ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МИЩЕНКО ФЕДІР ГЕРАСИМОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Пазюра Н.В. МИЩЕНКО Федір Герасимович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Myschenko_F_G (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МИЩЕНКО ФЕДІР ГЕРАСИМОВИЧ

МИЩЕНКО Федір Герасимович (18(06).02.1848–10.11(28.10). 1906) – історик і філолог. Професор (1889), чл.-кор. Петерб. АН (1895). Н. в м. Прилуки. Походив з купецької родини. Початкову освіту здобув у Прилуцькому повітовому уч-щі та 2-й Київ. г-зії (1866), вищу – на історико-філол. ф-ті Київ. ун-ту (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка; 1870). Історією античності захопився під впливом професора грец. філології І.Нейкірха та професорів лат. філології О.Деллена і В.Модестова. 1872 захистив канд. дис. на тему: "Фиванская трилогия Софокла". 1872–84 – приват-доцент Київ. ун-ту. 1874 відбувся захист магістерської дис. на тему: "Отношение трагедий Софокла к современной поэту действительной жизни в Афинах", яка була написана під впливом ідей М.Чернишевського щодо мети й призначення мистецтва, його відношення до дійсності. Від 1874 – член Історичного товариства Нестора-літописця. Брав участь у діяльності київ. Старої громади (див. Громади), виступав за право укр. народу на нац. к-ру та мову. Від травня 1875 до вересня 1877 перебував у відрядженні в Італії, Німеччині, Франції, де багато працював над рукописними текстами антич. творів. 1881 захистив докторську дис. на тему: "Опыт по истории рационализма в древней Греции". 1889–1903 – професор Казанського ун-ту. Ред. "Ученых записок Казанского университета" (від 1890), голова Казанського т-ва археології, історії та етнографії (від 1896). Делегат 10-го (Рига (нині столиця Латвії), 1896) та 11-го (Київ, 1899) археологічних з'їздів. Почесний член Петерб. т-ва класичної філології та педагогіки (від 1900).

Досліджував історію Греції та грец. літератури, опублікував статті й розвідки у виданнях: "Киевские университетские известия", "Журнал Министерства народного просвещения", "Ученые записки Казанского университета", "Филологическое обозрение", "Русская мысль", "Киевская старина" (1888 – член її редколегії), "Энциклопедический cловарь Брокгауза и Ефрона", газ. "Заря". Уперше зробив наук. переклад рос. мовою праць Геродота, Страбона, Фукідіда, Полібія, Демосфена. М. високо оцінював антич. спадщину, звертав увагу на вдосконалення й зміни в різних філос. системах, з'ясовував умови сусп. життя досліджуваної епохи.

П. у м. Київ.

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Фиванская трилогия Софокла. К., 1872
  2. Отношение трагедий Софокла к современной поэту действительной жизни в Афинах. К., 1874
  3. Торговые сношения Афинской республики с Босфором. "Киевские университетские известия", 1878, № 7
  4. География. М., 1879 (пер. з грец.)
  5. К биографии Фукидида. К., 1881
  6. Опыт по истории рационализма в древней Греции. К., 1881
  7. К вопросу о царских скифах. "Киевская старина", 1884, № 5
  8. К вопросу о геродотовых скифах. К., 1884
  9. История, т. 1–2. М., 1886 (пер. с грец.)
  10. Не в меру строгий суд над Геродотом. М., 1886
  11. Был ли Геродот в пределах Южной России. "Киевская старина", 1886, № 6
  12. Легенды о царских скифах у Геродота. "Журнал Министерства народного просвещения", 1886, N 1
  13. История, т. 1–2. М., 1888 (пер. з грец.)
  14. Фукидид и его сочинения. М., 1888
  15. Всеобщая история, т. 1–3. М., 1890–99 (пер. з грец.)
  16. Изучение античного мира в зависимости от успехов науки и просвещения. Казань, 1893
  17. Речи Демосфена, вып. 1–3. М., 1903 (пер. з грец.).
Література:
  1. Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета святого Владимира. К., 1884
  2. Биографический словарь профессоров и преподавателей Казанского университета (1804–1904), ч. 1. Казань, 1904
  3. Латышев В.В. [Некролог]. В кн.: Известия Императорской академии наук, т. 25. СПб., 1906
  4. Шестаков С.П. Ф.Г. Мищенко [Некролог]. "Журнал Министерства народного просвещения", 1907, № 7
  5. Павловский И.Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. Полтава, 1912
  6. Императорское Московское археологическое общество в первое пятидесятилетие его существования (1864–1914), т. 2. М., 1915
  7. Бузескул В. Всеобщая история и ее представители в России в XIX и начале ХХ века, ч. 2. Л., 1931
  8. Шкляев Н.П. Казанский период научной деятельности проф. Ф.Г. Мищенко. "Ученые записки Казанского государственного университета", т. 116, кн. 5. Казань, 1956
  9. Шофман А.С. Федор Герасимович Мищенко. Казань, 1974
  10. Лисовый И.А., Ревяко К.А. Античный мир в терминах, именах и названиях: Словарь-справочник по истории и культуре Древней Греции и Рима. Минск, 2001
  11. Палієнко М. "Киевская старина" у громадському та науковому житті України (кінець XIX – початок ХХ ст.). К., 2005.

Посилання:
  • АНТИЧНІСТЬ
  • АРХЕОЛОГІЧНІ З'ЇЗДИ
  • ЧЕРНИШЕВСЬКИЙ МИКОЛА ГАВРИЛОВИЧ
  • ДЕМОСФЕН
  • ФУКІДІД, ДАВНЬОГРЕЦ. ІСТОРИК І ПОЛКОВОДЕЦЬ
  • ГЕРОДОТ ТА ЙОГО ІСТОРІЇ ПРО СКІФІЮ
  • ГРОМАДИ
  • ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО НЕСТОРА-ЛІТОПИСЦЯ
  • КИЇВ
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • МИСТЕЦТВО
  • ПОЛІБІЙ
  • ПРИЛУКИ
  • СТРАБОН
  • ЖУРНАЛ МИНИСТЕРСТВА НАРОДНОГО ПРОСВЕЩЕНИЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧТЕНИЯ В ИСТОРИЧЕСКОМ ОБЩЕСТВЕ НЕСТОРА-ЛЕТОПИСЦА
  • ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)