ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ДІЯЧІВ НАУКИ ТА МИСТЕЦТВА

  Бібліографічне посилання: Федорова Л.Д. МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ДІЯЧІВ НАУКИ ТА МИСТЕЦТВА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Muzej_diiachiv (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ДІЯЧІВ НАУКИ ТА МИСТЕЦТВА

МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ДІЯЧІВ НАУКИ ТА МИСТЕЦТВА. Бере початок від меморіальних збірок музею Українського наукового товариства (УНТ) в Києві. 1919 в ньому утворено окремий відділ українських діячів, після приєднання у 1921 УНТ до ВУАН (нині Національна академія наук України) відділ перетворено на окремий академічний Музей діячів України при Історико-філол. відділі. 28 червня 1926 Спільне зібрання ВУАН перейменувало установу на Музей українських діячів науки та мист-ва, що краще відповідало складу його колекцій. Спочатку містився на сучасній вул. Десятинній, 9, з листопада 1929 – у Всеукраїнському музейному містечку на території Києво-Печерської лаври (на другому поверсі нинішнього корпусу № 24). 1924–25 збірка музею налічувала 2,5 тис. меморіальних речей, у кінці 1920-х рр. – бл. 15 тис. одиниць зберігання: іконографічний матеріал (малярські портрети, фото, гравюри), архіви, рукописи, друковані твори, періодику, афіші, художні твори, меморіальні речі, матеріали про вшанування діячів за життя і по смерті тощо. Музей замовляв художникам і скульпторам портрети видатних українців. Над ними працювали Ф.Балавенський, Л.Блох, М.Жук, В.Касіян, М.Шаронов та ін. митці. У кінці 1920-х рр. найціннішими були меморіальні колекції родин Алчевських, Грінченків, В.Антоновича, М.Біляшівського, Ф.Вовка, П.Демуцького, В.Доманицького, М.Драгоманова, Г.Квітки-Основ'яненка, О.Кониського, М.Костомарова, М.Коцюбинського, П.Куліша, О.Лазаревського, В.Ляскоронського, М.Лисенка, Г.Нарбута, І.Нечуя-Левицького, Г.Павлуцького, О.Русова, О.Сластіона, М.Сумцова, Т.Шевченка, В.Щавинського, Д.Щербаківського та ін.

1924–30 директором музею був історик мистецтва і архітектури, шевченкознавець, академік ВУАН, голова Всеукр. археол. к-ту ВУАН О.Новицький; 1930–34 – історик, літературознавець, перекладач Є.Рудинська (працювала консерватором у музеї з 1926). Вони провели велику роботу з розбудови музею: комплектування, систематизації, вивчення, популяризації й введення до наукового обігу музейних колекцій; листувалися з багатьма діячами, які передали власні колекції музею, готували до видання рукописну спадщину меморованих. Налагодили зв'язки з родинами визначних діячів укр. к-ри, клопоталися про встановлення їм меморіальних дошок, збереження меморіальних споруд і могил у місцях, де вони проживали або були поховані; про надання матеріальної допомоги митцям. Музей побудував постійну експозицію, влаштовував виставки, присвячені М.Лисенку (1926 і 1928), Ганні Барвінок, М.Коцюбинському, І.Нечую-Левицькому, Д.Щербаківському (усі – 1928), "ВУАН на сучасному етапі" (1932); здійснював збиральницькі експедиції; видав перший том музейного "Збірника", каталоги виставок М.Лисенка і М.Коцюбинського тощо. 1927 утворилося Т-во друзів музею. На поч. 1930-х рр. у музеї працювали, крім двох штатних, три нештатні постійні співробітники та кілька тимчасових працівників. Серед останніх – художники Ф.Красицький та І.Макушенко.

На поч. 1930-х рр. діяльність музею було піддано критиці й запропоновано перебудувати роботу з метою відображення досягнень соціаліст. сусп-ва. У січні 1934 за розпорядженням адміністративно-фінансового управління ВУАН його експозицію було згорнуто (за винятком відділу М.Лисенка, що увійшов до складу Укр. театрального музею; нині Музей театрального, музичного та кіномистецтва України), до спецчастини ВУАН вилучено дорогоцінні речі (33 предмети). Музейне зібрання розподілили між Всеукр. істор. музеєм ім. Т.Шевченка (нині Національний музей історії України) та установами Всеукр. музейного містечка, частина з них потрапила до відділу рукописів Всенар. б-ки України (нині Ін-т рукопису Нац. б-ки України ім. В.Вернадського НАН України).

Дж.: Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, ф. Х, № 18694, 30940; ф. 279, № 907, 2805.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Бонь О. Академік О.П. Новицький і Музей українських діячів науки та мистецтва. "Київська старовина", 1999, № 6
  2. Маньковська Р. Вклад Є.Я. Рудинської в музейну справу України. В кн.: Український історичний збірник 2000. К., 2000
  3. Бонь О. Академік Олекса Петрович Новицький: наукова та громадська діяльність. К., 2004.

Посилання:
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • БАРВІНОК ГАННА
  • БІЛЯШІВСЬКИЙ МИКОЛА ФЕДОТОВИЧ
  • ДЕМУЦЬКИЙ ПОРФИРІЙ ДАНИЛОВИЧ
  • ДОМАНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КОЦЮБИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КВІТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МАТВІЙОВИЧ
  • ЛЯСКОРОНСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ
  • НАРБУТ ГЕОРГІЙ (ЮРІЙ) ІВАНОВИЧ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
  • НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ
  • НОВИЦЬКИЙ ОЛЕКСА ПЕТРОВИЧ
  • ПАВЛУЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • РУСОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЩЕРБАКІВСЬКИЙ ДАНИЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СЛАСТІОН ОПАНАС ГЕОРГІЙОВИЧ
  • СУМЦОВ МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО У КИЄВІ
  • ВОВК (ВОЛКОВ) ФЕДІР КІНДРАТОВИЧ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКЕ МУЗЕЙНЕ МІСТЕЧКО

  • Пов'язані терміни:
  • НОВИЦЬКИЙ ОЛЕКСА ПЕТРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)