ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МУКАЧІВСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР

  Бібліографічне посилання: Мацкевий Л.Г. МУКАЧІВСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mukachivskyj_monastyr (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МУКАЧІВСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР

МУКАЧІВСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР – монастир, що знаходиться на пн. околиці м. Мукачеве – Чернечій Горі. Заснований на рубежі 14–15 століть кн. Федором Коріятовичем як правосл. чол. монастир. Однак існують церк. перекази, згідно з якими ще в 12 ст. на Чернечій Горі оселилися ченці й діяв печерний монастир.

Монастир володів значними маєтностями, що їх подарували князі Коріятовичі та ін. феодали. З 15 ст. – центр реліг. та культ. життя заходу України, поширення слов'ян. писемності. При монастирі діяла богословська школа, перенесена 1776 до м. Ужгород і реорганізована в учительську семінарію, переписувалися богослужбові та повчальні книги. Будучи одночасно резиденцією мукачівського правосл. єпископа, монастир був не тільки духовно-просвітницьким, а й адміністративно-церк. центром, що сприяло зміцненню правосл. віри в краї. Одними з протоігуменів монастиря були укр. церк. історик Іоаникій (Базилевич) та археолог о.Василій (Пронін).

Перші будівлі монастиря не збереглися, а тільки ті, що були зведені в стилі бароко за проектом і під кер-вом архіт. Д.Раца (1766–82).

1646 була прийнята Ужгородська церковна унія. Для монастиря настали тяжкі часи. 1664 княгиня-католичка Софія Баторі остаточно виганяє правосл. єпископа Іоаникія (Зейкана) з монастиря та передає обитель унійному єпископові Петру (Парфенію). Тривалий час монастир перебував у володінні чернечого ордену василіан. 1946 переданий РПЦ (див. Московський патріархат) і почав діяти як жіночий.

Нині – діючий жін. монастир УПЦ (МП).

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Pronin V.V. Archeologické nálezy ną Černeckej Hore v Mukačēve. "Študijne zvesti AŬSAV", č. 3. Nitra, 1959
  2. Барма Д., Горшков О. Мукачево. Ужгород, 1967
  3. Головацький Я. Подорож по Галицькій та Угорській Русі. В кн.: Подорожі в Українські Карпати. Львів, 1993
  4. Свято-Николаевский монастырь. Мукачево. Web: http://www.nik-mykachiv.narod.ru.

Посилання:
  • БАРОКО
  • БАЗИЛЕВИЧ ГЕОРГІЙ ДМИТРОВИЧ
  • ФЕДІР КОРІЯТОВИЧ
  • КОРІЯТОВИЧІ
  • МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • МУКАЧЕВЕ
  • УЖГОРОД
  • УЖГОРОДСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1646
  • ВАСИЛІАНИ

  • Пов'язані терміни:
  • БАЗИЛОВИЧ ІОАНИКІЙ ТА ЙОГО
  • КРАЛИЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • МУКАЧЕВЕ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)