ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НАКАЗ НАРОДНОГО КОМІСАРА ОБОРОНИ СОЮЗУ РСР № 227 ВІД 28 ЛИПНЯ 1942

  Бібліографічне посилання: Грицюк В.М., Лисенко О.Є. НАКАЗ НАРОДНОГО КОМІСАРА ОБОРОНИ СОЮЗУ РСР № 227 від 28 липня 1942 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nakaz_narodnoho (останній перегляд: 13.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НАКАЗ НАРОДНОГО КОМІСАРА ОБОРОНИ СОЮЗУ РСР № 227 ВІД 28 ЛИПНЯ 1942

НАКАЗ НАРОДНОГО КОМІСАРА ОБОРОНИ СОЮЗУ РСР № 227 від 28 липня 1942 (отримав неофіційну назву "Ні кроку назад!"). Виданий у зв'язку з різким загостренням стратегічної обстановки на радянсько-нім. фронті, коли війська Червоної армії після поразки в Харківській операції 1942, невдалих боїв у районі Воронежа, на Дону і в Донбасі з величезними втратами відступали до Волги і Пн. Кавказу. Німці захопили густонаселені й найбільш розвинені промислові і с.-г. райони СРСР. У документі констатувалося: на окупованій території залишилися 70 млн рад. людей і величезні стратегічні ресурси, СРСР втратив перевагу над Німеччиною в людських резервах і запасах хліба, подальший відступ загрожував державі загибеллю. Наказ мав на меті ліквідувати пораженські настрої у військах, підвищити рівень дисципліни й відповідальності командного складу. Й.Сталін вимагав наведення в армії "найсуворішого порядку і залізної дисципліни", знімати з посад і судити командирів будь-якого рангу, які допустили відступ військ без наказу вищого командира. Для кожного військовослужбовця оголошувалася вимога – ні кроку назад без наказу командування. Панікерів і боягузів наказувалося знищувати на місці. Передбачалося сформувати в межах фронту 1–3 штрафні батальйони по 800 осіб, а в межах армії – 5–10 штрафних рот по 150–200 осіб у кожній; 3–5 загороджувальних загонів (до 200 осіб у кожному), що мали не допустити несанкціонованого відходу частин із займаних позицій. Командування фронтів зобов'язувалося "ліквідувати відступальні настрої у військах", а також знімати з постів і направляти в Ставку Верховного головнокомандування для притягнення до військ. суду командирів, які дозволили самовільний відступ з позицій без наказу командуючого фронту. Аналогічні дії армійського командування передбачалися стосовно командирів та комісарів корпусів, полків і батальйонів. Подальші події показали, що заходи, здійснені відповідно до наказу, не змогли зупинити відступ рад. військ. Проте вони все ж відіграли мобілізуючу роль у наведенні дисципліни й порядку.

Дж.: Приказ народного комиссара обороны Союза ССР № 227, 28 июля 1942 г. В кн.: Великая Отечественная война, 1941–1945: Военно-исторические очерки, кн. 1. М., 1995.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Великая Отечественная война 1941–1945 гг.: Военно-исторические очерки, кн. 1. М., 1995
  2. Лащенко П.Н. Продиктован суровой необходимостью. "ВИЖ", 1998, № 8
  3. Коваль М.В. Україна в Другій світовій і Великій вітчизняній війнах (1939–1945 рр.). К., 1999.

Посилання:
  • ХАРКІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1942
  • ШТРАФНІ БАТАЛЬЙОНИ
  • СРІБЛЯНИК
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • ЗАГОРОДЖУВАЛЬНІ ЗАГОНИ

  • Пов'язані терміни:
  • СТАЛІНГРАДСЬКА БИТВА 1942–1943


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)