ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МУЗЕЙ ЕТНОГРАФІЇ ТА ХУДОЖНЬОГО ПРОМИСЛУ

  Бібліографічне посилання: Федорова Л.Д. МУЗЕЙ ЕТНОГРАФІЇ ТА ХУДОЖНЬОГО ПРОМИСЛУ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Muzej_etnohrafii (останній перегляд: 24.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МУЗЕЙ ЕТНОГРАФІЇ ТА ХУДОЖНЬОГО ПРОМИСЛУ

МУЗЕЙ ЕТНОГРАФІЇ ТА ХУДОЖНЬОГО ПРОМИСЛУ, Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України у Львові. Бере початок від Львівського міського промислового музею та етногр. збірки Музею Наукового товариства імені Шевченка. Створений 1951 як Укр. держ. музей етнографії та худож. промислу АН УРСР (нині Національна академія наук України). 1963–69 перебував у системі Мін-ва культури УРСР, 1969 знову переданий АН УРСР. За постановою Президії АН УРСР від 31 травня 1982 перетворений на Львівське відділення Ін-ту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН УРСР (з 1992 на Інститут народознавства НАН України). Від 1 лютого 1992 – сучасна назва. Первісно складався з 2-х відділів – етнографії та худож. промислу. 1967 організовано відділ нар. буд-ва, на основі якого 1971 створено Музей народної архітектури й побуту у Львові.

Досліджує питання історії і теорії мист-ва, етнології та нар. промислів в Україні, традиції, обряди, звичаї, нар. к-ру й побут, проблеми профільного музеєзнавства. Експозицію з історії традиційної к-ри укр. народу розгорнуто в будинку колиш. Галицької ощадної каси (проспект Свободи, 15), у колиш. палаці князів Любомирських (площа Ринок, 10) експозицію філіалу – Музею меблів і порцеляни. Один з найбагатших етногр. музеїв країни. У його фондах зберігається понад 83 тис. пам'яток. В їх числі – колекції традиційного нар. одягу 19 – поч. 20 ст. з усіх історико-етногр. регіонів України, доповнені найбільшою в музеї збіркою укр. вишивки (понад 18 тис. зразків); тканини, що включають понад 100 домотканих укр. килимів та європ. гобеленів 17 – поч. 20 ст., церк. тканини 17–19 ст., вірм. килими 17–19 ст., єврейс. тканини вжиткового та культового призначення 18–20 ст., золототкані "слуцькі" пояси 17–18 ст., коптські тканини; знаряддя праці кінця 19 – поч. 20 ст.: землеробства, скотарства, бджільництва, рибальства, мисливства; збірки нар. худож. промислів – гончарства, деревообробництва, ткацтва, мосяжництва, лозо- та соломоплетіння; художні вироби з дерева 16–20 ст. – предмети хатнього та госп. вжитку, архіт. деталі нар. та церк. буд-ва, муз. інструменти, скульптура; скрині 17 – поч. 20 ст. (понад 100 одиниць зберігання); гуцульські дерев'яні ікони 17–18 ст. Збірка нар. кераміки (понад 11 тис. одиниць зберігання) репрезентує традиційні осередки гончарства в Україні та творчість відомих майстрів. Її складовою є унікальна колекція кахель 14–18 ст., проте переважає кераміка кінця 19 – поч. 20 ст. У музеї зібрана одна з найбільших в Європі колекція укр. писанок кінця 19 – поч. 21 ст. – бл. 13 тис. Більше 1 тис. налічує колекція нар. іграшки 2-ї пол. 19 – поч. 20 ст., 5 тис. – збірка худож. металу – творів гуцульських нар. майстрів 19–20 ст. та виробів цехових майстрів України, Зх. Європи, Далекого Сх. 16–20 ст., понад 18 тис. – збірка худож. скла та пром. кераміки України, Італії, Голландії, Іспанії, Німеччини, Франції, Австрії, Бельгії. У музеї зібрана одна з найбільших в Європі колекцій західноєвроп. годинників 18–19 ст. (більше 400) – механічних, сонячних. Унікальна колекція меблів нім., італ., англ., голл., франц., укр., польс., рос. майстрів кількох століть. Понад 12 тис. пам'яток налічує фонд графіки, в якому майже 4 тис. плакатів 1890–1930 репрезентують творчість художників багатьох країн світу, у т. ч. П.Боннара, А.Мухи, А. де Тулуз-Лотрека.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Гошко Ю.Г. Державний музей етнографії та художнього промислу у Львові (до 100-річчя з дня заснування). "Народна творчість та етнографія", 1974, № 3
  2. Історія Академії наук Української РСР. К., 1982
  3. Історія Академії наук України: 1918–1993. К., 1994
  4. Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України: Путівник. Львів, 1996
  5. Чмелик Р.П. Сучасний стан і перспективи розвитку Музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України "Народознавчі зошити", 1997, № 3
  6. Булгакова Л., Горбань І. Етнографічні музеї Центральної і Східної Європи: проблеми та перспективи розвитку ХХI століття. "Народна творчість та етнографія", 2003, № 4
  7. Голубець Г. Фондова колекція Музею етнографії та художнього промислу у Львові. "Вісник Одеського історико-краєзнавчого музею", 2006, вип. 3
  8. Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАНУ (історія виникнення, становлення і розвитку). Web: http://www.lvivstory.com/download.php?downloadid=38.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ЕТНОЛОГІЯ, ЕТНОГРАФІЯ, НАРОДОЗНАВСТВО
  • ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ
  • ЛЬВІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПРОМИСЛОВИЙ МУЗЕЙ
  • ЛЮБОМИРСЬКІ (LUBOMIRSCY)
  • МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ І ПОБУТУ У ЛЬВОВІ
  • МУЗЕЙ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

  • Пов'язані терміни:
  • ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ
  • КАРПЕНКО ОЛЕКСАНДР ЮХИМОВИЧ
  • КОВАЛЬСЬКИЙ МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • КРИП'ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • ЛЬВІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПРОМИСЛОВИЙ МУЗЕЙ
  • МАКАРЧУК СТЕПАН АРСЕНТІЙОВИЧ
  • МУЗЕЇ ІСТОРИЧНІ
  • МУЗЕЙ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)