ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МУРОВАНІ КУРИЛІВЦІ

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. МУРОВАНІ КУРИЛІВЦІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Murovani_Kurylivtsi_smt (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МУРОВАНІ КУРИЛІВЦІ

МУРОВАНІ КУРИЛІВЦІ – с-ще міськ. типу Вінницької області, райцентр. Розташов. на берегах р. Жван (прит. Дністра), за 21 км від залізничної ст. Котюжани. Населення 6,1 тис. осіб (2004).

Археологам М.К. пам'ятні за подільською експедицією 1846, у складі якої перебував і Т.Шевченко.

Уперше згадується під 1493 як Чурилівці, маєтність (9 димів) шляхетського роду рус. походження – Чурилів. Уже в 16 ст. назва трансформувалася в Курилівці (1549 – "пустиня Курилівці"), а додаток "Муровані" згодом утворився завдяки кам'яному замку, зведеному в цьому ж столітті. Адміністративно М.К. були розташовані на межі Подільського воєводства та пізніше утвореного Брацлавського воєводства. Від 1565 відомі як володіння шляхтича Полянського, утім зверхності над цією маєтністю рід Чурилів не втрачав до серед. 17 ст. Овдовіла по смерті (1648) кн. Януша Четвертинського власниця М.К. Софія Чурило вийшла вдруге заміж за брацлавського підсудка Казимира-Миколая Коссаківського, відтак до кінця 18 ст. містечком володіли його нащадки.

За часів національної революції 1648–1676 лишалися поза межами контрольованої козаками території. Спустошені в період Руїни (див. Громадянські війни в Україні другої половини 1650-х – першої половини 1660-х років) та турец. окупації Поділля 1672–99 (див. Кам'янецький ейялет), вони відроджуються у 18 ст. (спочатку – як село в давньому Копайгородському старостві; див. Староство). Від 1775 – містечко з правом проведення 2-х ярмарків щомісяця. 1776 налічували 166 димів.

До країнознавчої літератури М.К., як місто знане укріпленістю, уперше потрапили завдяки латиномовному описові Королівства Польського та Великого князівства Литовського А.Целларія (1659), який використав мапу Г. де Боплана.

За 2-м поділом Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) перейшли під владу Російської імперії. Власниця М.Катарина з Потоцьких, вдова останнього представника місцевих Коссаківських, відмовилася присягнути рос. імп. Катерині II, відтак маєток конфіскував царський уряд та передав (1795) у власність далекому родичеві Коссаківських – графові Станіславу Комару, особі, наближеній до фаворита імператриці кн. П.Зубова. Останній, на залишках замку Курилів (Чурилів) 16 ст. 1800–05, звів палац ("подільський Версаль"). 1870 в Олександра Комара маєток купив майбутній адмірал М.Чихачов. Містечко ж тоді належало до Ушицького пов. Подільської губернії (з 1861 – волосний центр). Протягом 19 – поч. 20 ст. зростало екон. значення М.К. 1842 було побудовано цукровий з-д. 1897 в М.К. мешкало 4340 жителів (з них 1410 – євреї). У містечку діяли правосл. церква та 3 єврейс. молитовні будинки.

За часів української революції 1917–1921 це була зона сел. повстанських рухів. 1919–20 відбувалися бої укр. військ з більшовиками.

Райцентр 1923–62 і від 1966, спочатку – Могилів-Подільської округи, а потім – Він. обл. 1924 мали 5415 жителів.

У період Другої світової війни та гітлерівської окупації (від 17 липня 1941 до 25 березня 1944) в М.К. існував осередок руху Опору, в околиці діяли партизани. Гітлерівці в містечку створили концтабір та єврейс. гетто.

Від 1956 – с-ще міськ. типу.

Історико-архіт. пам'ятки: садиба Комарів-Чихачових (1800–05) з фрагментами замку 16 ст.

У містечку від 1992 діє картинна галерея.

У М.К. народилися Дельфіна Потоцька, з дому Комар (1807–77) – учениця польс. композитора Ф.-Ф.Шопена та подруга письменника З.Красінського, а також Я.Давидзон (1912–98) – укр. фотомитець.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. ІМіС Української РСР: Вінницька область. К., 1972
  2. Містечка Східного Поділля. Вінниця, 2002
  3. Денисик Г.І. та ін. Перлини Східного Поділля. Вінниця, 2008.

Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • БОПЛАН (BEAUPLAN) ГІЙОМ-ЛЕВАССЕР ДЕ
  • БРАЦЛАВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЧИХАЧОВ МИКОЛА МАТВІЙОВИЧ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ДИМ
  • ГРОМАДЯНСЬКІ ВІЙНИ В УКРАЇНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 1650 – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ 1660-Х РОКІВ
  • КАМ'ЯНЕЦЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКА ОКРУГА
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ПІДСУДОК
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПОДІЛЬСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ШОПЕН ФРЕДЕРІК ФРАНЦІШЕК
  • СТАРОСТВО
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЯРМАРОК

  • Пов'язані терміни:
  • ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)