, Міщанське уч-ще, Олександрівський ін-т і Миколаївський сирітський ін-т. Виникли нові навч. заклади: Вище тех. уч-ще (1830), Межовий ін-т (1835), Петровська академія (1865). Відновлювалися старі й будувалися нові храми. Біля Кремля було знято бастіони Петра I, а на їх місці утворено проїзди повз стіни Китай-города – сучасні Театральний і Китайський проїзди; тоді ж було облаштовано Воскресенську площу. З'явилися Пречистенський, Нікітський, Страстний, Петровський, Рождественський, Сретенський, Чистопрудний, Покровський і Яузський бульвари. Починаючи з 1820-х рр., коли було остаточно знесено Земляний вал і навколо міста утворилася вул. Садова завдовжки в 17 км, ішла забудова Садового кільця.

1830–40 М. дедалі більше перетворювалася на пром. і торг. центр Росії. 1837 було засн. Моск. фондову біржу. М. доставляла свої мануфактурні вироби на всі ринки Росії, на укр. ярмарки, у Центр. Азію і Китай. Моск. губ. виробляла половину всіх бавовняних товарів Росії. 1814 в М. налічувалося 253 підпр-ва, на яких працювали 27,3 тис. робітників, а 1853 підпр-в було вже 443, робітників – 46 тис. Екон. розвитку міста й усієї країни сприяло буд-во першої в Росії залізниці С.-Петербург–М., що почалося 1843. Залізницю було введено в дію 1851. За перші 4 роки "чугунка" перевезла понад 3 млн пасажирів, 500 тис. солдатів і майже 50 млн пудів багажу. Важливим фактором капіталізації став інтенсивний приплив іноз. інвестицій. З серед. 19 ст. в М. швидко зводилися фабричні корпуси, вокзали, банки, торг. пасажі та універсальні магазини, великі прибуткові будинки, що значною мірою визначало формування осн. магістралей міста. Перші ознаки переходу М. від дворянського міста до капіталістичного підмітив ще О.Пушкін: "...Москва, утратившая свой блеск аристократический, процветает в других отношениях: промышленность, сильно покровительствуемая, в ней оживилась и развилась с необыкновенною силою. Купечество богатеет и начинает селиться в палатах, покидаемых дворянством". Господарем міста стають купець, фабрикант, промисловець. М. дедалі більше ставала інтегральною моделлю всерос. підприємництва.

1840 в місті налічувалося 7,7 тис. олійних ліхтарів, 1853 з'явилися перші гасові ліхтарі, 1867 – газові, а у 1880-х рр. – електричні ліхтарі. Проте лише центр. вулиці були покриті бруківкою. На моск. вулицях панували візники. Наприкінці 1840-х рр. з'явився перший громад. транспорт – лінійки, а потім омнібуси. М. не знала тоді каналізації, робота в цьому напрямі почалася лише наприкінці 19 ст. Опалювалося місто печами. 1858 було закінчено реконструкцію старого водогону, влаштовано водозбірні басейни, кілька колодязів, а у Великих Митищах побудовано помпову станцію. Пошту в М. було відкрито 1845, Центр. телеграф – 1855. У 1858 в М. діяли 50 лікарень "цивільного відомства", в яких лікувалися 3,5 тис. хворих, а також лікарні "військового відомства" на 800 хворих. Крім того, у місті працювали 10 приватних лікарень на 1 тис. хворих.

Перший казенний театр з'явився в М. 1807. У Шевченкові часи було два професійних театри – Большой (театр опери і балету) та Малий – драматичний. З 1824 в Малому театрі працював М.Щепкін, з 1853 осн. драматургом став О.Островський. М. була важливим центром розвитку рос. літератури, кожен великий рос. письменник 19 ст. був пов'язаний з нею. З 1856 починає відлік в історії перша в Росії нац. галерея – Третьяковка. Перший публічний музей, поєднаний з б-кою, – Румянцевський у Пашковому домі – постав 1861. 1865 права вищого навч. закладу отримало Уч-ще живопису, скульптури і зодчества. 1844, коли Т.Шевченко вперше приїхав у М., в Моск. ун-ті діяли філос., юрид. і мед. ф-ти і навчалося понад 800 студентів. 1819–33 ректорами ун-ту були вихідці з України А.Антонський-Прокопович та І.Двигубський, а пізніше – М. Каченовський, О.Мануїлов, А.Вишенський. 1853 в ун-ті навчалися 975 студентів, 1856 – 1456. У 1855 ун-т відзначив 100-й ювілей. За 30 років він випустив 1670 фахівців, підготував 114 д-рів наук і 881 кандидата наук, 58 магістрів, 1442 лікаря. Серед учених, які захистили в ун-ті докторські дисертації, були С.Шевирьов, С.Соловйов, Т.Грановський, І.Бабст, а ступінь магістра здобули М.Катков, К.Аксаков, К.Леонтьєв та ін. На той час в ун-ті навчалися понад 1600 студентів, а 1858 – 1760, і третину з них складали вихідці з різночинців і демократ. прошарків сусп-ва. При Моск. ун-ті діяли різні наук. т-ва. З ініціативи ун-ту було створено мед. клініку, засновано Зоологічний (1832), Історичний та Політехнічний (1872) музеї.

Моск. ун-т 1823 закінчив М.Максимович і викладав у ньому до 1834. Він опублікував 1827 "Малороссийские песни", які високо оцінив О.Пушкін, а М.Грушевський вважав початком наук. українознавства. 1834 М.Максимович видав "Украинские народные песни" і "Голоса украинских песен". Цього року закінчив ун-т О.Бодянський, який 1842–68 очолював у ньому кафедру історії і літератури слов'ян. наріч та довгі роки був редактором "Чтений в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете", в яких опублікував багато документів з історії України, зокрема "Історію Русів", "Літопис Самовидця", збірник нар. пісень Я.Головацького та ін. О.Бодянський зібрав бл. 8 тис. укр. пісень, частину з них опубліковано 1978. Серед його учнів були вихідці з України О.Котляревський, О.Кочубинський. Автор "Истории Малороссии" в 5-ти т. (1842–43) і зб. поезій "Украинские мелодии" (1831) М.Маркевич навчався деякий час і працював у М. У місті навчалися й працювали Ю.Венелін, М.Закревський, В.Маслов та інші.

Знайдена нещодавно в Центр. істор. архіві М. справа "Рядового Оренбургского батальона Шевченко" свідчить, що в березні 1858 колиш. засланець "Шевченко выехал из Нижнего Новгорода в Санкт-Петербург, но, по частным сообщениям известно, доехав до Москвы, остановился в оной, по случаю постигшей его болезни". Цього разу Т.Шевченко найдовше перебував у М., жив з 11 по 26 березня в сім'ї М.Щепкіна у Воротниковському провулку. Будинок не зберігся, але встановлене його точне місцезнаходження (нинішня адреса – Старопименовський провулок, 12/6). Від'їжджаючи 26 березня 1858, записав: "...оставил я гостеприимную Москву".

Периметр території М. дорівнював тоді 40 верстам. Довжина її від пд. зх. (з Воробйових гір) на пн. сх. (до Преображенської застави) складала 13 верст, а ширина від сх. до зх. – 8,5 версти. Довжина р. Москва від витоків до гирла – 420 верст. На річці було 5 мостів – Дорогомиловський, Кримський, Кам'яний, Москворецький і Краснохолмський. У М. налічувалося до 200 ставків, найбільші з них – Патріарший, Чисті пруди, Самотьока.

М. поділялася на Кремль, Китай-город, Білий город, Земляний город і передмістя (околиці). В адм. плані вона була поділена на 17 дільниць, які, у свою чергу, складалися з 96 кварталів і бл. 600 поліцейських дільниць. Функціонувало майже 20 готелів, а також понад 50 подвір'їв, які мали 1800 номерів. На поч. 1850-х рр. у М. проживало 356,5 тис. осіб, 1856 – 368,8 тис. і в 1863 – 539,5 тис. Смертність у М. перевищувала народжуваність, і приріст населення відбувався гол. чин. за рахунок притоку ззовні. Особливо швидко росла кількість робітників, на серед. 19 ст. вона майже подвоїлася. За 2-ї пол. 19 ст. населення в М. збільшилося майже втричі: у 1880-х рр. наблизилося до 800 тис., а на поч. 20 ст. перевищувало 1 млн осіб.

У 2-й пол. 19 ст. інтенсивне буд-во ф-к, з-дів, вокзалів, банків, контор, торг. пасажів, універсальних магазинів, прибуткових будинків перетворили М. на велике торг. і пром. місто імперії – друге після С.-Петербурга, гол. залізничний вузол країни. У М. залізницею щорічно приїжджали бл. 3 млн пасажирів і виїжджали понад 3,3 млн. 1864 в М. відкрито зоопарк, 1866 – утворено консерваторію, 1894 – Театральний музей, 1898 – відкрито Моск. художньо-загальнодоступний театр і пущено перший електричний трамвай. У культ. і духовному житті М. займали помітне місце вихідці з України. У Моск. ун-ті та Лазаревському ін-ті сх. мов навчався А.Кримський (1889–96), який затим 20 років був професором цього ін-ту. Моск. ун-т закінчив 1885 М.Янчук, який заснував Музично-етногр. комісію, був редактором час. "Этнографическое обозрение" (1889–1916). Випускник Моск. ун-ту О.Новицький (1887) був бібліотекарем в Уч-щі живопису, скульптури і зодчества. З 1872 кафедру західноєвропейської літератури в Моск. ун-ті очолив М.Стороженко. 1897–1902 в Моск. ун-ті викладав Д.Яворницький. У М. жили й працювали В.Гіляровський, В.Вернадський, М.Богомолець, М.Бердяєв та ін. У театрах, філармонії і консерваторії працювали понад 200 українців. У М. гастролювали М.Л.Кропивницький, М.Заньковецька, М.Садовський, П.Саксаганський.

1904 в М. налічувалося 120 тис. фабрично-заводських робітників. Назріванню революції сприяла моск. інтелігенція. 1 січня 1905 замість обер-поліцмейстера в М. запроваджено посаду градоначальника (див. Градоначальство). У вересні–жовтні 1905 М. перетворилася на центр революц. подій (див. також Революція 1905–1907), у грудні вибухнуло збройне повстання, яке було придушене. Розстріляно понад 1 тис. осіб. 1906 в М. з'явився перший у Росії укр. ілюстрований тижневик "Зоря". 1908 С.Хвостов, Г.Козловський, І.Алчевський, Н.Нежданова, М.Донець та ін. створили в М. "Українську музично-драматичну громаду", згодом зареєстровану як "Кобзар", 1914 заборонений властями.

На межі 19 і 20 ст. змінилася структура міської пром-сті, переважно за рахунок розвитку машинобудування і металообробки. 1913 в М. було бл. 1 тис. пром. підпр-в, на яких працювали 160 тис. робітників. На поч. 20 ст. М. набула рис великого світ. кредитно-фінансового центру, в якому було зосереджено значну кількість банків, ін. фінансових закладів. 1907 на вулицях М. з'явився автомобільний транспорт. 1909 відкрито пам'ятник М.Гоголю. 1910 почалася телефонізація М. 1913 було встановлено телефонний зв'язок із Харковом. 1914 почала діяти перша радіостанція. Важливою частиною моск. побуту стало кіно.

На поч. 1910-х рр. у М. було 18 тис. українців. 12 грудня 1910 в Моск. міській думі гласний І.Шамін запропонував ушанувати пам'ять Т.Шевченка. 26 лютого 1911 відбулася панахида в церкві св. Феодора Студіта біля Нікітських воріт. У цей і наступний дні моск. газети вмістили статті про Т.Шевченка. У Моск. ун-ті пройшло урочисте засідання, присвячене пам'яті поета, на якому виступили Ф.Корш, О.Новицький, А.Кримський. В Уч-щі живопису, скульптури і зодчества влаштовано виставку пам'яті Т.Шевченка. Ювілейні заходи відбулися 1914 до 100-річчя з дня народження поета, зокрема, в Моск. ун-ті відбулися урочисті збори.

Наприкінці травня 1917 в М. засновано "Українську раду" на чолі з І.Саліковським, до якої ввійшли А.Приходько, О.Хруцький, А.Павлюк. До Української Центральної Ради 21 квітня 1917 від М. були обрані М.Шраг і П.Сікора. Головою УЦР став М.Грушевський, який з вересня 1916 по березень 1917 мешкав у М. як політ. засланець. Він брав участь у випуску російськомовного час. "Украинская жизнь" (1912–17), засновником і редактором якого був С.Петлюра (редакція – Новинський бульвар, 103). У часопису працювали Л.Бурчак, З.Моргуліс, О.Саліковський, О.Хруцький, друкувалися М.Василенко, В.Винниченко, Д.Донцов, С.О.Єфремов, Ф.Корш, А.Кримський, Ф.Матушевський, М.Могилянський, С.Сірополко, П.Стебницький, М.Сумцов, І.Франко, М.Чубинський. Зусиллями співробітників "Украинской жизни" було видано збірник "Украинский вопрос" (1914). Разом з В.Винниченком М.Грушевський редагував у М. україномовний час. "Промінь" (1916–17), редакція якого знаходилася на Поварській, 26. У цьому будинку жив І.Бунін. У "Промені" друкувалися П.Тичина, Г.Чупринка, Х.О.Алчевська. У листопаді 1916 до М.Грушевського на Арбат, 55, приходив Максим Горький, вони домовилися про видання наук. збірника "Україна і Москва в їх духовному житті", вихід якого було перервано Російською революцією 1917–1918.

У листопаді 1917 в М. на Помісному соборі відновлено патріаршество. 5 листопада 1917 патріархом Московським і всія Русі став моск. митрополит Тихон (Белавін). 11 березня 1918 в М. переїхав уряд РСФРР на чолі з В.Леніним. 1918 на Трубній площі в М. було відкрито перший пам'ятник Т.Шевченку. 1920 завершено буд-во Брянського (Київського) вокзалу. 30 грудня 1922 в М. відбувся Всесоюзний з'їзд рад, який проголосив створення СРСР, а М. стала його столицею. З 1920-х рр. у М. йшла відбудова пром-сті і міськ. госп-ва. 1925 прийнято план реконструкції столиці. З кінця 1920-х рр. переважний розвиток здобули авіац., автомобільна, верстатобудівна, електро- і радіотех., металургійна і хімічна галузі пром-сті. 1927–30 побудовано кіностудію "Мосфільм", 1929 відкрито Моск. планетарій. У М. і Підмосков'ї закладалися основи рад. воєнно-промислового комплексу. 1941 частка М. і Моск. області в заг. обсязі пром. вир-ва СРСР становила 25 %. 1920–30 в М. було створено багато нових вищих навч. закладів, н.-д. і проектних ін-тів. 1932 з Ленінграда (нині м. С.-Петербург) у М. переведено керівні кадри та низку ін-тів АН СРСР (нині Російська академія наук).

Швидко росло населення міста: 1923 – понад 1,5 млн, 1936 – бл. 3,6 млн жителів. 1924 на вулицях М. з'явилися рейсові автобуси, 1925 – таксомотори, 1933 – тролейбуси. 15 травня 1935 було введено першу чергу Моск. метрополітену. 1932–37 побудовано водоканал Москва–Волга. 1935 прийнято ген. план реконструкції М., у ході якої було знищено десятки храмів і пам'ятників арх-ри, зокрема Казанський собор, більшу частину Китай-города тощо. Проте було побудовано новий корпус Держ. б-ки ім. В.Леніна, будинок Ради праці і оборони (нинішній будинок Держ. думи РФ), готель "Москва". У 2-й пол. 1930-х рр. повністю перебудовано мости через р. Москва, створено великі парки – Центр. парк к-ри і відпочинку ім. Максима Горького, Ізмайловський та ін., упорядковано бульвари і сквери. 1939 відкрито Всесоюзну с.-г. виставку. До 1941 забудова вийшла за межі окружної залізниці. Територія М. досягла 32 617 га. 1939 в М. мешкали 4,6 млн жителів. У 1920-х рр. укр. клуб ім. Шевченка в М. влаштовував літ. вечори, шевченківські свята тощо. 1924–27 тут організовано укр. спілку письменників "Село і місто", до якої належали В.Гадзінський, К.Буревій, Г.Коляда. Діяло укр. вид-во. У вид-ві "Грань" 1918 і 1922 вийшов "Запретный “Кобзарь”", укладений І.Бєлоусовим. У 1920–30-х рр. у М. працювали укр. вчені, митці, медики: О.Бишевська, С.Богуславський, М.Бурденко, М.Гудзій, М.Зозуля, О.Дейч, Б.Ісаченко, К.Квітка, В.Кістяковський, І.Козловський, Л.Курбас та ін. 1931–34 тут мешкав М.Грушевський. У серпні 2003 на будинку по вул. Погодінській, 2/3, встановлено меморіальну дошку на його честь.

У роки німецько-рад. війни 1941–45 під час Другої світової війни в М. було сформовано 16 д-зій народного ополчення, 25 батальйонів та ін. формувань. Столиця направила в діючу армію понад 850 тис. осіб. Бл. 600 тис. жителів М. і області брали участь у буд-ві оборонних укріплень. У результаті битви за Москву 1941–1942 гітлерівські війська зазнали поразки, що зірвала гітлерівські плани "блискавичної" війни (див. Бліцкриг). Під час війни в М. перебували О.Довженко, В.Сосюра, Ю.Смолич, О.Корнійчук, П.Тичина, А.Малишко, у місті було засновано "Укрвидав", призначений для фронту. З поч. 1930-х рр. в будинку № 9 на Арбаті працювала укр. книгарня. У ній бували М.Рильський, П.Тичина, В.Сосюра, А.Малишко, П.Воронько та ін.

24 червня 1945 в М. відбувся Парад перемоги. 1947 було відзначено 800-річний ювілей міста. Пром-сть М. досягла довоєн. рівня. У 1940-х рр. було розроблено план розбудови М., за яким 1951–60 споруджено висотні будинки, що значною мірою змінили архіт. силует міста, зокрема, гол. корпус Моск. ун-ту, будинок МЗС СРСР, готель "Україна". 1960 кордоном М. стала Моск. кільцева автодорога (МКАД). 1965 М. надано звання міста-героя. 1967 закінчено буд-во телевізійної вежі в Останкіно, відкрито меморіал "Могила Невідомого солдата". Було прокладено магістралі, зокрема Новий Арбат, зведено (часто без урахування містобудівного середовища) великі громад. споруди: Кремлівський палац з'їздів, висотний комплекс Ради економічної взаємодопомоги (нині будинок мерії), готель "Росія" (знесено), будинок Моск. худож. академічного театру ім. Максима Горького, Будинок уряду РРФСР (нині Будинок уряду РФ). 1971 розроблено 3-й ген. план розвитку М. на 20 років. До Олімпійських ігор 1980 було побудовано універсальний спортивний комплекс "Олімпійський", критий велотрек у Крилатському, готельний комплекс в Ізмайлово. З серед. 1980-х рр. до М. приєднано кілька районів за межами МКАД. У М. працювали режисери О.Довженко (похований у М. 1956), І.Савченко, С.Бондарчук, Л.Танюк. Тут закінчили Літ. ін-т ім. Максима Горького Л.Костенко, П.Мовчан, Г.Тютюнник, Вищі сценарні курси закінчили І.Драч, М.Вінграновський, Л.Череватенко. 1936, 1951, 1960 в М. відбулися декади укр. мист-ва та літератури (див. Декади українського мистецтва та літератури в Москві), 1929, 1936, 1937, 1960 – виставки українського образотворчого мист-ва. 1961 вул. Дорогомиловську було перейменовано на набережну Тараса Шевченка. 1964 відкрито пам'ятник Кобзарю, його ім'ям названо одну з б-к. У М. вийшли книги М.Рильського, О.Білецького, О.Дейча, Є.Шабліовського про Т.Шевченка. 1986 Б-ка ім. В. Леніна передала в Київ у дар укр. народові деякі рукописи Т.Шевченка.

1989 в М. відбувся 1-й з'їзд нар. депутатів СРСР. 1990 1-й з'їзд нар. депутатів РРФСР проголосив держ. суверенітет Росії, обрав Б.Єльцина головою ВР РРФСР. 1991 першим мером М. став Г.Попов, а з 1992 – Ю.Лужков. З грудня 1991 М. – столиця Рос. Федерації. 1995 відкрито меморіал Перемоги на Поклонній горі, 2000 завершено відновлення храму Христа Спасителя. Представницьким органом міськ. самоуправління, представницьким і законодавчим органом державної влади М. є виборна Моск. міська дума. Виконавчим органом міськ. самоуправління і держ. влади М. є Моск. адміністрація (мерія) на чолі з мером. Уся територія міста поділена на 10 адм. округів на чолі з префектами. Гербом М. є зображення на темно-червоному геральдичному щиті вершника – св. Георгія Переможця, який вражає золотим списом чорного змія. Прапор М. – прямокутне полотнище темно-червоного кольору із зображенням у центрі елемента герба – св. Георгія Переможця.

На межі 20 і 21 ст. основними галузями пром-сті М. були: харчова (32,1 % заг. обсягу пром. вир-ва), машинобудівна і металообробна (30,9 %), електроенергетична (9,6 %), хімічна і нафтохімічна (4,7 %), пром-сть буд. матеріалів (4,1 %), легка (3,1 %), деревообробна (2,9 %), паливна (2,2 %), кольорова металургія (1,5 %), чорна металургія (1,1 %). Муніципальний транспорт міста – понад 5,2 тис. автомобілів, 1,6 тис. тролейбусів, 900 трамваїв. У М. понад 1 тис. НДІ, 80 вузів, 60 професійних театрів. У М. 6400 пам'яток історії і к-ри, понад 70 музеїв. Територія М. – 994,0 км², у т. ч. в межах МКАД – 878,7 км². 1998 було схвалено проект ген. плану розвитку М. до 2020, нині розроблено ген. план до 2025.

За переписом 1989, в М. налічувалося бл. 9 млн жителів, з них українців – 253 тис. (2,8 %). 1988 в М. створено Укр. т-во "Славутич", яке очолював П.Попович. За переписом 2002, в М. – понад 10,4 млн мешканців, з них українців – 253, 6 тис. (2,4 %). Однак у місті не виходить жодна газета укр. мовою, відсутні україномовні теле- і радіопрограми. У М. є вулиці Лесі Українки, М.Коцюбинського, І.Франка, В.Боженка, О.Довженка, О.Корнійчука, Укр. бульвар, вулиця і метро "Київська", Київ. вокзал. Діє Центр укр. досліджень Ін-ту Європи РАН, Б-ка укр. літератури. Посли незалежної України в РФ: В.Крижанівський, В.Федоров, М.Білоблоцький, О.Дьомін, К.Грищенко. 1998, 2003 і 2006 свої спектаклі привозив у М. Національний академічний драматичний театр імені І.Франка, 2002 і 2008 в М. відбулися гастролі Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки. Нар. артист України Б.Ступка нагороджений у М. на поч. 21 ст. багатьма моск. і рос. театральними і кіно- преміями, у т. ч. рос. нац. премією "Тріумф" у галузі к-ри (2007).

14 травня 1993 прийнято постанову Кабінету Міністрів України "Про створення Культурного центру України в м. Москві" (Культ. центр України – далі КЦУ). Буд-во (реконструкція) будинку № 9 на Старому Арбаті (у ньому бували А.Чехов, Л.Толстой, В.Маяковський, С.Єсенін, Б.Пастернак) велося 1994–98. КЦУ відкрився 27 листопада 1998. Став унікальною держ. установою, що пропагує в М. укр. мову, к-ру, духовність, соборність і самобутність укр. народу. У КЦУ виступали майстри укр. і рос. к-ри Б.Ступка, Н.Матвієнко, М.Миколайчук, Б.Которович, В.Гуцал, Є.Станкович, М.Скорик, О.Голобородько, М.Гнатюк, М.Стеф'юк, Б.Руденко, В.Бортко, Р.Віктюк, Є.Мірошниченко і багато ін. Відвідувачі КЦУ мали змогу чути публіцистичне і поетичне слово та виважену наук. інформацію з вуст Б.Патона, М.Жулинського, І.Кураса, В.Литвина, В.Брюховецького, В.Яворівського, Л.Танюка, П.Мовчана, М.Гориня, І.Драча, Р.Лубківського, І.Чижа.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. История Москвы, т. 1–6. М., 1952–59
  2. Памятники архитектуры Москвы, вып. 1–4. М., 1982–94
  3. История Москвы с древнейших времен до наших дней, т. 1–3. М., 1997
  4. Белоусов И. Ушедшая Москва. М., 1998
  5. Москва: Энциклопедия. М., 1998
  6. Сытин В.П. Из истории московских улиц. М., 1999
  7. Тихомиров М.Н. Труды по истории Москвы. М., 2003
  8. Улицы Москвы: старые и новые названия. М., 2003
  9. Елистратов В.С. Язык старой Москвы: Лингвоэнциклопедический словарь. М., 2004
  10. Забелин И.Е. История города Москвы: Неизданные труды. М., 2004
  11. Колодный Л. Москва в улицах и лицах. Хождение в свой город. М., 2004
  12. Любецкий С.М. Старина Москвы и русского народа. М., 2004
  13. Мельниченко В. Михайло Грушевський: "Я оснувався в Москві, Арбат 55". М., 2005
  14. Мельниченко В. Арбат очима українця. М., 2006
  15. Муравьев В.Б. Легенды старой Москвы. М., 2006
  16. Сорокин В.В. По Москве исторической. М., 2006
  17. Вострышев М. Москва: Большая иллюстрированная энциклопедия. М., 2007
  18. Горбаневский М. Москва: кольца столетий. М., 2007
  19. Забелин И.Е. История города Москвы. М., 2007. Кондратьев И.К. Седая старина Москвы. М., 2007
  20. Купеческая Москва. М., 2007
  21. Малиновский А.Ф. Историческое обозрение Москвы. М., 2007
  22. Мельниченко В. Тарас Шевченко: "Моє перебування в Москві". М., 2007
  23. Москва в зеркале веков. М., 2007
  24. Назаревский В.В. Москва – сердце России: Восемь веков истории. М., 2007
  25. Пыляев М.И. Старая Москва. М., 2007
  26. Культурний центр України в Москві. М., 2008.

Посилання:
  • АЛЧЕВСЬКА ХРИСТЯ ОЛЕКСІЇВНА
  • АЛЧЕВСЬКИЙ ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БАНКИ
  • БАНТИШ-КАМЕНСЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • БАНТИШ-КАМЕНСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • БЕРДЯЄВ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БІБЛІЯ
  • БЛІЦКРИГ
  • БОДЯНСЬКИЙ ОСИП МАКСИМОВИЧ
  • БОНДАРЧУК СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • БУНІН ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БУРЕВІЙ (БУРОВІЙ) КОСТЬ СТЕПАНОВИЧ
  • БУЖИНСЬКИЙ ГАВРИЇЛ
  • БИТВА ПІД МОСКВОЮ 1941-1942 РР.
  • ЧЕХОВ АНТОН ПАВЛОВИЧ
  • ЧТЕНИЯ В ОБЩЕСТВЕ ИСТОРИИ И ДРЕВНОСТЕЙ РОССИЙСКИХ ПРИ МОСКОВСКОМ УНИВЕРСИТЕТЕ
  • ЧУПРИНКА ГРИГОРІЙ АВРАМОВИЧ
  • ДЕКАДИ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА ТА ЛІТЕРАТУРИ В МОСКВІ
  • ДЕУЛІНСЬКЕ ПЕРЕМИР'Я 1618
  • ДЕЙЧ ОЛЕКСАНДР ЙОСИПОВИЧ
  • ДОНЦОВ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДОНЕЦЬ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО ПЕТРО ДОРОФІЙОВИЧ
  • ДОВЖЕНКО ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • ДРАЧ ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ЄФРЕМОВ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЄЛЬЦИН БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЄПІФАНІЙ
  • ФЕДІР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГАДЗІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР АНТОНОВИЧ
  • ГІЛЯРОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ГОГОЛЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГОЛОВАЦЬКИЙ ЯКІВ ФЕДОРОВИЧ
  • ГОРЬКИЙ МАКСИМ
  • ГОРИНЬ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГРАДОНАЧАЛЬСТВО
  • ГРАНОВСЬКИЙ ТИМОФІЙ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ГУДЗІЙ МИКОЛА КАЛЕНИКОВИЧ
  • ІМПЕРАТОР
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ
  • ІСТОРІЯ РУСІВ, ИСТОРІЯ РУСОВЪ
  • ІВАН III, ІВАН III ВАСИЛЬОВИЧ
  • ІВАН IV, ІВАН IV ВАСИЛЬОВИЧ ГРОЗНИЙ
  • КАЧЕНОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ТРОХИМОВИЧ
  • ХАРКІВ
  • КОБЗАРІ, БАНДУРИСТИ
  • КОЧУБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ ПЕТРО КОНОНОВИЧ
  • КОРНІЙЧУК ОЛЕКСАНДР ЄВДОКИМОВИЧ
  • КОРШ ФЕДІР ЄВГЕНОВИЧ
  • КОСОВ СТЕФАН-АДАМ
  • КОСТЕНКО ЛІНА ВАСИЛІВНА
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОТОРОВИЧ БОГОДАР АНТОНОВИЧ
  • КОЗЛОВСЬКИЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ
  • КРИМСЬКИЙ АГАТАНГЕЛ ЮХИМОВИЧ
  • КРОПИВНИЦЬКИЙ МАРКО ЛУКИЧ
  • КУРАС ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • КУРБАС ЛЕСЬ
  • КВІТКА КЛИМЕНТІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА, КИЇВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ, КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ, КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ, НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ДРУКАРНЯ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ
  • ЛИТВИН ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛОМОНОСОВ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МАЛИШКО АНДРІЙ САМІЙЛОВИЧ
  • МАРТОС ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • МАСЛОВ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • МАТУШЕВСЬКИЙ ФЕДІР ПАВЛОВИЧ
  • МАЯКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МЕНШИКОВ ОЛЕКСАНДР ДАНИЛОВИЧ
  • МІРОШНИЧЕНКО ЄВГЕНІЯ СЕМЕНІВНА
  • МІЩАНИ
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МОСКОВСЬКА СЛОВ'ЯНО-ГРЕКО-ЛАТИНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • МОСКОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • НАПОЛЕОН І БОНАПАРТ
  • НАРОДНЕ ОПОЛЧЕННЯ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР РОСІЙСЬКОЇ ДРАМИ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
  • НОВИЦЬКИЙ ОЛЕКСА ПЕТРОВИЧ
  • ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ПАРТЕСНИЙ СПІВ
  • ПАСТЕРНАК БОРИС ЛЕОНІДОВИЧ
  • ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА 1654
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПОЛОЦЬКИЙ СИМЕОН
  • ПРОКОПОВИЧ ФЕОФАН
  • ПРИХОДЬКО АНТОН ТЕРЕНТІЙОВИЧ
  • ПУД
  • ПУШКІН ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • РАДА ЕКОНОМІЧНОЇ ВЗАЄМОДОПОМОГИ (РЕВ)
  • РАДИШЕВСЬКИЙ ОНИСИМ МИХАЙЛОВИЧ
  • РЕВОЛЮЦІЯ 1905–1907 В УКРАЇНІ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РІЗНОЧИНЦІ
  • РОСІЙСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК
  • РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917–1918
  • РОСІЙСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1654–1667
  • РУДЕНКО БЕЛЛА АНДРІЇВНА
  • РИЛЬСЬКИЙ МАКСИМ ТАДЕЙОВИЧ
  • САДОВСЬКИЙ МИКОЛА КАРПОВИЧ
  • САКСАГАНСЬКИЙ ПАНАС КАРПОВИЧ
  • САЛІКОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ХОМИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • САВЧЕНКО ІГОР АНДРІЙОВИЧ
  • ЩЕПКІН МИХАЙЛО СЕМЕНОВИЧ
  • ШАБЛІОВСЬКИЙ ЄВГЕН СТЕПАНОВИЧ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ШРАГ МИКОЛА ІЛЛІЧ
  • СІРОПОЛКО СТЕПАН ОНИСИМОВИЧ
  • СКОРИК МИРОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • СЛОБОДА
  • СМОЛИЧ ЮРІЙ КОРНІЙОВИЧ
  • СМОТРИЦЬКИЙ МЕЛЕТІЙ ГЕРАСИМОВИЧ
  • СМУТНИЙ ЧАС (ХVІ-ХVІІ СТ.)
  • СОФІЯ ОЛЕКСІЇВНА
  • СОЛОВЙОВ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • СОСЮРА ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАНКОВИЧ ЄВГЕН ФЕДОРОВИЧ
  • СТЕБНИЦЬКИЙ ПЕТРО ЯНУАРІЙОВИЧ
  • СТУПКА БОГДАН СИЛЬВЕСТРОВИЧ
  • СУМЦОВ МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
  • ТЮТЮННИК ГРИГІР МИХАЙЛОВИЧ
  • ТОЛСТОЙ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЦАР
  • ТИЧИНА ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ
  • ТИХОН (БЕЛАВІН)
  • УКРАЇНОЗНАВСТВО
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • УКРАИНСКАЯ ЖИЗНЬ, ЧАСОПИС
  • ВАСИЛЕНКО МИКОЛА ПРОКОПОВИЧ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ
  • ВЕНЕЛІН ЮРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ВЕРНАДСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ВЕРСТА
  • ВІЙНА 1812 Р.
  • ВІНГРАНОВСЬКИЙ М.
  • ВЛАДИМИРО-СУЗДАЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВЛАДИСЛАВ IV ВАЗА
  • ВОЄННО-ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (ВПК)
  • ВОЛОДИМИР МОНОМАХ
  • ВОРОНЬКО ПЛАТОН МИКИТОВИЧ
  • ВИННИЧЕНКО ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ
  • ЯНЧУК МИКОЛА
  • ЯРМАРОК
  • ЯВОРІВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЯВОРНИЦЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ЯВОРСЬКИЙ СТЕФАН
  • ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОЛГОРУКИЙ
  • ЗАКРЕВСЬКИЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЗАНЬКОВЕЦЬКА МАРІЯ КОСТЯНТИНІВНА
  • ЗАРУДНИЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • ЖУЛИНСЬКИЙ МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • ЗИЗАНІЙ ЛАВРЕНТІЙ ІВАНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АХІЄЗЕР НАУМ ІЛЛІЧ
  • АХМАТОВ ЛЕВ СОЛОМОНОВИЧ
  • АХШАРУМОВ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • АКСАКОВ ІВАН СЕРГІЙОВИЧ
  • АЛЧЕВСЬКА ХРИСТИНА ДАНИЛІВНА
  • АЛЧЕВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • АЛЧЕВСЬКИЙ ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • АЛЕКСАНДРОВ АНАТОЛІЙ ПЕТРОВИЧ
  • АЛЕКСАНДРОВ ІВАН ГАВРИЛОВИЧ
  • АЛЕКСІЙ І
  • АЛЕЛЮХІН ОЛЕКСІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • АЛІМПІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • АЛТИН
  • АМЕЛІН МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • АНАСТАС
  • АНДЕРСА АРМІЯ, 1942-1945
  • АНДРІЯШЕВ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • АНДРОПОВ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • АНГЕЛІНА ПАРАСКОВІЯ МИКИТІВНА
  • АНТОНОВ ОЛЕГ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • АНТОНОВ-ОВСІЄНКО ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • АНТИГІТЛЕРІВСЬКА КОАЛІЦІЯ У ІІ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
  • АПАНОВИЧ ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА
  • АПОСТОЛ ЛЬВІСЬКИЙ 1574
  • АПОСТОЛИ
  • АПТЕКМАН ЙОСИП ВАСИЛЬОВИЧ
  • АРАЛОВ СЕМЕН ІВАНОВИЧ
  • АРІСТОВ ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ
  • АРКАС МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • АРХЕОЛОГІЧНІ З'ЇЗДИ
  • АРХЕОЛОГІЯ
  • АРХИПОВ ВАСИЛЬ СЕРГІЙОВИЧ
  • АРХИВ КНЯЗЯ ВОРОНЦОВА
  • АРХИВ РУССКОЙ РЕВОЛЮЦИИ
  • АРХИВ ЮГО-ЗАПАДНОЙ РОССИИ
  • АШЕНБРЕННЕР МИХАЙЛО ЮЛІЙОВИЧ
  • АСТАХОВ ФЕДІР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • АСИГНАЦІЇ
  • АЗЕФ ЄВНО ФІШЕЛЕВИЧ
  • БАБЕЛЬ ІСААК ЕММАНУЇЛОВИЧ
  • БАДЕР ОТТО МИКОЛАЙОВИЧ
  • БАГАЛІЙ-ТАТАРИНОВА ОЛЬГА ДМИТРІВНА
  • БАГРАМЯН ІВАН ХРИСТОФОРОВИЧ
  • БАЙ АМУР-ОГЮСТ-ЛУЇ-ЖОЗЕФ-БЕРТЕЛЬО ДЕ
  • БАХ ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • БАЛИЦЬКИЙ ВСЕВОЛОД АПОЛЛОНОВИЧ
  • БАНКИ
  • БАНТИШ-КАМЕНСЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • БАНТИШ-КАМЕНСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • БАРАЛЬ АРНОЛЬД ГУСТАВОВИЧ
  • БАРАН-БУТОВИЧ СТЕПАН ГАВРИЛОВИЧ
  • БАРАНОВ ПЕТРО ЙОНОВИЧ
  • БАРАНОВИЧ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • БАРБАРО ІОСАФАТ
  • БАРЯТИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • БАРКА ВАСИЛЬ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • БАРКУЛАБІВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • БАРСУК-МОЙСЕЄВ ХОМА ІВАНОВИЧ
  • БАРВІНОК ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • БАСАРГІН МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • БАССАЛИГО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • БАСИСТИЙ МИКОЛА ЄФРЕМОВИЧ
  • БАТИЦЬКИЙ ПАВЛО ФЕДОРОВИЧ
  • БАЗИЛЕВИЧ ГЕОРГІЙ ДМИТРОВИЧ
  • БЕЛЬОВСЬКИЙ АВГУСТ
  • БЕНАРДОС МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • БЕНЕШ ЕДВАРД
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 Р.
  • БЕРЕЖИЦЬКИЙ ПРОКІП
  • БЕРЕЗНЕВІ СТАТТІ 1654 Р.
  • БЕРІЯ ЛАВРЕНТІЙ ПАВЛОВИЧ
  • БЕРНШТЕЙН СЕРГІЙ НАТАНОВИЧ
  • БЕСТУЖЕВ-РЮМІН МИХАЙЛО ПАВЛОВИЧ
  • БЕЗПАРТІЙНІ РОБІТНИЧІ Й СЕЛЯНСЬКІ КОНФЕРЕЦІЇ
  • БІБЛІОТЕКА ІМЕНІ СИМОНА ПЕТЛЮРИ В ПАРИЖІ
  • БЄЛІКОВ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БЄЛОУСОВ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • БЄЛЬСЬКИЙ ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • БЄЛЯЄВ ІВАН ДМИТРОВИЧ
  • БІЛОГРУД ГРИГОРІЙ
  • БІЛОУС ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ
  • БІЛЯШІВСЬКИЙ МИКОЛА ФЕДОТОВИЧ
  • БІЛИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • БІРМАН ІШТВАН
  • БІРЮЗОВ СЕРГІЙ СЕМЕНОВИЧ
  • БІРЖА ПАРЦІ, БІРЖА РОБОЧОЇ СИЛИ
  • БЛАВАТСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ДМИТРОВИЧ
  • БЛІЦКРИГ
  • БЛЮХЕР ВАСИЛЬ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • БЛЮМКІН ЯКІВ ГРИГОРОВИЧ
  • БОБРИЩЕВИ-ПУШКІНИ
  • БОДЕНШТЕДТ ФРІДРІХ
  • БОДЯНСЬКИЙ ОСИП МАКСИМОВИЧ
  • БОДНАРСЬКИЙ БОГДАН СТЕПАНОВИЧ
  • БОГДАНОВ СЕМЕН ІЛЛІЧ
  • БОГДАНОВИЧ-ЗАРУДНИЙ САМІЙЛО
  • БОГОЛЮБОВ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • БОГОМАЗОВ ОЛЕКСАНДР КОСТЯНТИНОВИЧ
  • БОГОСЛОВСЬКІ НАУКОВІ ТОВАРИСТВА
  • БОГАЄВСЬКИЙ ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • БОЙОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПАРТІЇ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • БОКШАЙ ЙОСИП ЙОСИПОВИЧ
  • БОЛОТНІКОВ ІВАН ІСАЙОВИЧ
  • БОЛТІН ІВАН МИКИТОВИЧ
  • БОНЧ-БРУЄВИЧ ВОЛОДИМИР ДМИТРОВИЧ
  • БОНЧКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР
  • БОНДАРЧУК СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • БОНДАРЕНКО МИХАЙЛО ІЛЛІЧ
  • БОРЕЦЬКИЙ МИКОЛА
  • БОРОДІНСЬКА БИТВА 1812 Р.
  • БОРОДІНСЬКИЙ СКАРБ, БЕССАРАБСЬКИЙ СКАРБ
  • БОШНЯК ОЛЕКСАНДР КАРЛОВИЧ
  • БРЕГА ГАЛИНА СТЕПАНІВНА
  • БРЕЖНЄВ ЛЕОНІД ІЛЛІЧ
  • БРУК СОЛОМОН СОЛОМОНОВИЧ
  • БРУСИЛОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БРЮХОВЕЦЬКИЙ ІВАН МАРТИНОВИЧ
  • БУБНОВ АНДРІЙ СЕРГІЙОВИЧ
  • БУДЬОННИЙ СЕМЕН МИХАЙЛОВИЧ
  • БУКШОВАНИЙ ОСИП ІВАНОВИЧ
  • БУЛАТНИЦЬКИЙ (БУЛАТИНСЬКИЙ) ЄГОР
  • БУЛАВІНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1707-1709 РР.
  • БУЛГАКОВ МИХАЙЛО ОПАНАСОВИЧ
  • БУЛГАКОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БУЛГАНІН МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БУЛИГА МАКСИМ
  • БУНЧУКОВІ ТОВАРИШІ
  • БУРАЧКОВ ПЛАТОН ЙОСИПОВИЧ
  • БУРЕВІЙ (БУРОВІЙ) КОСТЬ СТЕПАНОВИЧ
  • БУРЛЯЙ КІНДРАТ ДМИТРОВИЧ
  • БУТОВИЧІ
  • БУЦЕНКО ПАНАС ІВАНОВИЧ
  • БУЦИНСЬКИЙ ПЕТРО МИКИТОВИЧ
  • БУТУРЛІН ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • БУЖИНСЬКИЙ ГАВРИЇЛ
  • БИКОВ ЛЕОНІД ФЕДОРОВИЧ
  • БИСТРИЦЬКИЙ АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • БИТВА ПІД МОСКВОЮ 1941-1942 РР.
  • ЧАЙКОВСЬКИЙ ПЕТРО ІЛЛІЧ
  • ЧЕБОТАРІВ МИКОЛА
  • ЧЕЧЕЛЬ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ ІВАН ДАНИЛОВИЧ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЧЕРНІКОВ ІГОР ФЕДОРОВИЧ
  • ЧЕРВОНА ДВАНАДЦЯТКА
  • ЧЕРВОНА УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА АРМІЯ
  • ЧЕТЬЇ МІНЕЇ
  • ЧЕТВЕРТИНСЬКИЙ ГЕДЕОН
  • ЧОРНА РАДА 1663
  • ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА 1986
  • ЧОРНОВІЛ В'ЯЧЕСЛАВ МАКСИМОВИЧ
  • ЧУБАР ВЛАС ЯКОВИЧ
  • ЧУБИНСЬКИЙ ПАВЛО ПЛАТОНОВИЧ
  • ЧУХРАЙ ГРИГОРІЙ НАУМОВИЧ
  • ДАЛЬ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ДАНІЛОВ ВІКТОР ПЕТРОВИЧ
  • ДАШКЕВИЧ-ГОРБАЦЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ДАШКЕВИЧ ЯРОСЛАВ РОМАНОВИЧ
  • ДАВНЬОРУСЬКОЇ НАРОДНОСТІ КОНЦЕПЦІЯ
  • ДАВИДОВ ВАСИЛЬ ЛЬВОВИЧ
  • ДЕБАГОРІЙ-МОКРІЄВИЧ
  • ДЕЦИК
  • ДЕКАБРИСТІВ РУХ В УКРАЇНІ
  • ДЕКАДИ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА ТА ЛІТЕРАТУРИ В МОСКВІ
  • ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ 1990
  • ДЕЛЬВІГ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ДЕМОКРАТИЧНОГО ЦЕНТРАЛІЗМУ ПРИНЦИП
  • ДЕМУЦЬКИЙ ДАНИЛО ПОРФИРОВИЧ
  • ДЕНГА, ДЄНЬГА, ДЕНЬГА
  • ДЕНІКІН АНТОН ІВАНОВИЧ
  • ДЕРЕВ'ЯНКО КУЗЬМА МИКОЛАЙОВИЧ
  • ДЕРЖАВНІ НАГОРОДИ РОСІЇ
  • ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНИ
  • ДЕШКО (ДЕШКОВ) АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ
  • ДЕСТАЛІНІЗАЦІЯ
  • ДЕУЛІНСЬКЕ ПЕРЕМИР'Я 1618
  • ДЕВЛЕТ-ГІРЕЙ I
  • ДЕЙЧ ОЛЕКСАНДР ЙОСИПОВИЧ
  • ДІДУШОК (ГЕЛЬМЕР) ПЕТРО
  • ДМИТРІЙ ДОНСЬКОЙ
  • ДНІПРОБУД
  • ДОБРОБУТ
  • ДОБРОКЛОНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ПАВЛОВИЧ
  • ДОБРОВОЛЬЧА АРМІЯ
  • ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ ГЕОРГІЙ ТИМОФІЙОВИЧ
  • ДОГОВІР МИРНИЙ МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ СРР І ЛИТОВСЬКОЮ ДЕМОКРАТИЧНОЮ РЕСПУБЛІКОЮ 1921
  • ДОГОВІР ПРО ДРУЖБУ, СПІВРОБІТНИЦТВО І ПАРТНЕРСТВО МІЖ УКРАЇНОЮ І РОСІЙСЬКОЮ ФЕДЕРАЦІЄЮ 1997
  • ДОГОВІР ПРО ДРУЖБУ І БРАТЕРСТВО МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ СРР І ТУРЕЧЧИНОЮ 1922
  • ДОГОВІР ПРО ВІЙСЬКОВИЙ І ГОСПОДАРСЬКИЙ СОЮЗ МІЖ РОСІЙСЬКОЮ СФРР ТА УКРАЇНСЬКОЮ СРР 1920
  • ДОГОВІР МІЖ СРСР І ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЮ РЕСПУБЛІКОЮ ПРО ЗАКАРПАТСЬКУ УКРАЇНУ 1945
  • ДОГОВІР МІЖ СРСР І РЕСПУБЛІКОЮ ПОЛЬЩА ПРО РАДЯНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН 1945
  • ДОГОВІР МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ РСР І РОСІЙСЬКОЮ РФСР 1990
  • ДОГОВІР МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ СРР І ЛАТВІЙСЬКОЮ ДЕМОКРАТИЧНОЮ РЕСПУБЛІКОЮ 1921
  • ДОГОВІРНІ СТАТТІ УКРАЇНСЬКИХ ГЕТЬМАНІВ
  • ДОЛГОРУКОВ ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ
  • ДОМОНТОВИЧІ
  • ДОНЕЦЬ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО ГРИГОРІЙ ДОРОФІЙОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО ПЕТРО ДОРОФІЙОВИЧ
  • ДОРОЖНІЙ ПРИМУС
  • ДОВНАР-ЗАПОЛЬСЬКИЙ МИТРОФАН ВІКТОРОВИЧ
  • ДОВЖЕНКО ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • ДРАЧ ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • ДРАГА-СУМАРОКОВА ВАЛЕРІЯ ФРАНЦІВНА
  • ДРЕВНЯЯ РОССИЙСКАЯ ВИВЛИОФИКА
  • ДРОГОБИЧ ЮРІЙ
  • ДРУКАРСТВО І КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • ДРУЖИНІН МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • ДРУЖИНІНА ОЛЕНА ЙОСАФАТІВНА
  • ДУХНОВИЧ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ДУХОВ МИКОЛА ЛЕОНІДОВИЧ
  • ДУМІН (ДУМИН) ОСИП ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ДУНАЄВСЬКИЙ ІСАК ОСИПОВИЧ
  • ДУРОВ СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • ДУРОВА (У ЗАМІЖЖІ ЧЕРНОВА) НАДІЯ АНДРІЇВНА
  • ДВАНАДЦЯТИЙ З'ЇЗД РКП(Б)
  • ДВАДЦЯТИП'ЯТИТИСЯЧНИКИ
  • ДВОРЕЦЬКИЙ ВАСИЛЬ
  • ДЯЧЕНКО ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • Д'ЯКОВ ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ
  • ДИЛЕЦЬКИЙ МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • ДИМАНШТЕЙН СЕМЕН МАРКОВИЧ
  • ДИМШИЦЬ ВЕНІАМІН ЕММАНУЇЛОВИЧ
  • ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКИЙ
  • ДЗЕНІС ОСВАЛЬД ПЕТРОВИЧ
  • ДЗЕРЖИНСЬКИЙ ФЕЛІКС ЕДМУНДОВИЧ
  • ДЖИДЖОРА ІВАН
  • ДЗИГАР ОЛЕКСАНДР
  • ЄВРЕЙСЬКИЙ АНТИФАШИСТСЬКИЙ КОМІТЕТ (ЄАК)
  • ЕДИГЕЙ
  • ЄФИМЕНКО ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • ЄГОРЬЄВ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЕКОНОМІЗМ
  • ЕКСПОРТ РЕВОЛЮЦІЇ
  • ЕКСТЕР ОЛЕКСАНДРА ОЛЕКСАНДРІВНА
  • ЄЛИЗАВЕТА ПЕТРІВНА
  • ЄНЮТІН ГЕОРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЄПІФАНІЙ
  • ЄРЕМІЯ II ТРАНОС
  • ЕРЕНБУРГ ІЛЛЯ ГРИГОРОВИЧ
  • ЄРОШЕНКО ВАСИЛЬ ЯКОВИЧ
  • ЄРШОВ АНАТОЛІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • ЄВПАТОРІЯ
  • ЄРЕМЕНКО АНДРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЄВРОПЕЙСЬКО-АЗІАТСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ КОРИДОР
  • ЄВРОАТЛАНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ
  • ЄВСЕВІЄВЕ ЄВАНГЕЛІЄ
  • ЄВСТИГНЄЄВ КИРИЛО ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ЕЙДЕМАН РОБЕРТ ПЕТРОВИЧ
  • ЕЙНГОРН ВІТАЛІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • ФАЛЬЦ-ФЕЙН ФРІДРІХ-ЯКОБ ЕДУАРДОВИЧ
  • ФЕДІР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ФЕДОРОВ ІВАН
  • ФЕОФАНА III МІСІЯ В УКРАЇНІ 1620
  • ФІЛАРЕТ, У МИРУ – ГУМІЛЕВСЬКИЙ ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ
  • ФІЛАРЕТ, ДЕНИСЕНКО МИХАЙЛО АНТОНОВИЧ
  • ФЛОРЕНТІЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1439
  • ФЛОРЯ БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
  • ФОМИЧОВ МИХАЙЛО ГЕОРГІЙОВИЧ
  • ФРУНЗЕ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ФУНДУКЛЕЙ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ГАДЗІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР АНТОНОВИЧ
  • ҐАЛАҐАНИ
  • ГАЛАН ЯРОСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГАЛЬЧИНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • ГАЛЛЕР ЮЗЕФ
  • ГАМАЛІЇ
  • ГАМАЛІЯ МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
  • ГАМАЛІЯ СЕМЕН ІВАНОВИЧ
  • ГАМАРНИК ЯН БОРИСОВИЧ
  • ГАНГЕБЛОВ (ГАНГЕБЛІДЗЕ) СЕМЕН ГЕОРГІЙОВИЧ
  • ГАРАБУРДА МИХАЇЛ
  • ГАШОМЕР ГАЦОЇР
  • ГАТЦУК ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ГЕ (ҐЕ) МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • ҐЕДРОЙЦ ЄЖИ
  • ГЕЙШТОР ОЛЕКСАНДР
  • ГЕНЕРАЛЬНЕ СЛІДСТВО ПРО МАЄТНОСТІ
  • ГЕНЕАЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ОБОЗНИЙ
  • ГЕНУЕЗЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1922
  • ГЕРБЕРШТАЙН ЗІГМУНД ТА ЙОГО ЗАПИСКИ ПРО МОСКОВІТСЬКІ СПРАВИ
  • ГЕРЦЕН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • ГЕРЦИКИ
  • ГЕРШУНІ ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ГІЛЬДЕНШТЕДТ АНТОН ЙОГАН
  • ГІЛЕЛЬС ЕМІЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ГІЛЯРОВ СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ГІЛЯРОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ГІРЕЇ
  • ГІТЛЕР АДОЛЬФ
  • ГЛАГОЛИЧНІ ПАМ'ЯТКИ
  • ГЛАЗУНОВ ВАСИЛЬ ОПАНАСОВИЧ
  • ГЛІЕР РЕЙНГОЛЬД МОРІЦОВИЧ
  • ГЛУХІВСЬКА ШКОЛА СПІВУ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МУЗИКИ
  • ГЛУЩЕНКО МИКОЛА ПЕТРОВИЧ
  • ГЛУШКО ВАЛЕНТИН ПЕТРОВИЧ
  • ГЛУШКОВ ВІКТОР МИХАЙЛОВИЧ
  • ГЛИНКА ДМИТРО БОРИСОВИЧ
  • ГЛИНКА СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГЛИНСЬКІ
  • ГНАТЮК ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • ГНЄДИЧ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ГОЕЛРО
  • ГОГОЛЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГОЛІЦИН ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • ГОЛІЦИН МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • ГОЛОД 1921–1923 РОКІВ В УСРР
  • ГОЛУВКО ТАДЕУШ-ЛЮДВІК
  • ГОПНЕР СЕРАФИМА ІЛЛІВНА
  • ГОРДОН ПАТРИК
  • ГОРЬКИЙ МАКСИМ
  • ГОРЛЕНКО ДМИТРО ЛАЗАРЕВИЧ
  • ГОРЛЕНКИ
  • ГОРОДЦОВ ВАСИЛЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ГОРОВИЦЬ ВОЛОДИМИР САМІЙЛОВИЧ
  • ГОТЬЄ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ГОВОРУХІН ОРЕСТ МАКАРОВИЧ
  • ГРАБАР ІГОР ЕММАНУЇЛОВИЧ
  • ГРАБАР ВОЛОДИМИР ЕММАНУЇЛОВИЧ
  • ГРАБОВСЬКИЙ ЛЕОНІД ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГРАНАТ, ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ СЛОВНИК
  • ГРЕЧКО АНДРІЙ АНТОНОВИЧ
  • ГРЕКОВ БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • ГРОМАШЕВСЬКИЙ ЛЕВ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГРОМИКО АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ГРУДНЕВЕ ЗБРОЙНЕ ПОВСТАННЯ В УКРАЇНІ 1905
  • ҐРУНЕВЕҐ МАРТИН ТА ЙОГО ЩОДЕННИКИ
  • ГРУШЕВСЬКА КАТЕРИНА МИХАЙЛІВНА
  • ГРУШЕВСЬКА МАРІЯ СИЛЬВЕСТРІВНА
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ГРУЗІЯ (САКАРТВЕЛО)
  • ГРУЗИНИ В УКРАЇНІ
  • ГРИБОВСЬКИЙ АНДРІЯН МУСІЙОВИЧ
  • ГРИГОРЕНКО ПЕТРО ГРИГОРОВИЧ
  • ГРИНЬКО ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • ГРИВЕНИК
  • ГРИЗОДУБОВА ВАЛЕНТИНА СТЕПАНІВНА
  • ГУДЗІЙ МИКОЛА КАЛЕНИКОВИЧ
  • ГУЛАЄВ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ СЕМЕН СТЕПАНОВИЧ
  • ГУЛЬБИЩЕ
  • ГУЛЯЄВ ЮРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГУСЛИСТИЙ КОСТЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ГУЗЬ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • ІКОНОТВОРЧІСТЬ ТА УКРАЇНСЬКЕ ІКОНОМАЛЯРСТВО
  • ІКОНИ, УКРАЇНСЬКІ ІКОНИ
  • ІЛЬФ ІЛЛЯ
  • ІЛЛЄНКО ЮРІЙ ГЕРАСИМОВИЧ
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • ІНДИЧЕНКО ПАНТЕЛЕЙМОН ДМИТРОВИЧ
  • ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛ КОМУНІСТИЧНИЙ, ТРЕТІЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ, КОМІНТЕРН
  • ІПАТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ІСКРА ІВАН ЯКОВИЧ
  • ИСТОРИЧЕСКИЙ АРХИВ
  • ИСТОРИЧЕСКИЕ ЗАПИСКИ
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІСТОРІЯ РУСІВ, ИСТОРІЯ РУСОВЪ
  • ІСТПАРТИ
  • ІСИДОР
  • ІВАН ДАНИЛОВИЧ, ІВАН ДАНИЛОВИЧ КАЛИТА
  • ІВАН IV, ІВАН IV ВАСИЛЬОВИЧ ГРОЗНИЙ
  • ІВАНОВ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ІВАНОВ АНДРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ІВАНУШКІН ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ
  • ІВАШКО ВОЛОДИМИР АНТОНОВИЧ
  • ІВАСЮК ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • ІЗБОРНИК 1073
  • ІЗМАЙЛОВ ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ИЗВЕСТИЯ НЕЖИНСКОГО ИСТОРИКО-ФИЛОЛОГИЧЕСКОГО ИНСТИТУТА КНЯЗЯ БЕЗБОРОДКО
  • КАЧЕНОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ТРОХИМОВИЧ
  • КАФЕДРА
  • КАГАНОВИЧ ЛАЗАР МОЙСЕЙОВИЧ
  • КАЛАЧОВ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • КАЛАЙДОВИЧ КОСТЯНТИН ФЕДОРОВИЧ
  • КАЛІНІН КОСТЯНТИН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КАЛІНІН МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • КАЛМАНОВИЧ МОЙСЕЙ ЙОСИПОВИЧ
  • КАЛИНОВСЬКА-ДОКТОР НАТАЛІЯ ЄВГЕНІВНА
  • КАЛИНСЬКИЙ ТИМОФІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КАМЄНЄВ СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАПЛЕР ОЛЕКСІЙ ЯКОВИЧ
  • КАПУСТА ЛАВРІН
  • КАРАБІНЕВИЧ МИКОЛА СИЛЬВЕСТРОВИЧ
  • КАРАДЖИЧ ВУК СТЕФАНОВИЧ
  • КАРАМЗІН МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • КАРЄЄВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КАРГЕР МИХАЙЛО КОСТЯНТИНОВИЧ
  • КАРЛСОН КАРЛ МАРТИНОВИЧ
  • КАРПОВ ГЕННАДІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • КАЩЕНКО МИКОЛА ФЕОФАНОВИЧ
  • КАТАЄВ ВАЛЕНТИН ПЕТРОВИЧ
  • КАТОРГА, КАТОРЖНІ РОБОТИ
  • КАТУКОВ МИХАЙЛО ЮХИМОВИЧ
  • КАЖДАН ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • КОНСТИТУЦІЙНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (КАДЕТИ)
  • КЕРЗОНА ЛІНІЯ
  • КЕТКОВ ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ
  • КЕЙСТУТ
  • ХАРКІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХАТАЄВИЧ МЕНДЕЛЬ МАРКОВИЧ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ІСАКОВИЧ
  • ХОДКЕВИЧ ЯН-КАРОЛЬ
  • ХОЛОДНА ВІРА ВАСИЛІВНА
  • ХРОНОГРАФИ
  • ХРОНИКА ТЕКУЩИХ СОБЫТИЙ
  • ХРУЩОВ МИКИТА СЕРГІЙОВИЧ
  • ХВОСТЕНКО-ХВОСТОВ ОЛЕКСАНДР ВЕНІАМІНОВИЧ
  • КІПА ВАДИМ ВЕРЕМІЙОВИЧ
  • КІРОВ СЕРГІЙ МИРОНОВИЧ
  • КІРСАНОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • КІСТЯКІВСЬКИЙ БОГДАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КІСТЯКОВСЬКИЙ ДЖОРДЖ
  • КІСТЯКІВСЬКИЙ ІГОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КІСТЯКІВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ
  • КЛІНТОН БІЛЛ
  • КЛИМЕНКО ПИЛИП ВАСИЛЬОВИЧ
  • КЛЮЧЕВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЙОСИПОВИЧ
  • КНЯГНИЦЬКИЙ ПАВЛО ЮХИМОВИЧ
  • КНЯЗЬ
  • КНИГОЗБІРНІ ВИКЛАДАЧІВ ТА ВИПУСКНИКІВ КИЇВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ
  • КОБЗАР
  • КОЧЕРГА АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ
  • КОЧЕРГА ІВАН АНТОНОВИЧ
  • КОЧУБЕЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • КОЛАКОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ АНТОНОВИЧ
  • КОЛЬБЕРГ ОСКАР
  • КОЛДУНОВ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • КОЛЕГІЯ ПАВЛА ҐАЛАҐАНА
  • КОЛЕСНИК ЄВДОКІЯ ВАСИЛІВНА
  • КОЛЕСНИК ІРИНА ІВАНІВНА
  • КОЛГОСПИ
  • КОЛІНС САМУЕЛЬ
  • КОЛЛОНТАЙ ГУГО
  • КОЛЛОНТАЙ ОЛЕКСАНДРА МИХАЙЛІВНА
  • КОЛОМАЦЬКІ СТАТТІ 1687
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ ДОБИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ РАДЯНСЬКОЇ ДОБИ, КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ
  • КОМІСІЇ ТА КОМІТЕТИ ДОПОМОГИ ГОЛОДУЮЧИМ В УСРР
  • КОМІСІЯ ЗАКОНОДАВЧА 1767–1768
  • КОМУНІСТИЧНОЇ ПРАЦІ БРИГАДИ
  • КОН ФЕЛІКС ЯНОВИЧ
  • КОНАР ФЕДІР МИХАЙЛОВИЧ
  • КОНАРЄВ МИКОЛА СЕМЕНОВИЧ
  • КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ ПЕТРО КОНОНОВИЧ
  • КОНДРАТЬЄВ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • КОНДРАТОВИЧ ЛУКА ЛУКИЧ
  • КОНДРАТЮК ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОНДУФОР ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ
  • КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • КОНЄВ ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • КОНИСЬКИЙ ГЕОРГІЙ
  • КОНОВНІЦИН ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КОНОВНІЦИН ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • КОНСТАНТИНОВ ЙОСИП (ОСИП) ІЛЛІЧ
  • КОНСТИТУЦІЯ СРСР 1924
  • КОНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ В СРСР 1944, РОЗШИРЕННЯ ПРАВ СОЮЗНИХ РЕСПУБЛІК СРСР
  • КОНТАРІНІ
  • КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ СПРАВА 1930
  • КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНОЇ ТРОЦЬКІСТСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СПРАВА 1935
  • КООПЕРАТИВНИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • КООПТАХ
  • КОПЕЛЄВ ЛЕВ ЗІНОВІЙОВИЧ
  • КОПИНСЬКИЙ, ЧЕРНЕЧЕ ІМ'Я ІСАЙЯ
  • КОПНІН ПАВЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОРБ ЙОГАН-ГЕОРГ
  • КОРБУТЯК ВАСИЛЬ ЮЛІЙОВИЧ
  • КОРДУБА МИРОН МИХАЙЛОВИЧ
  • КОРЕНІЗАЦІЯ
  • КОРЕЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • КОРМЧА, КОРМЧА КНИГА
  • КОРНІЄЦЬ ЛЕОНІД РОМАНОВИЧ
  • КОРНЮШИН ФЕДІР ДАНИЛОВИЧ
  • КОРОБКА ФЕДІР І РІД КОРОБОК. К.
  • КОРОЛЕНКО ВОЛОДИМИР ГАЛАКТІОНОВИЧ
  • КОРОЛЬОВ СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ
  • КОРОЛЮК ВОЛОДИМИР ДОРОФІЙОВИЧ
  • КОРОТЧЕНКО ДЕМ'ЯН СЕРГІЙОВИЧ
  • КОРОТИЧ ВІТАЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КОРШ ФЕДІР ЄВГЕНОВИЧ
  • КОРЬЮС МІЛІЦА
  • КОШИЦЬ ПАВЛО ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КОШОВИЙ ПЕТРО КИРИЛОВИЧ
  • КОСИГІН ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • КОСИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ДМИТРОВИЧ
  • КОСІОР СТАНІСЛАВ ВІКЕНТІЙОВИЧ
  • КОСМІНСЬКИЙ ЄВГЕН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КОССАК ГРИЦЬ
  • КОСТЕЛЬНИК ГАВРИЇЛ ТЕОДОРОВИЧ
  • КОСТЕНЕЦЬКИЙ ЯКІВ ІВАНОВИЧ
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КОСЯЧЕНКО ГРИГОРІЙ ПЕТРОВИЧ
  • КОТ СТАНІСЛАВ
  • КОТИК ВАЛЯ
  • КОТЛЯР МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ НЕСТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ СЕРГІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • КОВАЛЕНКО МАРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
  • КОВАЛЕНКО ОЛЕКСАНДР ВЛАСОВИЧ
  • КОВАЛЕВСЬКИЙ МАКСИМ МАКСИМОВИЧ
  • КОВАЛІВСЬКИЙ АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ
  • КОВАЛЬСЬКА ЄЛИЗАВЕТА МИКОЛАЇВНА
  • КОВАЛИК СЕРГІЙ ПИЛИПОВИЧ
  • КОЗАЧЕНКО АНТОН ІВАНОВИЧ
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ
  • КОЗАК СЕМЕН АНТОНОВИЧ
  • КОЖЕДУБ ІВАН МИКИТОВИЧ
  • КОЗЛОВСЬКИЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ
  • КОЗИЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРАЛИЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • КРАМСЬКОЙ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • КРАСКОВСЬКИЙ ІВАН ГНАТОВИЧ
  • КРАСНОВ ІВАН КУЗЬМИЧ
  • КРАСНОВ ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • КРАСОВСЬКИЙ СТЕПАН ЯКИМОВИЧ
  • КРАВЧЕНКО АНДРІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • КРАВЧЕНКО ГРИГОРІЙ ПАНТЕЛІЙОВИЧ
  • КРАВЧЕНКО ІВАН
  • КРАВЧЕНКО МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • КРАВЧИНСЬКИЙ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КРАВЧУК ЛЕОНІД МАКАРОВИЧ
  • КРАВЧУК МИХАЙЛО ПИЛИПОВИЧ
  • КРИЧЕВСЬКИЙ ФЕДІР ГРИГОРОВИЧ
  • КРИЛЕНКО МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРИЛОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КРИЛОВ МИКОЛА МИТРОФАНОВИЧ
  • КРИМ, ПЕРЕБІГ ОСНОВНИХ ДОІСТОРИЧНИХ ТА ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ НА ПІВОСТРОВІ КРИМ
  • КРИМСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1945, ЯЛТИНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1945
  • КРИМСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА (КСРР)
  • КРИМСЬКІ ПОХОДИ 1687 І 1689
  • КРИМСЬКИЙ АГАТАНГЕЛ ЮХИМОВИЧ
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАВОЗАХИСНИЙ РУХ
  • КРИП'ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КРИСА ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРИВЧЕНЯ ОЛЕКСІЙ ПИЛИПОВИЧ
  • КРИВИЦЬКИЙ ВАЛЬТЕР ГЕРМАНОВИЧ
  • КРИВОШЕЇН ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРИЖАНИЧ ЮРІЙ
  • КРОЛЕВЕЦЬ
  • КРОНЕБЕРГ ІВАН ЯКОВИЧ
  • КРОПОТКІН ПЕТРО ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КРУТЕНЬ ЄВГРАФ МИКОЛАЙОВИЧ
  • КРУЗ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ, ФОН
  • КРЮКОВ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КРЮКОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КУЧІН ГЕОРГІЙ ДМИТРОВИЧ
  • КУДРЯ ДАНИЛО ЄВМЕНОВИЧ
  • КУДРЯ ІВАН ДАНИЛОВИЧ
  • КУК ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
  • КУЛАКОВСЬКИЙ ЮЛІАН АНДРІЙОВИЧ
  • КУЛЬБАКИН СТЕПАН МИХАЙЛОВИЧ
  • КУЛИНИЧ ІВАН МАРКОВИЧ
  • КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНА АВТОНОМІЯ
  • КУЛЬЖЕНКО СТЕФАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • КУЛЬЖИНСЬКИЙ ІВАН ГРИГОРОВИЧ
  • КУНИЦЬКИЙ СТЕФАН
  • КУПЕЦТВО
  • КУПРІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • КУРАКІН ОЛЕКСІЙ БОРИСОВИЧ, ЙОГО ДІЯЛЬНІСТЬ НА ПОСАДІ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРА МАЛОРОСІЇ В 1802–1807
  • КУРБАС ЛЕСЬ
  • КУРБСЬКИЙ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КУРЧАТОВ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ
  • КУРДЮМОВ ГЕОРГІЙ В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ
  • КУРЦЕВИЧ ЙОСИФ
  • КУЦ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
  • КУТУЗОВ МИХАЙЛО ІЛАРІОНОВИЧ
  • КУЗЬМА РОМАН ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • КУЗНЕЦОВ АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КУЗНЕЦОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КУЗНЄЦОВ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • КВІРІНГ ЕМАНУЇЛ ЙОНОВИЧ
  • КВІТКА КЛИМЕНТІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КВЯТЕК КАЗИМИР ФРАНЦОВИЧ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ДРУКАРНЯ
  • КИЇВСЬКЕ ЛІТЕРАТУРНО-АРТИСТИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • КИЇВСЬКА АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КИЇВСЬКІ ІЄРАРХИ, ЗАГАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК КИЇВСЬКИХ ЄПИСКОПІВ, АРХІЄПИСКОПІВ, МИТРОПОЛИТІВ І ПАТРІАРХІВ
  • КИЇВСЬКІ СКАРБИ
  • КИЇВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ДІЇ СПРАВА 1923–1924
  • КИЇВСЬКИЙ ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВИЙ І НАУКОВИЙ МУЗЕЙ
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ МОНАСТИР
  • КИПОРЕНКО-ДОМАНСЬКИЙ ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • КИПРІЯН
  • КИРИЧЕНКО ОЛЕКСІЙ ІЛАРІОНОВИЧ
  • КИРИЛЕНКО АНДРІЙ ПАВЛОВИЧ
  • КИСІЛЬ ПЕТРО КУЗЬМИЧ
  • ЛАДАН ПАВЛО СТЕПАНОВИЧ
  • ЛАНДАУ ЛЕВ ДАВИДОВИЧ
  • ЛАНГЕМАК ГЕОРГІЙ ЕРІХОВИЧ
  • ЛАШКОВ ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ
  • ЛАТИНІНА ЛАРИСА СЕМЕНІВНА
  • ЛАЦИС (ЛАЦИС-СУДРАБС) МАРТИН (МАРТИНЬШ) ІВАНОВИЧ (ЯНОВИЧ)
  • ЛАВРЕНТЬЄВ МИХАЙЛО ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ЛАВРОВ ЮРІЙ СЕРГІЙОВИЧ
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛЕБЕДЄВ
  • ЛЕБЕДЄВ СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ЛЕБЕДИНЕЦЬ МИХАЙЛО МУСІЙОВИЧ
  • ЛЕКЛЕРК НІКОЛЯ-ГАБРІЕЛЬ
  • ЛЕЛЮШЕНКО ДМИТРО ДАНИЛОВИЧ
  • ЛЕОНТОВИЧ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • ЛЕПЕШИНСЬКА ОЛЬГА ВАСИЛІВНА
  • ЛЄШКОВ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЛЄСКОВ МИКОЛА СЕМЕНОВИЧ
  • ЛЕСНИЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ
  • ЛЕТОПИСЕЦ КРАТКІЙ
  • ЛЕВАНДОВСЬКИЙ ВЯЧЕСЛАВ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ КОСТЬ АНТОНОВИЧ
  • ЛЕВИТСЬКИЙ ЛЕОНІД МАКАРОВИЧ
  • ЛЕЙПУНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ІЛЛІЧ
  • ЛІБЕРБЕРГ ЙОСИП ІЗРАЇЛЬОВИЧ
  • ЛІБЕРОВ ПЕТРО ДМИТРОВИЧ
  • ЛИФАР СЕРЖ
  • ЛІФШИЦЬ ЄВГЕН МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛІФШИЦЬ ІЛЛЯ МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛИХОЛАТ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛИХОПОЇ ТА ЛИХОПОЇ-БАШЕВСЬКІ
  • ЛІКВІДАЦІЯ НЕПИСЬМЕННОСТІ (ЛІКНЕП), КАМПАНІЇ ЛІКНЕПУ В УСРР–УРСР
  • ЛИННИЧЕНКО ІВАН АНДРІЙОВИЧ
  • ЛИПКОВСЬКА ЛІДІЯ ЯКІВНА
  • ЛІСНА, БІЙ 1708
  • ЛІТЕРАТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХІДНЯ УКРАЇНА, СПІЛКА РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПИСЬМЕННИКІВ ЗАХІДНЯ УКРАЇНА, ЛІТЕРАТУРНО-АРТИСТИЧНЕ ТОВАРИСТВО У КИЄВІ
  • ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ
  • ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА
  • ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1500–1503
  • ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1507–1508
  • ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1512–1522
  • ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1534–1537
  • ЛИТВИН ЮРІЙ ТИМОНОВИЧ
  • ЛИТВИНОВ МАКСИМ МАКСИМОВИЧ
  • ЛИТВИНОВА (ЛИТВИНОВА-БАРТОШ) ПЕЛАГЕЯ (ПОЛІНА) ЯКІВНА
  • ЛІВШИЦЬ БЕНЕДИКТ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЛИЗЛОВ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЛОБАНОВСЬКИЙ ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛОБОДА МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ЛОБОДОВСЬКИЙ ЮЗЕФ
  • ЛОГАНОВСЬКИЙ МЕЧИСЛАВ АНТОНОВИЧ
  • ЛОГВИН ЮРІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • ЛОМОВ (ОППОКОВ) ГЕОРГІЙ ІПОЛИТОВИЧ
  • ЛОМИКОВСЬКІ
  • ЛОРЕР МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ЛОРИС-МЕЛИКОВ (ЛОРІС-МЕЛІКОВ) МИХАЙЛО ТАРІЕЛОВИЧ
  • ЛОТОЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГНАТОВИЧ
  • ЛОЗОВСЬКИЙ ЛЕСЬ
  • ЛОЗОВСЬКИЙ СОЛОМОН АБРАМОВИЧ
  • ЛУКАШЕВИЧ ВАСИЛЬ ЛУКИЧ
  • ЛУКОМСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ЛУК'ЯНОВ ІОАНН ТА ЙОГО ТВІР ХОЖДЕНИЯ В СВЯТУЮ ЗЕМЛЮ МОСКОВСКОГО СВЯЩЕННИКА ИОАННА ЛУКЬЯНОВА: 1701–1703.
  • ЛУНАЧАРСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛУНІН МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛУЦЕНКО ІВАН МИТРОФАНОВИЧ
  • ЛУЦЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ (АПРАКОС)
  • ЛЬВІВСЬКА ГАЛЕРЕЯ МИСТЕЦТВ
  • ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМЕНІ В.СТЕФАНИКА НАН УКРАЇНИ (ЛННБУ)
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ЛЯБУРБ (LABOURBE) ЖАННА-МАРІ
  • ЛЯЩЕНКО ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • ЛИСЕНКО ТРОХИМ ДЕНИСОВИЧ
  • ЛЮБОВИЧ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЛЮКСЕМБУРГ ВОЛОДИМИР СЕРГІЙОВИЧ
  • ЛЮЛЬКА АРХИП МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛЮШКОВ ГЕНРІХ САМІЙЛОВИЧ
  • ЛЮТИЙ-ЛЮТЕНКО ІВАН МАКАРОВИЧ
  • ЛЖЕДМИТРІЙ I
  • ЛЖЕДМИТРІЙ II
  • МАЧТЕТ ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МАКАРЕНКО АНТОН СЕМЕНОВИЧ
  • МАХНО (МІХНЕНКО) НЕСТОР ІВАНОВИЧ
  • МАКОВІЙЧУК ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • МАКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЄГОРОВИЧ
  • МАКСИМОВИЧ ГЕОРГІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • МАКСИМОВИЧ ІОАНН
  • МАКСИМОВИЧІ
  • МАЛЕНКОВ ГЕОРГІЙ МАКСИМІЛІАНОВИЧ
  • МАЛЕВИЧ КАЗИМИР СЕВЕРИНОВИЧ
  • МАЛИНОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • МАЛИНОВСЬКИЙ РОДІОН ЯКОВИЧ
  • МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ
  • МАНІЗЕР МАТВІЙ ГЕНРІХОВИЧ
  • МАНУЇЛЬСЬКИЙ ДМИТРО ЗАХАРОВИЧ
  • МАРЧАК МИКОЛА МАКАРОВИЧ
  • МАРДЖАНІШВІЛІ КОТЕ
  • МАРКЕВИЧ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ
  • МАРХОЦЬКИЙ МИКОЛАЙ-СЦІБОР
  • МАРКІНА ВАЛЕНТИНА ОЛЕКСІЇВНА
  • МАРКОВИЧ ЯКІВ АНДРІЙОВИЧ
  • МАРКОВИЧ ЯКІВ МИХАЙЛОВИЧ
  • МАРОЧКО ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • МАРТОС ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • МАЦКЕВИЧ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • МАТВЄЄВ АРТАМОН СЕРГІЙОВИЧ
  • МАТВЄЄВ ЄВГЕН СЕМЕНОВИЧ
  • МАТЯШ КОСТЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • МАЯКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • МАЙОРОВ МИХАЙЛО МУСІЙОВИЧ
  • МАЗАЙ МАКАР МИКИТОВИЧ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МАЗЕПИНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ
  • МАЗЕПИНСТВО
  • МАЗЛАХ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • МАЗУРЕНКО СЕМЕН ПЕТРОВИЧ
  • МАЗУРЕНКО ЮРІЙ ПЕТРОВИЧ
  • МЕДАЛЬЄРИКА
  • МЕДІЄВІСТИКА
  • МЕДВЕДЄВ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • МЕДВЕДЄВ ЮХИМ ГРИГОРОВИЧ
  • МЕДВЕДІВСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МЕДВІДЬ ЛЮБОМИР МИРОСЛАВОВИЧ
  • МЕЇР (МЕЄРСОН) ГОЛДА
  • МЕЛЕНСЬКИЙ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ
  • МЕЛЬНИЧЕНКО ВОЛОДИМИР ЮХИМОВИЧ
  • МЕЛЬНИЧУК ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • МЕЛЬНИКОВА ІРИНА МИКОЛАЇВНА
  • МЕНШИКОВ ОЛЕКСАНДР ДАНИЛОВИЧ
  • МЕНЖИНСЬКИЙ (MIENŻYNSKI, MĘŻYŃSKI) В'ЯЧЕСЛАВ (WIACZESŁAW) РУДОЛЬФОВИЧ
  • МЕШИК ПАВЛО ЯКОВИЧ
  • СМУГА ОСІЛОСТІ, СМУГА ПОСТІЙНОЇ ЄВРЕЙСЬКОЇ ОСІЛОСТІ
  • МЕЖИГІРСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ЛІТОПИС
  • МЯСОЄДОВ ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • МІЛЬЧАКОВ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • МІЛЛЕР ІЛЛЯ СОЛОМОНОВИЧ
  • МІЛЛЕР МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МІЛЛЕР ВСЕВОЛОД ФЕДОРОВИЧ
  • МІЛЮКОВ ПАВЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • МІНЦ ІСААК ІЗРАЇЛОВИЧ
  • МІНУСНИКИ
  • МІРЗА-АВАК'ЯНЦ НАТАЛЯ ЮСТІВНА
  • МІСЬКА ДУМА
  • МІСЬКА РЕФОРМА 1870
  • МІСЬКА УПРАВА
  • МІСТО-ГЕРОЙ
  • МІЦКЕВИЧ АДАМ
  • МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОПОМОГИ БОРЦЯМ РЕВОЛЮЦІЇ (МОДР)
  • МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ АРХІВІВ
  • МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ ІСТОРИКІВ
  • МІЖНАРОДНИЙ ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ПРОЕКТ (МЧП)
  • МНОГОГРІШНИЙ ДЕМ'ЯН ГНАТОВИЧ
  • МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ
  • МОЛДАВСЬКА АРСР
  • МОЛДОВА
  • МОЛОДЦОВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МОЛОКАНИ
  • МОЛОСТОВА ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
  • МОЛОТОВ (СКРЯБІН) В'ЯЧЕСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • МОНАРХІЯ
  • МОНДОК ІВАН
  • МОНЕТНИЙ ДВІР
  • МОСКАЛЕНКО КИРИЛО СЕМЕНОВИЧ
  • МОСКОВСЬКІ СТАТТІ 1665
  • МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • МОСЦІПАНОВ МАКСИМ КЛИМОВИЧ
  • МОЗАЛЕВСЬКИЙ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • МОЗИРЯ
  • МСТИСЛАВЕЦЬ ПЕТРО ТИМОФІЙОВИЧ
  • МУРАВЙОВ АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • МУРАВЙОВ-АПОСТОЛ ІВАН МАТВІЙОВИЧ
  • МУРАВЙОВ-АПОСТОЛ МАТВІЙ ІВАНОВИЧ
  • МУРАВЙОВ МИКИТА МИХАЙЛОВИЧ
  • МУРАВСЬКИЙ ШЛЯХ
  • МУЗЕЙ КАРПАТОРУСЬКИЙ
  • МУЗЕЙ УКРАЇНИ
  • МУЗИКА ЯРОСЛАВА ЛЬВІВНА
  • МИХАЇЛ
  • МИХАЙЛИЧЕНКО ГНАТ ВАСИЛЬОВИЧ
  • МИХАЙЛІВ ЮХИМ СПИРИДОНОВИЧ
  • МИХАЙЛИЧЕНКО ІВАН ХАРЛАМПОВИЧ
  • МИКЛАШЕВСЬКИЙ (МІКЛАШЕВСЬКИЙ) ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • МИКЛАШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО АНДРІЙОВИЧ
  • МИКОЛА II
  • МИКИША МИХАЙЛО ВЕНЕДИКТОВИЧ
  • МИКИША ТАРАС МИХАЙЛОВИЧ
  • МИРНІ ПЕРЕГОВОРИ МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ ТА РСФРР 1918
  • МИРОНОВ ПИЛИП КУЗЬМИЧ
  • МИРОВИЧІ
  • МИСАЇЛ
  • МИШЕЦЬКИЙ СЕМЕН ІВАНОВИЧ
  • МИСЛАВСЬКИЙ САМУЇЛ
  • МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • МИТРАК ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
  • МИТРОПОЛЬСЬКИЙ ЮРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • НАПОЛЕОН І БОНАПАРТ
  • НАРОДНА ВОЛЯ
  • НАРОДНИЙ КОМІСАРІАТ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УСРР
  • НАРОДНИЙ СЕКРЕТАРІАТ ПОВСТАНСЬКИЙ
  • НАРОДНИКИ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ (КПІ)
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР РОСІЙСЬКОЇ ДРАМИ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
  • НАУКОВІ ЗАПИСКИ ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК
  • НАУМОВ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • НЕЧКІНА МИЛИЦА ВАСИЛІВНА
  • НЕЙГАУЗ ГЕНРІХ ГУСТАВОВИЧ
  • НЕКРАСОВ ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • НЕКРОПОЛІСТИКА
  • НЕМЕТТІ ЕДВАРД КАРЛОВИЧ
  • НЕСТЕРОВСЬКИЙ ПЕТРО АРТЕМОВИЧ
  • НЕВЕ ЕЖЕН-ПІЙ
  • НЕЖДАНОВА АНТОНІНА
  • НІДЕРЛЕ ЛЮБОР
  • НІКІТЧЕНКО ВІТАЛІЙ ФЕДОТОВИЧ
  • НІКОЛАЄНКО ІВАН ГНАТОВИЧ
  • НІМЕЧЧИНА
  • НЮРНБЕРЗЬКИЙ ПРОЦЕС 1945–1946
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • НОВІТНЯ ІСТОРІОГРАФІЯ
  • НОВИКОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • НОВИЦЬКИЙ ОЛЕКСА ПЕТРОВИЧ
  • НУМИЗМАТИКА И ЭПИГРАФИКА
  • НИКОЛЬСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • НИКОН
  • НИКОНІВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • НИКИФОРОВА МАРУСЯ
  • ОБІДНИЙ МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ
  • ОБНОВЛЕНСТВО
  • ОДЕСА
  • ОДЕСЬКА КІНОСТУДІЯ ХУДОЖНІХ ФІЛЬМІВ
  • ОДЕСЬКЕ АРХЕОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • ОДИНЕЦЬ ПЕТРО
  • ОДИНЦОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ОХОРОНА ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
  • ОХОРОННІ ВІДДІЛЕННЯ
  • ОКРУЖНЕ ПОСЛАННЯ
  • ОКРУЖНИЙ СУД
  • ОЛЕКСАНДР І
  • ОЛЕКСАНДР ІІ
  • ОЛЕКСАНДР ІІІ
  • ОЛЕКСАНДРІЯ
  • ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ОЛЕЛЬКОВИЧІ
  • ОЛЕША ЮРІЙ
  • ОЛЕВЧЕНКО
  • ОРДІН-НАЩОКІН АФАНАСІЙ ЛАВРЕНТІЙОВИЧ
  • ОРДЖОНІКІДЗЕ ГРИГОРІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ОРЄШНІКОВ ОЛЕКСІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ОРЛОВ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • ОРЛОВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943
  • ОСЬМАК КИРИЛО ІВАНОВИЧ
  • ОССОЛІНСЬКИЙ ЄЖИ
  • ОСТАРБАЙТЕРИ
  • ОСТРОМИРОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ
  • ОСТРОВСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ
  • ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ-КОСТЯНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ОСИПЕНКО ПОЛІНА ДЕНИСІВНА
  • ОТРІШКО (ОТРЕШКО) ВАЛЕРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ПАЇСІЙ
  • ПАКТИ ТА КОНСТИТУЦІЇ ЗАКОНІВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1710
  • ПАЛАЦЬКИЙ ФРАНТІШЕК
  • ПАЛІЙ (ГУРКО) СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ПАЛЛАДІН ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ПАНКРАТОВА ГАННА МИХАЙЛІВНА
  • ПАПАНІН ІВАН ДМИТРОВИЧ
  • ПАРАЛЕЛЬНОГО АНТИРАДЯНСЬКОГО ТРОЦЬКІСТСЬКОГО ЦЕНТРУ СУДОВИЙ ПРОЦЕС 1937
  • ПАРФЕНІЙ
  • ПАРХОМЕНКО ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ
  • ПАРТІЯ ЛІВИХ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (ПЛСР), ЛІВІ ЕСЕРИ
  • ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  • ПАЩЕНКО ОЛІМПІАДА МИХАЙЛІВНА
  • ПАССЕК ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА
  • ПАССЕК ВАДИМ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПАСТЕРНАК БОРИС ЛЕОНІДОВИЧ
  • ПАУСТОВСЬКИЙ КОСТЯНТИН ГЕОРГІЙОВИЧ
  • ПАВЛІЧЕНКО ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА
  • ПАВЛО ХАЛЕБСЬКИЙ
  • ПЕРЕБУДОВА
  • ПЕРЛО МНОГОЦЕННОЄ
  • ПЕРШИН ПАВЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПЕСТЕЛЬ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПЕТРО ІІ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ПЕТРО
  • ПЕТРОВ ІВАН ЮХИМОВИЧ
  • ПЕТРОВ ВІКТОР ПЛАТОНОВИЧ
  • ПЕТРОВ ЄВГЕН
  • ПЕТРОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ПЕТРОВСЬКИЙ МИКОЛА НЕОНОВИЧ
  • ПЕТРИКІВКА
  • ПЕТРИЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ ГАЛАКТІОНОВИЧ
  • ПІЧЕТА ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ПІДГОРНИЙ МИКОЛА ВІКТОРОВИЧ
  • ПІСКОРСЬКИЙ ВОЛОДИМИР КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ПІВЕНЬ ОЛЕКСАНДР ЮХИМОВИЧ
  • ПІВНІЧНА ВІЙНА 1700–1721, ВЕЛИКА ПІВНІЧНА ВІЙНА, ТРЕТЯ ПІВНІЧНА ВІЙНА
  • ПЛЮЩ ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • ПЛОХІЙ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПЛОТНІКОВ ПАВЛО АРТЕМОВИЧ
  • ПЛИСКА МАКСИМ НИКИФОРОВИЧ
  • ПОБЄДОНОСЦЕВ КОСТЯНТИН ПЕТРОВИЧ
  • ПОГОДІН МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ПОКРОВСЬКИЙ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПОКРИШКІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • ПОЛЕВОЙ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ПОЛЯНІВСЬКИЙ МИР 1634
  • ПОЛІТБЮРО ЦК КПУ, ПОЛІТИЧНЕ БЮРО ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ
  • ПОЛІТИЧНІ В'ЯЗНІ
  • ПОЛКОВНИК КОЗАЦЬКИЙ
  • ПОЛОНСЬКА-ВАСИЛЕНКО НАТАЛІЯ ДМИТРІВНА
  • ПОЛОЦЬКИЙ СИМЕОН
  • ПОЛОЗ (ПОЛОЗОВ) МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПОЛЬСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ
  • ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1939
  • ПОЛЬСЬКО-РОСІЙСЬКА ВІЙНА 1632–1634
  • ПОЛЬСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СПРАВА 1938
  • ПОЛЬСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1617–1618
  • ПОЛЬСЬКИЙ КОМІТЕТ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИЗВОЛЕННЯ
  • ПОЛЬСЬКИЙ ТЕАТР У КИЄВІ
  • ПОЛТАВСЬКА БИТВА 1709
  • ПОНЯТОВСЬКИЙ ЮЗЕФ-АНТОНІ
  • ПОНОМАРЬОВ СТЕПАН ІВАНОВИЧ
  • ПОПІВЦІ
  • ПОПКОВ ВІТАЛІЙ ІВАНОВИЧ
  • ПОПЛАВКО ВІКТОР РОДІОНОВИЧ
  • ПОПОВ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ПОПОВИЧ ПАВЛО РОМАНОВИЧ
  • ПОШТА РЕГУЛЯРНА В УКРАЇНІ
  • ПОСОЛЬСЬКИЙ ПРИКАЗ
  • ПОСТИШЕВ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • ПОТАПОВА ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА
  • ПОТОЦЬКИЙ ПАВЛО
  • ПОТУЛЬНИЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР АРНОЛЬДОВИЧ
  • ПОЗЕН ЛЕОНІД ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ПРАВА, ПО КОТОРЫМ СУДИТСЯ МАЛОРОССИЙСКИЙ НАРОД
  • ПРАВОТРОЦЬКІСТСЬКОГО БЛОКУ ПРОЦЕС 1938
  • ПРАВОТРОЦЬКІСТСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ В КОМСОМОЛІ УКРАЇНИ СПРАВА 1938
  • ПРАВОЗАХИСНИЙ РУХ В УРСР В 1960–1980-ТІ РОКИ
  • ПРИГАРА АНДРІЙ
  • ПРИЛИПКО ЯКІВ ПАВЛОВИЧ
  • ПШЕНИЧНИЙ ГОРДІЙ СЕМЕНОВИЧ
  • ПТАШИЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ-ЛЮДВІК
  • ПУЛ
  • ПУТИВЛЬ
  • ПИЛЬКЕВИЧ ОЛЕКСАНДР МЕРКУРІЙОВИЧ
  • ПИМОНЕНКО МИКОЛА КОРНИЛОВИЧ
  • ПИРОГОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • РАБСТВО В УКРАЇНІ
  • РАДА ЕКОНОМІЧНОЇ ВЗАЄМОДОПОМОГИ (РЕВ)
  • РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (РНМ УНР)
  • РАДА МІНІСТРІВ УРСР
  • РАДА З'ЇЗДУ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВЦІВ ПІВДНЯ РОСІЇ
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • РАДЯНСЬКА УКРАЇНА
  • РАДЯНСЬКО-ФІНЛЯНДСЬКА ВІЙНА 1939–1940
  • РАДІО СВОБОДА
  • РАДИШЕВСЬКИЙ ОНИСИМ МИХАЙЛОВИЧ
  • РАДЗИВІЛЛІВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • РАХМАНІНОВ СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • РАКУШКА-РОМАНОВСЬКИЙ РОМАН ОНИСИМОВИЧ
  • РАСТРЕЛЛІ ВАРФОЛОМІЙ ВАРФОЛОМІЙОВИЧ
  • РЕЧКАЛОВ ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • РЕДЕНС СТАНІСЛАВ ФРАНЦОВИЧ
  • РЕФОРМАЦІЯ
  • РЕЄСТР ВІЙСЬКА ЗАПОРІЗЬКОГО 1649
  • РЕЙНБОТ ВІКТОР ЄВГЕНОВИЧ
  • РЄПНІН (РЕПНІН) МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • РЕСТИТУЦІЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РІЧИЦЬКИЙ АНДРІЙ
  • РІГЕЛЬМАН МИКОЛА АРКАДІЙОВИЧ
  • РІХТЕР СВЯТОСЛАВ ТЕОФІЛОВИЧ
  • РІШИТЕЛЬНІ ПУНКТИ 1728
  • РЯБЧЕНКО ПЕТРО ФЕДОРОВИЧ
  • РОДИМЦЕВ ОЛЕКСАНДР ІЛЛІЧ
  • РОГОВЦЕВА АДА МИКОЛАЇВНА
  • РОКОССОВСЬКИЙ КОСТЯНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • РОМОДАНОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • РОСІЯ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • РОСІЙСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК
  • РОСІЙСЬКЕ БІБЛІЙНЕ ТОВАРИСТВО
  • РОСІЙСЬКЕ ВОЄННО-ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • РОСІЙСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1654–1667
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1676–1681
  • РОТМІСТРОВ ПАВЛО ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • РОЗЕНБЕРГ АЛЬФРЕД
  • РОЖЕНКО МИКОЛА МАРКОВИЧ
  • РУБАЧ МИХАЙЛО АБРАМОВИЧ
  • РУБІНШТЕЙН МИКОЛА ЛЕОНІДОВИЧ
  • РУДЕНКО БЕЛЛА АНДРІЇВНА
  • РУДЕНКО ЛАРИСА АРХИПІВНА
  • РУДЕНКО СЕРГІЙ ГНАТОВИЧ
  • РУМЯНЦЕВ-ЗАДУНАЙСЬКИЙ ПЕТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РУМЯНЦЕВ МИКОЛА ПЕТРОВИЧ
  • РУМУНІЯ
  • РУСЬКА ДАВНЬОПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА
  • РУСЬКА ПРАВОСЛАВНА СТАРООБРЯДСЬКА ЦЕРКВА
  • РУСЬКА ТРІЙЦЯ
  • РУССКАЯ БЕСЕДА
  • РУССКАЯ ИСТОРИЧЕСКАЯ БИБИЛИОТЕКА
  • РУССКИЙ АРХИВ
  • РУССКИЙ БИОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ
  • РУССКИЙ ФИЛОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК
  • РУССКИЙ ИСТОРИЧЕСКИЙ СБОРНИК
  • РИБАКОВ БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РИБАЛКО ПАВЛО СЕМЕНОВИЧ
  • РИКОВ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • САБУРОВ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
  • САХАРОВ АНДРІЙ ДМИТРОВИЧ
  • САЛІКОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ХОМИЧ
  • САМОЙЛОВИЧ ДАНИЛО САМІЙЛОВИЧ
  • САМОКВАСОВ ДМИТРО ЯКОВИЧ
  • САНГУШКО РОМАН СТАНІСЛАВ АДАМ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • САРАДЖЕВ АРТАШЕС ХОРЕНОВИЧ
  • САРАЙ
  • САРАЙСЬКА ЄПАРХІЯ
  • САВЧЕНКО ІГОР АНДРІЙОВИЧ
  • САВРИЧ КАРЛ АВКСЕНТІЙОВИЧ
  • САВИЧ ОЛЕКСАНДР АНТОНОВИЧ
  • САВИЧ СЕМЕН
  • САВІНКОВ БОРИС ВІКТОРОВИЧ
  • САВИЦКИЙ ЄВГЕН ЯКОВИЧ
  • ЩАПОВ ЯРОСЛАВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЩЕПКІН МИХАЙЛО СЕМЕНОВИЧ
  • ЩЕПКІН ЄВГЕН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЩЕРБИНА ФЕДІР АНДРІЙОВИЧ
  • ЩУСЄВ ОЛЕКСІЙ ВІКТОРОВИЧ
  • СЕЧЕНОВ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • СЕЛЯНСЬКА ВІЙНА
  • СЕМИЧАСТНИЙ ВОЛОДИМИР ЮХИМОВИЧ
  • СЕНАТ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ, ПРАВИТЕЛЬСТВУЮЧИЙ СЕНАТ
  • СЕНЧЕНКО ІВАН ЮХИМОВИЧ
  • СЕНЬКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • СЕРБИНИ ПРІЗВИЩЕ
  • СЕРЕДНІ ВІКИ ПЕРІОД
  • СЕРЕДИНА БУДА , МІСТО СУМСЬКОЇ ОБЛ.
  • ШАФОНСЬКИЙ ОПАНАС ФИЛИМОНОВИЧ
  • ШАХ ЯКІВ
  • ШАХТИНСЬКА СПРАВА (1928)
  • ШАЛЯПІН ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • ШАМРАЙ СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ
  • ШАНДРА ВАЛЕНТИНА СТЕПАНІВНА
  • ЩЕРБАК МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • ШЕДЕЛЬ ЙОГАНН-ГОТФРІД
  • ШЕЛЕСТ ПЕТРО ЮХИМОВИЧ
  • ШЕРЕМЕТЄВ ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ШЕВЧЕНКА ТАРАСА НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ, НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ШІСТДЕСЯТНИЦТВО
  • ШКУРО АНДРІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • ШЛІХТЕР ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
  • ШРАГ МИКОЛА ІЛЛІЧ
  • ШУЛЬГИН ВАСИЛЬ ВІТАЛІЙОВИЧ
  • ШУЛЬЖЕНКО КЛАВДІЯ ІВАНІВНА
  • ШУМСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ
  • ШВАРЦ ІСАК ІЗРАЇЛЬОВИЧ
  • ШИРШОВ ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • СІДАК ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ
  • СІЯК ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • СІКОРСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ-ЕВГЕНІУШ
  • СКАРБЕК БОЛЕСЛАВ ВОЛОДИСЛАВОВИЧ
  • СХОДОЗНАВСТВО, ОРІЄНТАЛІСТИКА
  • СКІФСЬКИЙ МІФ
  • СКОРУЛЬСЬКИЙ МИХАЙЛО АДАМОВИЧ
  • СКОРИНА ФРАНЦИСК
  • СКРИПНИК МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • СЛЮСАРЕНКО ЗАХАР КАРПОВИЧ
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО
  • СЛОВ’ЯНОФІЛЬСТВО, СЛОВ’ЯНОЛЮБСТВО
  • СЛОВО - ЧАСОПИС
  • СЛЬОЗКІН ПЕТРО РОДІОНОВИЧ
  • СЛУЦЬКИЙ ЄВГЕН ЄВГЕНОВИЧ
  • СМЕРШ
  • СМОЛИЧ ЮРІЙ КОРНІЙОВИЧ
  • СОБАЧКО-ШОСТАК ГАННА ФЕОДОСІЇВНА
  • СОБЕСЬКИЙ ЯКІВ
  • СОБОЛЬ СПИРИДОН
  • СОФІЯ КИЇВСЬКА, НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • СОФОНОВИЧ, ЧЕРНЕЧЕ ІМ’Я ФЕОДОСІЙ
  • СОЮЗ УКРАЇНСЬКИХ АВТОНОМІСТІВ-ФЕДЕРАЛІСТІВ
  • СОЮЗ ПОРЯТУНКУ
  • СОЮЗ МІСТ - ГРОМАДСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ
  • СОКОЛОВ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • СОКОЛОВ ЮРІЙ МАТВІЙОВИЧ
  • СОКОЛЬСЬКИЙ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • СОЛОВ’ЯНЕНКО АНАТОЛІЙ БОРИСОВИЧ
  • СОЛОВЙОВ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • СОЛОВЦОВ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • СОЛЖЕНІЦИН ОЛЕКСАНДР ІСАЙОВИЧ
  • СОСНИЦЬКИЙ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ О.ДОВЖЕНКА
  • СОЦІАЛІСТИЧНЕ ЗМАГАННЯ
  • СОВЕТСКАЯ ИСТОРИЧЕСКАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ
  • СПЕРАНСЬКИЙ МИХАЙЛО НЕСТОРОВИЧ
  • СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
  • СРЕДНИЕ ВЕКА - НЕПЕРІОДИЧНИЙ ЗБІРНИК
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ
  • СТАНИЦЯ
  • СТАРОБІЛЬСЬК , МІСТО ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРОДУБ, МІСТО БРЯНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРООБРЯДСТВО
  • СТАРІНОВ ІЛЛЯ ГРИГОРОВИЧ
  • СТАРИЦЬКА МАРІЯ МИХАЙЛІВНА
  • СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1529, 1566, 1588
  • СТАВРОВЕЦЬКИЙ-ТРАНКВІЛІОН КИРИЛО
  • СТРАВИНСЬКИЙ ІГОР ФЕДОРОВИЧ
  • СТРОЄВ ПАВЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • СТРОКАЧ ТИМОФІЙ АМВРОСІЙОВИЧ
  • СТРУМИЛІН СТАНІСЛАВ ГУСТАВОВИЧ
  • СУДЕЦЬ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СУДОПЛАТОВ ПАВЛО АНАТОЛІЙОВИЧ
  • СУДОВО-АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА 1889
  • СУХОМЛИНСЬКИЙ ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СУПРУН СТЕПАН ПАВЛОВИЧ
  • СВЕНСЬКА ІКОНА БОГОРОДИЦІ
  • СВЕРЧЕВСЬКИЙ КАРОЛЬ
  • СВОБОДА ЛЮДВІК
  • СИВКОВ ГРИГОРІЙ ФЛЕГОНТОВИЧ
  • Т-34, ТАНК
  • ТАДЖИКИСТАН, РЕСПУБЛІКА ТАДЖИКИСТАН
  • ТАНЮК ЛЕСЬ
  • ТАРАН ПАВЛО АНДРІЙОВИЧ
  • ТАРАСЕВИЧ ЛЕОНТІЙ
  • ТАРЛЕ ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ
  • ТАТИЩЕВ ВАСИЛЬ МИКИТОВИЧ
  • ТЕОЛОГІЯ
  • ТЕРЕЩЕНКО ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ТЕРЕЩЕНКИ
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ ЄВГЕН ПЕТРОВИЧ
  • ТЕРНОВСЬКИЙ ПИЛИП ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ТИЩЕНКО ЮРІЙ ПИЛИПОВИЧ
  • ТЮТЮННИК ЮРІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • ТОХТАМИШ
  • ТОЛБУХІН ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • ТОМИЛЕНКО ВАСИЛЬ
  • ТОРГЗІН
  • ТОВАРИСТВО ІСТОРИКІВ-МАРКСИСТІВ
  • ТОВАРИСТВО ПІВДЕННОРОСІЙСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ (ХІХ-ХХ СТ.)
  • ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ (ТУП)
  • ТОВАРИСТВО РОСІЙСЬКО-МАЛОРОСІЙСЬКИХ АРТИСТІВ
  • ТРАХТЕМИРІВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ТРЕТІЙ РИМ - ЄВРОП. РЕЛІГІЙНО-ПОЛІТ. ІДЕЯ
  • ТРОПІНІН ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ
  • ТРОЦЬКІСТСЬКО-ЗІНОВ'ЄВСЬКОГО ОБ'ЄДНАНОГО ЦЕНТРУ ПРОЦЕС 1936
  • ТРОЦЬКІСТСЬКО-ТЕРОРИСТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ СПРАВА 1936
  • ТРУБЕЦЬКОЙ МИКОЛА СЕРГІЙОВИЧ
  • ТРУД - ГАЗЕТА (1881)
  • ЦАМБЛАК ГРИГОРІЙ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ КІНОФОТОФОНОАРХІВ УКРАЇНИ
  • ЦЕНЗУРА В УКРАЇНІ
  • ЦИЦЮРА ТИМОФІЙ
  • ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ТУЛУБ ЗІНАЇДА ПАВЛІВНА
  • ТИХОМИРОВ МИХАЙЛО МИКОЛАЄВИЧ
  • ТИМОЩУК БОРИС ОНИСИМОВИЧ
  • ТІМУР
  • УБОРЕВИЧ ІЄРОНІМ ПЕТРОВИЧ
  • УБИЙВОВК ОЛЕНА КОСТЯНТИНІВНА
  • УІТКРОФТ СТІВЕН
  • УКРАИНЕЦ, АЛЬМАНАХ
  • УКРАИНСКАЯ ЖИЗНЬ, ЧАСОПИС
  • УЛАЩИК МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • УЛЬЯНИЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР АНТОНОВИЧ
  • УНКОВСЬКОГО ГРИГОРІЯ ДИПЛОМАТЧНА МІСІЯ 1649
  • УСПЕНСЬКИЙ ПОРФІРІЙ
  • УТЬОСОВ ЛЕОНІД ЙОСИПОВИЧ
  • УВАРОВ ОЛЕКСІЙ СЕРГІЙОВИЧ
  • ВАСЮТІН (ФІЛЮШКІН) ВАСИЛЬ ПИЛИПОВИЧ
  • ВАСНЕЦОВ ВІКТОР МИХАЙЛОВИЧ
  • ВАЦЕТІС ЙОАКИМ ЙОАКИМОВИЧ
  • ВЧК (ВСЕРОСІЙСЬКА НАДЗВИЧАЙНА КОМІСІЯ)
  • ВЕДЕЛЬ АРТЕМ ЛУК'ЯНОВИЧ
  • ВЕДЕНЯПІН АПОЛЛОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ВЕГЕЛІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • ВЕЛЬЯМІНОВ СТЕПАН ЛУКИЧ
  • ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ ПАЇСІЙ
  • ВЕЛИКА РУСЬ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ
  • ВЕЛИКОБУДИЩАНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР
  • ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ 1941-1945 РР. НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ
  • ВЕНЕЛІН ЮРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ВЕНЕЦІАНОВ ОЛЕКСІЙ ГАВРИЛОВИЧ
  • ВЕНЯВСЬКИЙ ГЕНРИК
  • ВЕРЕСНЕВИЙ ПЛЕНУМ ЦК КПРС 1953 Р.
  • ВЕРЕТЕННИКОВ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • ВЕРНАДСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ВЕРШИГОРА ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • ВЕРТОВ ДЗИГА
  • ВЕСЕЛОВСЬКИЙ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ВЕШНЯК-ЯКУБОВИЧ ФЕДІР
  • ВЕСНА
  • ВЕТУХІВ МИХАЙЛО ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ВІЧНИЙ МИР 1686 Р.
  • ВЄТОШКІН МИХАЙЛО КУЗЬМИЧ
  • ВІЙНА 1812 Р.
  • ВІЙСЬКОВА ІСТОРІЯ
  • ВІЛЬНЮС
  • ВІНТЕР ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ВІППЕР РОБЕРТ
  • ВІТАШЕВСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ВІТРОВА МАРІЯ ФЕДОСІЇВНА
  • ВЛАДИМИРО-СУЗДАЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВЛАДИМИРОВ МИРОН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ВЛАДИМИРСЬКИЙ ЛЕВ АНАТОЛІЙОВИЧ
  • ВЛАДИМИРСЬКИЙ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • ВОЙНОРАЛЬСЬКИЙ ПОРФИРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ВОЛЬФ ФЕРДІНАНД БОГДАНОВИЧ
  • ВОЛХОВСЬКИЙ ФЕЛІКС ВАДИМОВИЧ
  • ВОЛКОНСЬКА МАРІЯ МИКОЛАЇВНА
  • ВОЛОШИН АВГУСТИН ІВАНОВИЧ
  • ВОЛОШИН МАКСИМІЛІАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ВОЛИНСЬКИЙ КОРОТКИЙ ЛІТОПИС
  • ВОПРОСЫ ИСТОРИИ КПСС
  • ВОПРОСЫ ИСТОРИИ
  • ВОРОБЙОВ-СЕМЕНОВ ПАВЛО ІЛЛІЧ
  • ВОРОНЬКО ПЛАТОН МИКИТОВИЧ
  • ВОРОШИЛОВ КЛИМЕНТ ЄФРЕМОВИЧ
  • ВОРОВСЬКИЙ ВАЦЛАВ ВАЦЛАВОВИЧ
  • ВОСТОКОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ВРОНА ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ВРУБЕЛЬ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ВСЕМИРНАЯ ИСТОРИЯ
  • ВСЕСЛОВ'ЯНСЬКИЙ АНТИФАШИСТСЬКИЙ КОМІТЕТ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКА РЕДАКЦІЯ ІСТОРІЇ ФАБРИК І ЗАВОДІВ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РЕВОЛЮЦІЙНИЙ КОМІТЕТ (ВСЕУКРЕВКОМ)
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СТРАЙК ЗАЛІЗНИЧНИКІВ 1918 Р.
  • ВСЕВЕЛИКЕ ВІЙСЬКО ДОНСЬКЕ
  • ВУЯХЕВИЧ-ВИСОЧИНСЬКИЙ МЕЛЕНТІЙ
  • ВИГОЛЕКСИНСЬКИЙ ЗБІРНИК
  • ВИННИЧЕНКО ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ
  • ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ
  • ВИЩА РАДА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА 1917-1932
  • ВИШГОРОДСЬКА ІКОНА БОГОМАТЕРІ
  • ВИШИНСЬКИЙ АНДРІЙ ЯНУАРОВИЧ
  • ВИЗВОЛЕННЯ ПРАЦІ
  • ЯХІЯ ОЛЕКСАНДР
  • ЯКІР ЙОНА ЕММАНУЇЛОВИЧ
  • ЯКУБОВСЬКИЙ ІВАН ГНАТОВИЧ
  • ЯЛОВИЙ МИХАЙЛО ОМЕЛЯНОВИЧ
  • ЯНЕНКО-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ЯНГЕЛЬ МИХАЙЛО КУЗЬМИЧ
  • ЯНОВСЬКИЙ ЮРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЯВОРНИЦЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ЙОНА
  • ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОЛГОРУКИЙ
  • ЮРКЕВИЧ ЛЕВ ЙОСИПОВИЧ
  • ЮШКОВ СЕРАФИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЗАБЄЛІН ІВАН ЄГОРОВИЧ
  • ЗАБІЛА ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • ЗАБІЛА ПАРМЕН ПЕТРОВИЧ
  • ЗАФРОНТОВЕ БЮРО ЦК КП(Б) УКРАЇНИ
  • ЗАГАЛЬНОРОСІЙСЬКІ СТУДЕНТСЬКІ З'ЇЗДИ
  • ЗАГОРОВСЬКИЙ МОНАСТИР РІЗДВА БОГОРОДИЦІ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ
  • ЗАХАРОВ МАТВІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЗАХАРУК ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЗАХІДНИКИ
  • ЗАКОН БОЖИЙ
  • ЗАКРЕВСЬКИЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЗАЛЄСЬКИЙ БРОНІСЛАВ
  • ЗАЛІЗНИЧНЕ БУДІВНИЦТВО В УКРАЇНІ 19 – ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ
  • ЗАЛКА МАТЕ
  • ЗЕМСЬКИЙ СОЮЗ
  • ЗАНЬКОВЕЦЬКА МАРІЯ КОСТЯНТИНІВНА
  • ЗАПИСКИ ОДЕССКОГО АРХЕОЛОГИЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА
  • ЗАПОЛЬСЬКИЙ ІВАН ГНАТОВИЧ
  • ЗАПИСКИ УКРАЇНСЬКОГО НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА В КИЄВІ
  • ЗАРУЦЬКИЙ ІВАН МАРТИНОВИЧ
  • ЗАРУДНИЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • ЗАСЛАВСЬКИЙ ЄВГЕН ОСИПОВИЧ
  • ЗАСУЛИЧ ВІРА ІВАНІВНА
  • ЗАСЯДЬКО ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ
  • ЗАТОНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
  • ЗАВІТНЕВИЧ ВОЛОДИМИР ЗЕНОНОВИЧ
  • ЗБРОЙНІ СИЛИ ПІВДНЯ РОСІЇ (ЗСПР)
  • ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ 1990–Х РОКІВ
  • ЗБРУЦЬКИЙ ІДОЛ
  • ЗЕЛЕНІН ДМИТРО КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЗЕЛЕНСЬКИЙ–ЯЦЕНКО ЛЕОНТІЙ
  • ЗЕМЛЯЧКА РОЗАЛІЯ САМІЙЛІВНА
  • ЗЕМСЬКОГО СОБОРУ РІШЕННЯ 1653
  • ЗЕМСЬКИЙ РУХ
  • ЗЕМСТВА
  • ЗЕРОВ МИКОЛА КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЖАБОКРИЦЬКИЙ ДІОНІСІЙ
  • ЖЕМЧУЖИНА (КАРПОВСЬКА) ПОЛІНА СЕМЕНІВНА
  • ЖЕСТЬ
  • ЖЛОБА ДМИТРО ПЕТРОВИЧ
  • ЖОЛКЕВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • ЖОЛТОВСЬКИЙ ПАВЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЖОРАВКИ ТА ПОКОРСЬКІ-ЖОРАВКИ
  • ЖУЧЕНКО (ЖУК) ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • ЖУКОВ ГЕОРГІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЖУРАКІВСЬКІ
  • ЖУРМАНИ
  • ЖИВА ЦЕРКВА
  • ЖИВОПИСНАЯ РОССИЯ
  • ЗІНОВ'ЄВ ГРИГОРІЙ ОВСІЙОВИЧ
  • ЗМІНОВІХІВСТВО
  • ЗМОВА КНЯЗІВ 1481
  • ЗОГРАФ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ
  • ЗОЛОТАРЕНКИ
  • ЗОЛОТАРЬОВ ОЛЕКСАНДР ЙОСИПОВИЧ
  • ЗУБАТОВ СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЗУБАТОВЩИНА
  • ЗУБРИЦЬКИЙ НИКОДИМ
  • ЗИМІН ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЗИЗАНІЙ ЛАВРЕНТІЙ ІВАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)