ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МУЛЯВА ВОЛОДИМИР САВЕЛІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Задунайський В.В., Чухліб Т.В. МУЛЯВА Володимир Савелійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Muliava_V (останній перегляд: 21.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МУЛЯВА ВОЛОДИМИР САВЕЛІЙОВИЧ

МУЛЯВА Володимир Савелійович (Мулява Володимир Савич; н. 12.09.1937) – військ., політ. і громад. діяч, гетьман Укр. козацтва (1992–98), генерал-майор ЗС України (з 1992). Канд. філос. н., професор. Н. в м. Льгов (нині місто Курської обл., РФ). Дитинство пройшло на х. Мальчевське Медівської сільради Устинівського р-ну Кіровогр. обл. Працював у місц. колгоспі. Служив у ЗС СРСР. Закінчив юридично-екон. ф-т Київ. ун-ту. Навч. в аспірантурі Київ. ун-ту. Захистив канд. дис. з філософії. Працював викладачем у Бердичівському пед. ін-ті, Житомир. с.-г. ін-ті та Він. пед. ун-ті. Докторську дис. написав на тему: "Людина в індивіді: Національне як реалізація людського роду в індивіді", але не захистив з причини звинувачення в антирад. діяльності та "українському буржуазному націоналізмі". Зазнав переслідувань разом із родиною від органів КДБ та КПРС, певний час не мав роботи. 1986 організував міжобласний філос. дискусійний клуб "Істина" (Вінниця), президентом якого був до організації на його основі Нар. фронту України (1988), що через рік на 1-му з'їзді Нар. руху України за перебудову влився в його ряди під назвою Подільський нар. рух. У червні–липні 1990 організував і провів багатоденне політ. голодування під гаслом: "КПРС, вийми руку з народної кишені!" Протягом 1990–91 – заст. голови секретаріату Народного руху України, згодом – і ради колегії Нар. руху України. Організатор першої конференції "Внутрішня та зовнішня безпека України: Концепція української армії та пошуки шляхів її відродження" (2–3 лютого 1991), голова орг. к-ту з підготовки, скликання та проведення 1-го з'їзду офіцерів України, конференції "Шляхи виходу України з економічної кризи" та ін. Розробив концепцію створення укр. армії шляхом мирної трансформації та реформування військ, дислокованих в Україні, у ЗС України, що була оприлюднена 14 лютого 1988. Автор концепції утворення соціально-психологічної служби для військовослужбовців. Нач. соціально-психологічного управління (потім – соціально-психологічної служби) Мін-ва оборони України (1991–93). 1991 М. присвоєно звання полковника, а 1992 – генерал-майора ЗС України. 1994–98 – нар. депутат України. У ВР України був координатором-заст. голови депутатських фракцій "Державність", згодом – фракції "Конституційний центр". Брав активну участь у прийнятті Конституції України 1996. Член постійної комісії, а потім – і к-ту ВР України з питань оборони і держ. безпеки. 1992 В.Чорновіл запропонував обрати М. гетьманом Укр. козацтва, а після обрання вручив йому гетьман. булаву. 1992–98 – гетьман Укр. козацтва, з 1998 – почесний гетьман. Залучив до складу Укр. козацтва зарубіжні осередки Вільного козацтва та організував створення козац. осередків у середовищі укр. еміграції (1992–97), унаслідок чого Укр. козацтво 1996 стало міжнар. орг-цією. 22 січня 2005 разом з отаманом Укр. козацтва І.Вардинцем на Софійському майдані в Києві в результаті проведення ради сучасного козацтва вручив гетьман. булаву щойно обраному Президентові України В.Ющенку. З 2005 – член Ради Укр. козацтва при Президентові України та голова К-ту розвитку Укр. козацтва в Україні та діаспорі. Заст. директора Науково-дослідного інституту козацтва, професор Донец. ін-ту держ. штучного інтелекту, провідний наук. співробітник НДІ українознавства Академії пед. наук України.

Автор понад 100 праць із проблем діяльності людини та громад. рухів, соціальної психології військовослужбовців, українознавства та розвитку сучасного козацтва.

Нагороджений орденом "За заслуги" 3-го (1999) та 2-го (2006) ступенів, багатьма медалями й відзнаками, у т. ч. вітчизн. і закордонних громад. об'єднань.

дата публікації: 2010 р.

Праці:
  1. Проблеми ділової переорієнтації діяльності Руху. "Вісник Руху", 1990, ч. 7
  2. Людина в індивіді: Соціально-психологічна служба – не партполіторган. К., 1992
  3. Праксеологічна актуалізація української національної ідеї (категоріально-логічний, світоглядно-філософський і соціально-психологічний аналіз). "Українознавство", 2003, № 2–3
  4. "Пізнаймо правду і правда нас вільними зробить": Козацтво і Третій гетьманат. "Гетьман", 2005, № 5
  5. Феноменологія духа українства в козацтві: Пройдешнє, сучасне та прийдешнє. "Українознавство", 2006, № 2.
Література:
  1. Хто є хто в Україні. 1997, К., 1997
  2. Задунайський В. Мулява Володимир Савич. В кн.: Українське козацтво: Мала енциклопедія. К., 2002
  3. Чухліб Т. Сучасне українське козацтво: Історія боротьби за відродження (кінець 80-х рр. ХХ ст. – початок ХХI ст.). В кн.: Українське козацтво у вітчизняній та загальноєвропейській історії: Матеріали міжнародної конференції. Одеса, 2005
  4. Наливайко С. Словенська назва Muljava й українське прізвище Мулява. "Українознавство", 2007, № 1
  5. Володимир Мулява – людина незвичайної долі. Там само, 2007, № 3
  6. Чухліб Т., Задунайський В. Громадські ініціативи щодо відродження козацтва в сучасній Україні. В кн.: Історія українського козацтва: Нариси, т. 2. К., 2007.

Посилання:
  • БУЛАВА
  • ЧОРНОВІЛ В'ЯЧЕСЛАВ МАКСИМОВИЧ
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 1996
  • КИЇВ
  • НАРОДНИЙ РУХ УКРАЇНИ
  • НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ КОЗАЦТВА
  • ВІННИЦЯ
  • ЮЩЕНКО ВІКТОР АНДРІЙОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ КОЗАЦТВА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)