ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МИКИТИНСЬКИЙ ШЛЯХ, СІЧОВИЙ ШЛЯХ

  Бібліографічне посилання: Пришляк В.В. МИКИТИНСЬКИЙ ШЛЯХ, Січовий шлях [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mykytynsky_Shlyah (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МИКИТИНСЬКИЙ ШЛЯХ, СІЧОВИЙ ШЛЯХ

МИКИТИНСЬКИЙ ШЛЯХ, Січовий шлях – дорога на степових кряжах, що була продовженням Батуринського шляху, який вів із Гетьманщини на Запорожжя. Розпочинався біля Переволочної та Мишуриного Рогу на правому березі Дніпра, де була козац. переправа, у Кодацькій паланці Вольностей Війська Запорозького низового (з 1743 Переволочну та Мишурин Ріг офіційно включено до складу Полтавського полку; нині село Верхньодніпровського р-ну Дніпроп. обл.). Ішов зх. околицями запороз. вольностей з пн. на пд. через територію, де розташовані сучасні населені пункти Дніпроп. обл.: смт Лихівка, м. Вільногірськ, смт Щорськ, уздовж річища р. Базавлук (прит. Дніпра) через с. Миколаївка (село Софіївського р-ну) на с. Лошкарівка (село Нікопольського р-ну), далі – на сх. від русла цієї річки через Кірове, Чкалове (обидва села Нікопольського р-ну) на Нікополь (колиш.Микитин Ріг або Микитин Перевіз, Микитине) – давній перетин Гречника (Грецького шляху) – шляху "із варягів у греки" 6–13 ст. і Кримського шляху (Чумацького шляху), де поблизу старої козац. переправи розміщувалася Микитинська Січ (1638–52).

Звідсіля через Дніпро М.ш. вів далі на р. Кінські Води (нині р. Кінська, Конка, притока Дніпра), минаючи верхів'я р. Білозірка, на відгалуження Муравського шляху – Крим. (Чумацький) шлях на лівобережжі Дніпра й до Перекопу. М. ш. вів також на старе відгалуження Муравського шляху, яке проходило через Великий Луг і далі – через Самарську паланку до верхів'їв р. Вовчі Води (нині р. Вовча, прит. Самари, бас. Дніпра), де й сходився з Муравським шляхом. Вийти на М.ш. від Крилова можна було також із Чорного шляху або Поштового шляху.

На початку національної революції 1648–1676, у квітні 1648, Микитинським шляхом із Січі вирушило 8-тис. повстанське військо під булавою гетьмана Б.Хмельницького назустріч польс. війську під урочище Жовті Води (див. Жовтоводська битва 1648), що, власне, розташов. на перетині двох степових шляхів – Чорного та Микитинського.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Книга Большому чертежу. М.–Л., 1950
  2. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків, т. 1. Львів, 1990
  3. Стороженко І.С. Битва на Жовтих Водах. "УІЖ", 1995, № 5
  4. Яворницький Д. Вільності запорізьких козаків: Історико-топографічний нарис. В кн.: Яворницький Д. Твори, т. 2. К.–Запоріжжя, 2005.

Посилання:
  • ЧОРНИЙ ШЛЯХ
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ГРЕЧНИК
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КОДАЦЬКА ПАЛАНКА
  • КРИЛІВ
  • КРИМСЬКИЙ ШЛЯХ, ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ
  • МУРАВСЬКИЙ ШЛЯХ
  • МИКИТИНСЬКА СІЧ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НІКОПОЛЬ
  • ПЕРЕКОП
  • ПЕРЕВОЛОЧНА
  • ПОЛТАВСЬКИЙ ПОЛК
  • САМАРСЬКА ПАЛАНКА
  • ШЛЯХ ІЗ ВАРЯГІВ У ГРЕКИ
  • ВЕЛИКИЙ ЛУГ
  • ВОЛЬНОСТІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО
  • ЖОВТОВОДСЬКА БИТВА 1648


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)