ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МУСОРГСЬКИЙ МОДЕСТ ПЕТРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Костюк Н.О. МУСОРГСЬКИЙ Модест Петрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Musorhskyj_MP (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МУСОРГСЬКИЙ МОДЕСТ ПЕТРОВИЧ

МУСОРГСЬКИЙ Модест Петрович (21(09).03.1839–28(16).03. 1881) – рос. композитор. Н. в с. Карєво (нині село Псковської обл., РФ). Разом із М.Балакірєвим, О.Бородіним, М.Римським-Корсаковим, Ц.Кюї входив до складу співдружності рос. композиторів, відомої під назвою "Могуча кучка". Протягом життя підтримував творчі стосунки з представниками укр. інтелігенції. В юності познайомився з М.Костомаровим, Т.Шевченком, О.Рубцем; студентом Петерб. консерваторії – М.В.Лисенком (зокрема, акомпанував хорові під його керуванням на вечорі на підтримку бідних студентів Медикохірургічної академії 15 лютого 1875). 1879 здійснив концертне турне разом із співачкою Д.Леоновою по містах України (Полтава, Єлизаветград (нині м. Кіровоград), Херсон, Одеса, Севастополь, Ялта).

Автор опер, симфоній, камерно-вокальної (хори, романси) та інструментальної музики. Центр. місце в творчості М. посідав оперний жанр – "Борис Годунов" (за трагедією О.Пушкіна, 1868–69, 2-га редакція – 1872), "Хованщина" (на історичний сюжет, запропонований композиторові В.Стасовим, лібрето власне, 1872–80, не завершена, закінчив М.Римський-Корсаков, 1883). До ін. найяскравіших здобутків належить фортепіанний цикл "Картинки з виставки", окремі камерно-вокальні твори (на власні тексти і М.Некрасова) та цикли романсів, зокрема на вірші А.Голєніщева-Кутузова ("Песни и пляски смерти").

Новаторські знахідки М. в галузі муз. драматургії оперних творів, інтонаційності й формотворення в царині вокальних та інструментальних композицій вплинули на творчість його молодших сучасників (К.-А.Дебюссі, Ж.-М.Равель та ін.) й стали передвісниками багатьох відкриттів музики 20 ст. (найяскравіші послідовники – Б.Лятошинський, І.Стравінський, С.Прокоф'єв, Д.Шостакович, Л.Яначек, О.-Е.Мессіан. Продовжуючи традиції рос. класики, М. активно розробляв принципові підходи до роботи з муз. фольклором в усіх галузях своєї творчості, вбачаючи в нар. пісенності найважливіший елемент нац. світогляду.

У його творчості виразно простежуються укр. впливи. Збереглися записи укр. пісень (істор., козац., чумацьких, бурлацьких, ліричних, жартівливих, танцювальних) як зроблених М. і надісланих йому різними кореспондентами, так і виписаними із тогочасних збірників. Найбільш ранній зразок освоєння укр. інтонаційності та жанрового переосмислення – фортепіанна п'єса "Спогади дитинства", заснована на переінтонуванні укр. танц. жанрів (козачок і гопак) та фортепіанних шумок.

1858 вперше звернувся до доробку М.Гоголя, створивши програму опери у 3-х діях "Ніч на Іванів день" за мотивами "Вечера накануне Ивана Купала". 1868 М. почав роботу над "Весіллячком" – новаторським твором у жанрі декламаційної опери, де він намагався відтворити гнучкість розмовної мови. Пошуки М. у сфері муз. осмислення мовної інтонації продовжувалися під час написання лірико-комедійної опери "Сорочинський ярмарок" (за однойменною повістю М.Гоголя; початок роботи – 1874; завершена Ц.Кюї, 1916), де використав укр. нар. мелодії, а також вірш Т.Шевченка "Утоптала стежку" (пісня Хіврі). Гоголівські сюжети послужили імпульсом для написання в 1860–80-х рр. симфонічної картини "Іванова ніч на Лисій горі" (1867; відома у редакції М.Римського-Корсакова), симфонічного інтермеццо з хором і танцями "Сонне видіння парубка" (з опери "Сорочинська ярмарка"; зберігся клавір).

1866 на тексти фрагментів із поеми Т.Шевченка "Гайдамаки" М. написав пісні "Гопак" (у жанрі драм. монологу) та "На Дніпрі" ("Пісня Яреми"; героїко-епічна дума, у вокальній партії якої використав мелодію пісні "Ой горе тій чайці").

П. у Санкт-Петербурзі.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Зноско-Боровский О. М.П. Мусоргский. К., 1949
  2. Загайкевич М. Українські мелодії (творчість класиків російської музики на українську тематику). "Радянське мистецтво", 1954, 14 квітня
  3. Єфремова Л. Мусоргський і Україна. К., 1958
  4. Каришева Т. Мусоргский и Украина. "Музыкальная жизнь", 1959, № 4
  5. Гордійчук М. На музичних дорогах. К., 1973
  6. Тышко С. Динамика национального стиля в операх М. Мусоргского. В кн.: Київське музикознавство, вип. 1. К., 1998
  7. Сирятський В. Модест Мусоргський як реформатор фортеп'янного мистецтва. Х., 2003.

Посилання:
  • ГОГОЛЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КІРОВОГРАД
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ЛЯТОШИНСЬКИЙ БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ
  • ОДЕСА
  • ПОЛТАВА
  • ПРОКОФ'ЄВ СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ
  • ПУШКІН ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ЯЛТА, МІСТО АРК

  • Пов'язані терміни:
  • МОЛОСТОВА ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
  • НІРОД ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ
  • ПАТОРЖИНСЬКИЙ ІВАН СЕРГІЙОВИЧ
  • ПЕТРИЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ ГАЛАКТІОНОВИЧ
  • РЄПІН ІЛЛЯ ЮХИМОВИЧ
  • РІХТЕР СВЯТОСЛАВ ТЕОФІЛОВИЧ
  • РУДЕНКО ЛАРИСА АРХИПІВНА
  • ШАЛЯПІН ФЕДІР ІВАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)