ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МУРЗА

  Бібліографічне посилання: Галенко О.І. МУРЗА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Murza (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МУРЗА

МУРЗА – у татаромовних степових сусп-вах – родовий титул представників племінної та служилої знаті. Титул М. надавався синам та ін. нащадкам племінних ватажків із посадовим титулом у ранзі/достоїнстві бега/бея, нижчому за ранг суверенного правителя (як хан та каган), і не мав, як бег, додаткового значення посадового титулу. Тому термін "мурза" в сторонніх спостерігачів та в наук. літературі вживається для означення татар. знаті взагалі і визнається як еквівалент титулу князя.

Слово "мурза" походить від перського "мірза" (поширеного в персомовному середовищі від Азербайджану до Індії), яке, у свою чергу, є скороченням від складного слова "амір-заде" (араб. "амір" – правитель, перське "заде" – народжений) – буквально – "син правителя/князя". Початково титул "амірзаде/мірза" увійшов до офіц. вжитку в д-ві Тімура (за титулом – аміра) в 14 ст. для титулування його синів. Він закріпився у вжитку на території під правлінням Тімуридів і завдяки престижу останніх набув популярності в д-вах та спільнотах, що зазнали їхнього політ. та культ. впливу, зокрема в Кримському ханаті, Казанському та Астраханському ханатах, у ногайських ордах, а також у черкесів на Пн. Кавказі. Там титул М. набув свого тюркського звучання і витіснив з ужитку тюркський родовий титул ага (буквально – "старший брат").

Уряди Великого князівства Литовського, Королівства Польського та Моск. д-ви визнали титул М. (ігноруючи титул бега/бея) рівним княжому для представників татар. родів, які в них були прийняті на службу. На відміну від свого перського відповідника "мірза", який із часом набув значення почесного титулу та формули ввічливого звернення (на зразок "пан" – у цьому випадку він ставиться перед прізвищем), М. залишився виключно родовим титулом.

дата публікації: 2010 р.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АГА
  • БЕЙ
  • КАГАН
  • КНЯЗЬ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ

  • Пов'язані терміни:
  • АГА
  • БАКАЇВ ШЛЯХ
  • БІЛГОРОДСЬКА ОРДА
  • ДЕРЖАВНІ ЗЕМЛІ
  • ДМИТРІЙ ДОНСЬКОЙ
  • ЄДИЧКУЛЬСЬКА ОРДА
  • ЄДИСАНСЬКА ОРДА
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • МЕРЕФА
  • НОГАЙСЬКА ОРДА
  • ТАВРІЙСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТУГАЙ-БЕЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)