ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МУЗЕЙ ОДЕСЬКОГО ТОВАРИСТВА ІСТОРІЇ ТА СТАРОЖИТНОСТЕЙ

  Бібліографічне посилання: Федорова Л.Д. МУЗЕЙ ОДЕСЬКОГО ТОВАРИСТВА ІСТОРІЇ ТА СТАРОЖИТНОСТЕЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Muzej_Odeskoho (останній перегляд: 19.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МУЗЕЙ ОДЕСЬКОГО ТОВАРИСТВА ІСТОРІЇ ТА СТАРОЖИТНОСТЕЙ

МУЗЕЙ ОДЕСЬКОГО ТОВАРИСТВА ІСТОРІЇ ТА СТАРОЖИТНОСТЕЙ. Заснований при Одеському товаристві історії та старожитностей 1839. Офіційно відкритий 1 січня 1843. Перші колекції подарували члени т-ва Д.Княжевич, М.Кирьяков, М.Мурзакевич, О.Стурдза. 1840 поповнився збіркою Миколаївського Чорномор. депо, 1842 – частиною зібрання археолога І.Бларамберга. 1858 до нього приєднали Одеський міський музей старожитностей. До музею надходили пам'ятки від Опікунського к-ту іноз. поселенців Півдня Росії, за розпорядженнями різних мін-в, генералів-губернаторів (див. Генерал-губернаторства) і губернаторів, матеріали з розкопок, які здійснювали члени т-ва, з 1849 – усі археол. знахідки в Пн. Причорномор'ї, не відправлені до Санкт-Петербурга. Велику роль у комплектуванні колекцій відіграв О.Бертьє-Делагард. Серед дарувальників – ген. З.Аркас, нач. Рос. імператорської духовної місії в Єрусалимі Антонін (Капустін), археологи О.Анненков і К.Косцюшко-Валюжанич, О.Уваров, колекціонер С.Бодилевський, генерал-ад'ютант М.Воронцов, кн. П.Вяземський, архієпископ Херсонський Інокентій (Борисов), адмірал М.Лазарєв, митрополит Київський Платон (Городецький), історики М.Рігельман і А.Скальковський та інші.

Збірка музею містила колекції старожитностей доісторичних; єгип.; еллінських; рим.; візант.; генуезьких; монгол., татар. і турец.; укр. (у т. ч. запороз.) і російських. В їх числі: речі кам'яного і бронзового віків; камені з написами (див. Лапідарні написи), саркофаги, надгробна скульптура; 28 кам'яних баб (див. Половецькі статуї); колони, капітелі та ін. архіт. деталі; теракота; золоті, срібні, бронзові, кістяні, скляні і кам'яні предмети реліг. і домашнього вжитку; зброя, у т. ч. козацька; золоті, срібні та мідні монети, медалі і жетони; відзнаки російські та іноземні; ікони; види монастирів, міст і споруд кримських і бессарабських, Керчі, Одеси; карти, плани; портрети (старі та сучасні) запорожців, держ., церк., військ. діячів, засновників і членів т-ва та їхні автографи; грамоти й документи – сербські, рос., лат., молдов., грецькі патріарші, турец. та кримські; 50 креслень Афонських монастирів (див. Афон) В.Григоровича-Барського; рукописи тощо. Загалом – бл. 40 тис. одиниць зберігання. Було організовано окремий Кабінет монет і медалей та б-ку. Спочатку обов'язки охоронця-консерватора музею покладалися по черзі на одного з членів т-ва. 1873–83 ним завідував М.Мурзакевич, 1883–95 – В.Юргевич, 1895–1911 – Е.Штерн, 1911–12 – К.Кагаров, 1912–13 – А.Селегінський, 1913–19 – Б.Варнеке, 1919 –20 – К.Міліславлевич.

1919 експозицію було згорнуто, колекції підготовлено до вивозу з України, унаслідок чого частина матеріалів депаспортизувалася. У березні 1920 націоналізований і перетворений на Одес. крайовий історико-археол. музей. Колекції М.О. т. і. с. – нині в складі Одес. археол. музею НАН України (див. Одеський археологічний музей) та Одеського історико-краєзнавчого музею.

Дж.: Краткий указатель Музея Императорского Одесского общества истории и древностей. Одесса, 1890 (2-ге вид.); 1912 (3-тє вид.); 1915 (5-те вид.); 1916 (6-те вид.).

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Юргевич В. Исторический очерк пятидесятилетия Одесского общества истории и древностей: 1839–1889. Одесса, 1889
  2. Попруженко М.Г. Одесское общество истории и древностей (по поводу 75-летия его существования). "Исторический вестник", 1914, № 11
  3. Дложевський С.С. Одеський державний історико-археологічний музей. К., 1927
  4. Синицын М.С. Развитие археологии в Одессе. В кн.: Записки Одесского археологического общества, т. 1 (34). Одесса, 1960
  5. Історія Академії наук Української РСР. К., 1982
  6. Солодова В. Музеи Одессы: 1825–1917 гг. "Вісник Одеського історико-краєзнавчого музею", 2004, вип. 1.

Посилання:
  • АФОН
  • АНТОНІН (АНДРІЙ ІВАНОВИЧ КАПУСТІН)
  • АРКАС ЗАХАРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • БЕРТЬЄ-ДЕЛАГАРД ОЛЕКСАНДР ЛЬВОВИЧ
  • БЛАРАМБЕРГ ІВАН ПАВЛОВИЧ
  • ЄРУСАЛИМ
  • ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВА
  • ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ГУБЕРНАТОР
  • ІНОКЕНТІЙ (БОРИСОВ)
  • КЕРЧ
  • КНЯЖЕВИЧ ДМИТРО МАКСИМОВИЧ
  • КОСЦЮШКО-ВАЛЮЖИНИЧ КАРЛ КАЗИМИРОВИЧ
  • ЛАПІДАРНІ НАПИСИ
  • ЛАЗАРЄВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • МУРЗАКЕВИЧ МИКОЛА НИКИФОРОВИЧ
  • ОДЕСА
  • ОДЕСЬКЕ ТОВАРИСТВО ІСТОРІЇ ТА СТАРОЖИТНОСТЕЙ
  • ОДЕСЬКИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ
  • ОДЕСЬКИЙ ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • ПОЛОВЕЦЬКІ СТАТУЇ
  • РІГЕЛЬМАН МИКОЛА АРКАДІЙОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШТЕРН ЕРНСТ ФОН
  • СКАЛЬКОВСЬКИЙ АПОЛЛОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СТУРДЗА ОЛЕКСАНДР СКАРЛАТОВИЧ
  • УВАРОВ ОЛЕКСІЙ СЕРГІЙОВИЧ
  • ВАРНЕКЕ БОРИС ВАСИЛЬОВИЧ
  • ВОРОНЦОВ МИХАЙЛО СЕМЕНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • МУРЗАКЕВИЧ МИКОЛА НИКИФОРОВИЧ
  • МУЗЕЙНА СПРАВА В УКРАЇНІ
  • ТОРРІЧЕЛЛІ ДЖОРДЖО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)