ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МИЛОГРАДСЬКА КУЛЬТУРА

  Бібліографічне посилання: Черняков І.Т. МИЛОГРАДСЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mylogradska_k_ra (останній перегляд: 23.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МИЛОГРАДСЬКА КУЛЬТУРА

МИЛОГРАДСЬКА КУЛЬТУРА. До М.к. вчені зараховують археол. пам'ятки 6–3 ст. до н. е. на території Пд. Білорусі та Укр. Полісся, які належать стародавнім племенам, що не входили до складу Скіфії (див. Скіфи). Уперше поселення цієї к-ри знайдено 1950 Вал.Даниленком біля с. Підгірці Обухівського р-ну Київ. обл., а тому в укр. літературі ця к-ра іноді називається підгірцівсько-милоградською. М.к. отримала назву за ім'ям городища біля с. Милоград Гомельської обл. Білорусі, відкритого О.Мельниковською 1951. Археол. пам'ятки М.к. представлені городищами, селищами, курганними та безкурганними могильниками, в яких виявлений обряд трупоспалення. Житла представлені залишками наземних, напівземлянкових та землянкових споруд. Племена М.к. займалися землеробством, скотарством, мисливством та рибальством. Виявлено сліди занять чорною металургією, сировиною для якої слугували залізні болотні руди. О.Мельниковська розробила періодизацію пам'яток М.к.: ранній період – 6–4 ст. до н. е., середній – 3–2 ст. до н. е., пізній – кін. 2 – 1-ша пол. 1 ст. до н. е. Серед дослідників є істотні розбіжності щодо датування археол. пам'яток М.к., особливо її початкового та кінцевого періодів. І.Свєшніковим біля сіл Дубой та Курилівці Рівнен. обл. розкопані кургани з матеріалами М.к., які він датував 8–7 ст. до н. е. С.Рєдін датував початок М.к. 9 ст. до н. е. Закінчення існування М.к. О.Мельниковська зараховувала до кін. 2 – поч. 1 ст. до н. е., а С.Рєдін – до 1 ст. до н. е. Є різні думки щодо території формування М.к.: прип'ятська зона Полісся України або пд. райони Білорусі. Формування пам'яток М.к. відбувалося на основі сосницького варіанта тшинецько-комарівської культури, а нащадками племен М.к. було населення зарубинецької культури. Більшість дослідників схиляється до думки, що етнічними представниками племен М.к. були протослов'ян. племена неврів, згадуваних Геродотом.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Мельниковская О.Н. Племена Южной Белоруссии в раннем железном веке. М., 1967
  2. Свєшніков І.К. Племена милоградської культури. В кн.: Стародавнє населення Прикарпаття і Волині (доба первіснообщинного ладу). К., 1974
  3. Ильинская В.А., Тереножкин А.И. Подгорцевско-милоградская культура: Праславяне. В кн.: Археология Украинской ССР, т. 2. К., 1986
  4. Рассадин С.Е. Милоградская культура (актуальные проблемы исследования). Автореферат дис. ... канд. истор. наук. К., 1989
  5. Рябова В.О. Пам'ятки скіфської доби Волині та проблеми "Невріди". "Вісник Нетішинського музею" (Нетішин), 2002, № 1.

Посилання:
  • ДАНИЛЕНКО ВАЛЕНТИН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГЕРОДОТ ТА ЙОГО ІСТОРІЇ ПРО СКІФІЮ
  • ГОРОДИЩА, ДАВНІ ПОСЕЛЕННЯ
  • КУРГАН, НАДМОГИЛЬНИЙ ПАГОРБ
  • НЕВРИ
  • ПОЛІССЯ, ПРИП'ЯТСЬКЕ ПОЛІССЯ
  • СКІФИ
  • СКОТАРСТВО
  • СВЄШНІКОВ ІГОР КИРИЛОВИЧ
  • ТШИНЕЦЬКЕ КУЛЬТУРНЕ КОЛО, ТШИНЕЦЬКО-КОМАРІВСЬКО-СОСНИЦЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ЗАРУБИНЕЦЬКА КУЛЬТУРА
  • ЗЕМЛЕРОБСТВО

  • Пов'язані терміни:
  • КОЗАРОВИЧІ, БАГАТОШАРОВА АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
  • ЛЕБЕДІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ЛЮБЕЦЬКИЙ ЗАМОК
  • МІЛОГРАДСЬКА КУЛЬТУРА
  • НЕВРИ
  • ОРЖІВ
  • СЛОВ’ЯНИ (ДАВНІ). ЧАСТИНА 2
  • ТШИНЕЦЬКЕ КУЛЬТУРНЕ КОЛО, ТШИНЕЦЬКО-КОМАРІВСЬКО-СОСНИЦЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • УЛЯНІВКА, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ’ЯТКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)