ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МУЗЕЙ ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ УКРАЇНИ

  Бібліографічне посилання: Федорова Л.Д. МУЗЕЙ ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ УКРАЇНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Muzej_vyzvolnoi (останній перегляд: 21.01.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МУЗЕЙ ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ УКРАЇНИ

МУЗЕЙ ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ УКРАЇНИ. Діяв у Празі (нині столиця Чехії) 1925–48. Заснований з ініціативи укр. емігрантів, які жили в Чехословаччині після поразки Української революції 1917–1921. 1924 кер-во Української Галицької армії звернулося до професорів Українського вільного університету з пропозицією заснувати музей, в якому б зберігалися військ. реліквії та архівні матеріали. Розбудову музею здійснило Т-во "Музей визвольної боротьби України", статут якого, складений професорами УВУ, був схвалений рішенням земського уряду в Празі 12 січня 1925. Музей ставив за мету збирання, вивчення і популяризацію всіх матеріалів, пов'язаних з укр. нац. рухом та утворенням самостійної укр. держави. До дійсних членів т-ва належали як окремі особи, так і численні укр. громад. інституції, що діяли в різних країнах світу. Голови т-ва – І.Горбачевський, С.Смаль-Стоцький, А.Яковлів, Д.Дорошенко, В.Бірчак, Ю.Домбровський, К.Заклинський. Серед засновників і членів ради – Д.Антонович, В.Біднов, Д.Дорошенко, О.Колесса, М.Омельянович-Павленко, В.Старосольський, Ф.Щербина та ін. Кер-во звернулося до всіх укр. емігрантських кіл з проханням про передачу матеріалів до музею. Перша виставка була відкрита 1 липня 1925. Музей містився у найманих непристосованих приміщеннях. 1929–38 оренду приміщень фінансував укр. підприємець із США Г.-К.Лисюк. На зібрані серед українців кошти 1938 було придбано власний будинок, де з травня 1939 розмістився музей. Його збірка, що налічувала бл. 1 млн одиниць зберігання, складалася з архівів укр. урядів періоду Укр. революції 1917–21 та їх дипломатичних представництв і місій у 12 країнах Європи, Союзу визволення України, таборів для інтернованих та військовополонених українців у Австрії, Італії, Польщі, Чехословаччині, зокрема Української Галицької армії та січових стрільців; укр. емігрантських інституцій, т-в, політ. партій, навч. закладів у діаспорі; персональних фондів відомих представників української еміграції, зокрема А.Андрієвського, О.Андрієвського, Антоновичів, В.Біднова, Л.Білецького, І.Борковського, В.Доманицького, Д.Дорошенка, В.Дубровського, О.Колесси, О.Косач-Кривинюк, Б.Мартоса, В.Мартинця, С.Наріжного, С.Рудницького, С.Смаль-Стоцького, Ю.Тищенка, С.Черкасенка, М.Чечеля, М.Шаповала, В.Щербаківського, А.Яковліва та ін.; колекцій боністики та нумізматики; збірок періодичних і неперіодичних укр. видань з різних країн, плакатів, листівок, фотографій, негативів, діапозитивів, мистецьких творів; шевченківської (видання Т.Шевченка, шевченкіана) та карпато-української колекції: пам'ятки з історії Підкарпатської України (див. Підкарпатська Русь), насамперед ті, що стосуються питань автономії та діяльності русинських кооп., культурно-освіт. орг-цій. Б-ка комплектувалася дарами різноманітних укр. і неукр. інституцій та приватних осіб. Музей утримувався за рахунок членських внесків і пожертвувань українців з різних країн світу. За гітлерівської окупації Праги 1939–45 (див. також Друга світова війна) його діяльність була дозволена. У лютому 1945, під час американського бомбардування Праги, будинок музею дуже постраждав і був знесений (нині на його місці побудовано фабрику). Частину його колекцій було знищено, матеріали, що збереглися, перевезли у Національну та Університетську бібліотеки в Клементіумі та в архів Мін-ва внутр. справ на Градчанах. Відновив діяльність у листопаді 1945. 1925–38 музей видавав бюлетень "Вісти" (20 випусків). Директор музею – Д.Антонович, з 1945 – С.Наріжний.

26 березня 1948 комуніст. влада Чехословаччини закрила музей і ліквідувала т-во. Частина документальних матеріалів музею потрапила до архіву мін-ва народної безпеки, музейна б-ка та частина архівів – до Слов'янської б-ки у Празі (їх подальша доля не відома). Велику кількість колекцій, насамперед документальних, вивезено до СРСР. Фонди Музею визвольної боротьби України сьогодні розкидані по різних архівах, музеях і б-ках України, Росії, Чехії та Словаччини. Значні колекції музею зберігаються у Держ. центр. архіві в Празі, їх систематизовано як окремий фонд "Український музей у Празі". Частина їх опинилась у Києві, зокрема у сучасних Центральному державному архіві вищих органів влади України, Центральному державному архіві кінофонофотодокументів, Центральному державному архіві громадських об'єднань України.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Український Музей Визвольної Боротьби в Празі (1925–1948). "Громада", Париж, 1948, №11
  2. Кеннеді-Грімстед П., Боряк Г. Доля скарбів української культури під час другої світової війни: винищення архівів, бібліотек, музеїв. К., 1991
  3. Український музей у Празі. (1659) 1925–1948. Опис фонду: Науково-довідкове видання з історії України, вип. 41. К.–Прага, 1996
  4. Мушинка М. Музей визвольної боротьби України в Празі та доля його фондів: Історико-архівні нариси. К., 2005.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНДРІЄВСЬКИЙ ОПАНАС МИХАЙЛОВИЧ
  • АНТОНОВИЧ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • БІДНОВ ВАСИЛЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БІЛЕЦЬКИЙ ЛЕОНІД ТИМОФІЙОВИЧ ТА ЙОГО КОНЦЕПЦІЯ ПОСТУПУ УКРАЇНСЬКОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА
  • БІРЧАК ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • БОНІСТИКА
  • БОРКОВСЬКИЙ ІВАН
  • ЧЕЧЕЛЬ МИКОЛА ФЛОРОВИЧ
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ЧЕРКАСЕНКО СПИРИДОН ФЕОДОСІЙОВИЧ
  • ДЕРЖАВА
  • ДОМАНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ДУБРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГОРБАЧЕВСЬКИЙ ІВАН ЯКОВИЧ
  • КОЛЕССА ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • КОСАЧ-КРИВИНЮК ОЛЬГА ПЕТРІВНА
  • МАРТОС БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
  • МАРТИНЕЦЬ ВОЛОДИМИР ЄВГЕНОВИЧ
  • НАРІЖНИЙ СИМОН
  • НУМІЗМАТИКА
  • ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ПІДКАРПАТСЬКА РУСЬ
  • РУДНИЦЬКИЙ СТЕПАН ЛЬВОВИЧ
  • ЩЕРБАКІВСЬКИЙ ВАДИМ МИХАЙЛОВИЧ
  • ЩЕРБИНА ФЕДІР АНДРІЙОВИЧ
  • ШАПОВАЛ МИКОЛА ЮХИМОВИЧ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ
  • СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ СТЕПАН ЙОСИПОВИЧ
  • СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ (СВУ)
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАРОСОЛЬСЬКИЙ ВОЛОДИМИР
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ І УПРАВЛІННЯ УКРАНИ
  • УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА АРМІЯ (УГА)
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ У ПРАЗІ (У МЮНХЕНІ)
  • ЯКОВЛІВ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БІДНОВ ВАСИЛЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БИТИНСЬКИЙ МИКОЛА
  • ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР УНР НА ЕМІГРАЦІЇ
  • ЕМІГРАЦІЯ ВІЙСЬКОВИКІВ АРМІЇ УНР ТА УГА
  • ЛОТОЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГНАТОВИЧ
  • МІЯКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВАРЛАМОВИЧ
  • МУШИНКА МИКОЛА
  • НАРІЖНИЙ СИМОН
  • ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ПРАЗЬКИЙ АРХІВ
  • СІРОПОЛКО СТЕПАН ОНИСИМОВИЧ
  • СЛОВ'ЯНСЬКИЙ ІНСТИТУТ У ПРАЗІ
  • СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ СТЕПАН ЙОСИПОВИЧ
  • СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ (СВУ)
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ УКРАЇНИ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ КІНОФОТОФОНОАРХІВ УКРАЇНИ
  • ЯКОВЛІВ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)