ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МИХАЙЛИЧЕНКО ГНАТ ВАСИЛЬОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Юренко О.П. МИХАЙЛИЧЕНКО Гнат Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mykhaylichenko_G_V (останній перегляд: 24.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МИХАЙЛИЧЕНКО ГНАТ ВАСИЛЬОВИЧ

МИХАЙЛИЧЕНКО Гнат Васильович (27(15).09.1892–21.11. 1919) – політ. і держ. діяч, письменник, публіцист. Н. в с. Студенок Курської губ. (нині село у складі с. Миропілля Краснопільського р-ну Сум. обл.) в сел. родині. 1909 вступив до Дергачівської с.-г. школи під Харковом, виключений за участь в есерівському гуртку (див. Партія соціалістів-революціонерів). Був слухачем нар. ун-ту Шанявського в Москві. 1914 мобілізований до рос. армії, дезертирував, 1915 заарештований і засуджений до 6 років каторги та довічного поселення в Сибіру.

Вернувся в Україну навесні 1917. Створив і очолив Харків. орг-цію Української партії соціалістів-революціонерів, обраний членом ЦК УПСР, членом Української Центральної Ради, ЦК Селянської спілки, депутатом Всеросійських Установчих зборів. В УПСР займав найлівіші позиції, від літа 1917 – один із лідерів лівої інтернаціоналістської фракції т. зв. лівобережців.

Після розколу партії (травень 1918) увійшов до ЦК УПСР (боротьбистів). Організатор антигетьман. підпілля 1918, член Гол. революц. к-ту боротьбистів, один із провідних ідеологів партії. Після падіння гетьманату перебував у опозиції до Директорії Української Народної Республіки. 1919 – заст. голови Київ. нелегальної ради робітн. депутатів, співпрацював із більшовиками: член виконкому Київради та колегії Київ. ЧК (див. ВУЧК), член ВУЦВК. У травні 1919 – нарком освіти УСРР. За дорученням ЦК УПСР (комуністів-боротьбистів) займався революц. роботою у Зх. Україні.

Із серпня 1919 – в антиденікінському підпіллі Української комуністичної партії (боротьбистів), редактор її нелегального органу – газ. "Боротьба" в Києві. Заарештований денікінською контррозвідкою (див. Денікіна режим в Україні 1919–1920), разом з боротьбистами В.Чумаком та К.Ковалевою розстріляний конвоєм.

М. вів активну літ. діяльність. 1919 – один із фундаторів альманаху "Музагет" , редактор ж. "Мистецтво", альманаху "Зшитки боротьби". Серед опублікованих худож. творів – збірка "Новели", автобіографічна повість "Історія одного замаху", мініатюри й новелістична повість імпресіоністично-символістичного характеру "Блакитний роман".

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. "Боротьба" (К.), 1920, 4 квітня
  2. Чечель М. Гнат Михайличенко (1890–1919). "Борітеся – поборете!" (Відень), 1920, № 5
  3. Приходько І. Гнат Михайличенко. В кн.: Письменники Радянської України: 20–30 роки. К., 1989
  4. Майстренко І. Боротьбизм: Історія однієї з течій українського комунізму (рукопис).

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • БОРОТЬБА
  • ЧУМАК ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ДЕНІКІНА РЕЖИМ В УКРАЇНІ 1919–1920
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ХАРКІВ
  • МОСКВА
  • МУЗАГЕТ
  • ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • СЕЛЯНСЬКА СПІЛКА
  • УКРАЇНСЬКА КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ (БОРОТЬБИСТІВ)
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (УПСР)
  • ВСЕРОСІЙСЬКІ УСТАНОВЧІ ЗБОРИ
  • ВУЧК (ВСЕУКРАЇНСЬКА НАДЗВИЧАЙНА КОМІСІЯ)

  • Пов'язані терміни:
  • АНГЕЛЛОВИЧ АНТІН
  • БОЧКОВСЬКИЙ ЛЕОНАРД
  • ЧУМАК ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ГАДЗІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР АНТОНОВИЧ
  • КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНОЇ БОРОТЬБИСТСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СПРАВА 1935
  • ЛУК'ЯНІВСЬКА ТЮРМА
  • ЛЮБЧЕНКО ПАНАС ПЕТРОВИЧ
  • ШУМСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)