ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МУКАЧЕВЕ

  Бібліографічне посилання: Вортман Д.Я. МУКАЧЕВЕ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mukacheve_mst (останній перегляд: 26.06.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МУКАЧЕВЕ

МУКАЧЕВЕ – місто обл. підпорядкування Закарпатської області, райцентр. Розташов. в зх. частині області на р. Латориця (прит. Бодрогу, бас. Дунаю). Залізнична станція. Вузол автошляхів. Територія 2874 га. Населення 82,3 тис. осіб (2001). Назва "Мукачеве" (Мукачево, Мукачів) офіційно вживається з 1919 і є слов'янізованою формою первісного угор. топоніма "Мункач" (Munkács), етимологію якого не з'ясовано.

Поселення Мункач виникло на пн.-сх. околиці Угор. королівства (згодом це – територія Березького комітату) не пізніше поч. 13 ст., про що свідчить його згадка Анонімом Угорським. Імовірно, воно було знищене монголами 1241. У документі, датованому 1263, М. фігурує як місцевість – власність угор. короля, подарована одному з його придворних. Припускають, що друге заснування М. відбулося у 1260-ті рр. і пов'язане з поселенням вільних селян-колоністів, переважно нім. походження. У 14 ст. із джерел відомі замок (перша згадка 1311) і "вілла" (маєток/поселення; перша згадка 1376) з однаковою назвою Мункач. (Аж до 1945 Мукачівський замок разом із селами Паланок і Підгород, що утворилися біля підніжжя замкової гори у 18 ст., не входив до складу міста.) 1396–1415 власником М. був кн. Федір Коріятович, з іменем якого пов'язують утворення домінії (адм.-госп. одиниці), підпорядкованої власнику Мукачівського замку. 1427 М. отримав ярмаркове право, а 1445 – права вільного міста. З 1491 відома правосл. Мукачівська єпархія, єпископ якої мав резиденцію в заснованому Федором Коріятовичем Мукачівському Свято-Миколаївському монастирі.

Після розпаду Угор. королівства М. стало об'єктом боротьби між трансильванськими князями та австрійс. Габсбургами і не раз переходило з рук у руки, зазнаючи при цьому руйнувань (1567, 1657, 1686). Деякий час М. було резиденцією князів Ракоці (див. Ракоці Дєрдь I, Ракоці Дєрдь II). Остаточно місто і замок перейшли до Габсбургів 1711. 1728 власниками Мукачівської домінії стали графи Шенборни, які сприяли піднесенню економіки, к-ри і міськ. госп-ва. 1815 споруджено стаціонарний дерев'яний міст через Латорицю. 1837 засновано г-зію. У 18 ст. в М., населення якого на той час складалося з угорців та русинів (українців), формується єврейс. громада. У 19 ст. частка євреїв серед мукачівців зростала і на поч. 20 ст. становила бл. 50 %. Місто стало важливим осередком хасидизму.

Після того як залізниця з'єднала М. з Будапештом (нині столиця Угорщини; 1872) і Львовом (1886), місто стало перетворюватися на значний торг. і пром. осередок. Наприкінці 19 – на поч. 20 ст. зазнала радикальних змін забудова міськ. центру, який із цього часу і до сьогодення зберігає своє архіт. обличчя. Було споруджено будівлі г-зії (1892), театру (1899), нової ратуші (1904), римо-катол. церкви св. Мартина (1905), окружного суду (1905), тютюнової ф-ки (1908). Центр. вулиці отримали асфальтове покриття і електричне освітлення. Динамічний розвиток міста був перерваний Першою світовою війною і відновився під владою Чехословаччини (1919–38). У цей період було відкрито торг. академію (1920), єврейс. гімназію (1924), держ. музей ім. Т.Легоцького (див. Музей Легоцького; 1929), споруджено водогін і каналізацію.

10 листопада 1938 М. згідно з рішенням Віденського арбітражу 1938 перейшло до Угорщини. Під час Другої світової війни в місті діяли підпільники, які боролися проти режиму М.Горті. Після окупації Угорщини нім. військами (весна 1944) припинила існування єврейс. громада: у М. було створено 2 гетто, в'язнів яких незабаром вивезли до Освенцима.

26 жовтня 1944 місто здобули рад. війська, і воно фактично перейшло під контроль СРСР (див. Закарпатська Україна 1944–1946). 26 листопада 1944 в М. відбувся з'їзд народних комітетів Закарпаття. 1945 до території міста приєднано села Росвигово, Підгоряни, Підмонастир, Паланок та Підгород. У рад. період побудовано багато нових пром. підпр-в і військ. об'єктів (зокрема радіолокаційна станція системи раннього попередження про ракетний напад), завдяки чому серед населення міста утворилася помітна група етнічних росіян (переважно родини офіцерів). Для задоволення їхніх культ. потреб 1947 було відкрито рос. драм. театр.

2003–04 М. привернуло увагу виборами міськ. голови, які супроводжувалися масовими порушеннями.

Пам'ятки арх-ри: палац Ракоці–Шенборнів ("Білий дім", 17–18 ст.), Мукачівський замок (14–18 ст.), Свято-Миколаївський монастир (14–19 ст.), каплиця св. Мартина (14 ст.). Діє краєзнавчий музей. Пам'ятки археології: палеолітичні стоянки, поселення доби бронзи і раннього заліза, опідум (городище) і металургійний центр кельтів між горами Галіш і Ловачка (див. Галіш-Ловачка). Із М. пов'язані імена церк. діяча Андрія Бачинського, угор. худож. М.Мункачі, учених І.Базиловича і Т.Легоцького.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР: Закарпатська область. К., 1969
  2. Троян М. Мукачевский замок: Историко-краеведческий очерк. Ужгород, 1982
  3. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, т. 2. К., 1985
  4. Волошин О. Мукачеве у старовинній листівці. Ужгород, 2006
  5. Міськов І.О., Федак М.В. Назва та символіка Мукачева в документах ХIII – першої чверті ХVI ст. "Карпатика", 2007, вип. 36
  6. Федака С. Мукачеве. Web: http://www. ji.lviv.ua/n44texts/fedaka5.htm
  7. Філіппов О. Міфи про Мукачево. Web: http:// sharetravel.com.ua/ 485785.html
  8. Штернберг Я. Емблеми приміських сіл Мукачева. Web: http:// www.kolyba.org.ua/geraldika/2312-gerald7.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНОНІМ УГОРСЬКИЙ
  • БАЧИНСЬКИЙ АНДРІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • БАЗИЛОВИЧ ІОАНИКІЙ ТА ЙОГО
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ФЕДІР КОРІЯТОВИЧ
  • ГАЛІШ-ЛОВАЧКА
  • ГОРТІ МІКЛОШ
  • ГАБСБУРГИ
  • ХАСИДИЗМ
  • КОМІТАТ
  • ЛЕГОЦЬКИЙ ТИВОДАР
  • ЛЬВІВ
  • МУКАЧІВСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МУКАЧІВСЬКИЙ ЗАМОК
  • МУЗЕЙ ЛЕГОЦЬКОГО
  • НАРОДНІ КОМІТЕТИ (ЗАХІДНА УКРАЇНА)
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РАКОЦІ ДЄРДЬ I
  • РАКОЦІ ДЄРДЬ ІІ
  • РУСИНИ
  • ШЕНБОРНИ
  • ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА 1944– 1946

  • Пов'язані терміни:
  • АВЕРЧЕНКО АРКАДІЙ ТИМОФІЙОВИЧ
  • БАЧИНСЬКИЙ АНДРІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • БОРКАНЮК ОЛЕКСА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ЧЕХИ В УКРАЇНІ
  • ДОЖІ ДЄРДЯ ПОВСТАННЯ 1514
  • ДРУКАРСТВО І КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • ЕРДЕЛІ АДАЛЬБЕРТ МИХАЙЛОВИЧ
  • ФЕДІР КОРІЯТОВИЧ
  • ГОЙДИЧ ПАВЛО-ПЕТРО
  • КАРПАТСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1915
  • КАРПАТСЬКА УКРАЇНА
  • КАРПАТСЬКО-УЖГОРОДСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • КЛИМПУШ ДМИТРО
  • КРАЛИЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • КУКОЛЬНИК ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ЛЕГОЦЬКИЙ ТИВОДАР
  • ЛІНТУР ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛОДІЙ ПЕТРО ДМИТРОВИЧ
  • ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • МАЛЬОВАНОЇ КЕРАМІКИ КУЛЬТУРА
  • МУКАЧІВСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МУКАЧІВСЬКИЙ ЗАМОК
  • МУЗЕЙ ЛЕГОЦЬКОГО
  • МИТРАК ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
  • НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УГОРСЬКОГО НАРОДУ 1703-1711
  • ОБІДНИЙ МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ
  • ПАП МИХАЙЛО
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕТРОВ ОЛЕКСІЙ ЛЕОНІДОВИЧ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ПОЛІТИЧНІ В'ЯЗНІ
  • РАКОЦІ ДЄРДЬ I
  • РАКОЦІ ДЄРДЬ ІІ
  • РЕФОРМАТСЬКІ ЦЕРКВИ
  • РОСОХА СТЕПАН
  • САБОВ ЄВМЕНІЙ ІВАНОВИЧ
  • ШЕНБОРНИ
  • СХІДНОКАРПАТСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • СКОЛЕ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СЛОВАКИ В УКРАЇНІ
  • СТРИЙ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТРИПСЬКИЙ ГІАДОР (ЯДОР)
  • СВАЛЯВА , МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ ІПОЛІТ
  • ТИЩЕНКО ЮРІЙ ПИЛИПОВИЧ
  • ЦЕХИ
  • ЦЕНТРАЛЬНА РУСЬКА НАРОДНА РАДА
  • ЦИГАНИ В УКРАЇНІ
  • ТИСЬКА КУЛЬТУРА
  • УГОРЦІ В УКРАЇНІ
  • УЖГОРОД
  • ВЕРХОВИНСЬКА ГОСПОДАРСЬКА АКЦІЯ
  • ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В ЄДИНІЙ ДЕРЖАВІ
  • ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА 1944– 1946


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)