ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НАРОДНА РАДА ЗАКАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ

  Бібліографічне посилання: Віднянський С.В. НАРОДНА РАДА ЗАКАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Narodna_Zakarpatskoi (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НАРОДНА РАДА ЗАКАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ

НА­РОД­НА РА­ДА ЗА­КАР­ПАТ­СЬ­КОЇ УК­РА­Ї­НИ (НРЗУ) – ви­щий ор­ган держ. влади, вста­но­вленої в Закарпатті пі­сля визво­лення краю Чер­во­ною ар­мі­єю (див. Радянська ар­мія) від угор. окупа­ції в жовтні 1944. Обра­на на 1-му з'їзді нар. к-тів Закарпат. Укра­ї­ни 26 ли­стопа­да 1944 у скла­ді 17-ти ос­іб. Голо­вою НРЗУ, місцем пе­ре­бу­вання якої стало м. Ужгород, об­ра­но 1-го се­крета­ря ство­ре­ної на­пе­ре­додні (19 ли­стопа­да) Кому­ніст. партії Закарпат. Укра­ї­ни І.Туря­ницю, йо­го за­ступ­ни­ка­ми – П.Лінту­ра і П.Сову. Діяль­ність НРЗУ бу­ла підпо­рядко­ва­на здійснен­ню рі­шення 1-го з'їзду нар. к-тів про "возз'єднання" Закарпатсь­кої Укра­ї­ни з рад. Укра­ї­ною в скла­ді СРСР і ре­алі­зо­ву­ва­ла­ся під кер-вом (контролем) Кому­ніст. партії Закарпат. Укра­ї­ни че­рез ви­дання де­кретів та по­станов т. зв. пе­ре­хідно­го пе­ріоду, спря­мо­ва­них на ра­дя­ні­за­цію краю. У де­креті № 2 бу­ло вказа­но, що уря­до­вим ор­га­ном НРЗУ є "Вісник Народної ра­ди Закарпатсь­кої Укра­ї­ни" та газ. "Закарпатсь­ка Укра­ї­на".

Одним із перших де­кретів НРЗУ від 18 груд­ня 1944 бу­ло ство­ре­но Спец. суд та слідчу ко­мі­сію для розгля­ду справ тих, хто спі­вробітни­чав зі старим ре­жи­мом, та ін. во­ро­гів рад. влади. Як складові но­во­го по­літ. ре­жи­му бу­ло ство­ре­но проку­ра­ту­ру, ор­га­ни безпе­ки й нар. мі­лі­ції, нар. дружи­ни та ін. місц. ор­га­ни, що стали до­по­міжною ланкою рад. ре­пресивної си­стеми. Згі­дно з де­кретом від 9 січня 1945 вся повно­та влади в Закарпат. Укра­ї­ні на­ле­жа­ла на­ро­до­ві і здійсню­ва­ла­ся че­рез об­ра­ні ним пред­став­ниць­кі ор­га­ни – на­родні ко­мі­те­ти на місцях і Нар. ра­ду в центрі. Остан­ній на­ле­жа­ло право контролю за діяль­ні­стю місц. ор­га­нів держ. влади і в ра­зі необхідно­сті приз­на­ча­ти їхні пе­ре­ви­бо­ри. До компе­тенції НРЗУ як єди­но­го за­ко­но­давчо­го й ви­що­го ви­ко­навчо­го ор­га­ну влади Закарпат. Укра­ї­ни на­ле­жа­ло кер-во всім екон., по­літ. і культ. життям краю, для чо­го бу­ло утво­ре­но ви­ко­навчо-розпо­рядчий ор­ган – уряд Закарпат. Укра­ї­ни в скла­ді прези­дії та її упов­но­ва­же­них і відпо­відні упра­вління, відді­ли, бю­ро. Зокрема, упро­довж 1944–45 во­на де­крету­ва­ла на­ціона­лі­за­цію зе­млі, фабрик, за­во­дів, шахт, банків, транспорту, за­со­бів зв'язку й оголо­си­ла їх нар. влас­ні­стю: уже до кінця 1945 в Закарпатті бу­ло на­ціона­лі­зо­ва­но 276 пром. підпр-в. Більш трива­лим вия­вився процес ко­лекти­ві­за­ції сільсь­ко­го госпо­дарства: він за­вершився ли­ше в се­ред. 1950, ко­ли в краї бу­ло ство­ре­но 546 колгоспів, на част­ку яких припа­да­ло майже 97 % ус­іх госп-в та ор­них зе­мель. Були здійснені пе­ре­творення со­ціаліст. ха­ракте­ру і в га­лу­зі нар. ос­ві­ти, к-ри, охоро­ни здоров'я то­що. У січні 1945, напр., НРЗУ прий­ня­ла де­крет "Про віль­ну змі­ну ре­лі­гії", яким фактично бу­ло за­по­чатко­ва­но го­ніння на греко-ка­тол. церкву, до якої на­ле­жа­ли по­над 60 % ві­рую­чо­го на­се­лення краю: ре­є­стра­ція її об­щин об­ме­жу­ва­ла­ся, згодом повні­стю припи­ни­ла­ся і, на­решті, у лю­то­му 1949 унійну ві­ру оголо­си­ли по­за зако­ном. Ін. де­кретом церква відді­ле­на від держа­ви, а школа – від церкви. Уже в 1945 в краї прац­юва­ли 500 по­чатко­вих і 30 се­редніх шкіл, 6 г-зій, а в жовтні був відкритий Ужгородський держ. ун-т з 4 ф-та­ми. Нав­чання повсю­ди ве­ло­ся укр. мо­вою, але вивчення рос. мо­ви бу­ло обов'язко­вим. Адм. шля­хом бу­ло ви­рі­ше­но й складне пи­тання про нац. на­лежність ко­рінно­го на­се­лення Закарпаття: спочатку спеціальним указом бу­ло забо­ро­не­но офі­ційно вжива­ти істор. са­мо­назву "русини", а у ви­да­них у зв'язку з пе­ре­пи­сом на­се­лення 1946 за­карпатцям паспортах у графі "на­ціональ­ність" з'явився за­пис "ук­ра­ї­нець". Здійснені 1944–45 НРЗУ за ак­тивної підтрим­ки парт. ор­га­нів і воєнної ад­мі­ні­стра­ції СРСР пе­ре­творення сприя­ли ра­дя­ні­за­ції краю і за­верши­ли­ся йо­го повним інте­груванням у то­та­лі­тарно-ко­му­ніст. структу­ру та сталінську си­стему СРСР. Пі­сля ра­ти­фі­ка­ції ра­дянсько-че­хо­словац. до­го­во­ру 1945 про "возз'єднання Закарпат­ської Укра­ї­ни з радянською Ук­ра­ї­ною в скла­ді СРСР" і ство­рення 22 січня 1946 Закарпат­ської обла­сті НРЗУ, ви­ко­навши свої завдання, пе­ре­стала існу­ва­ти.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Евсеев И.Ф. Народные комитеты Закарпатской Украины – органы государственной власти (1944–1945 гг.). М., 1954
  2. Маркусь В. Приєднання Закарпатської України до Радянської України (1944–1945). К., 1992
  3. Макара М.П. Закарпатська Україна: шлях до возз'єднання, досвід розвитку (жовтень 1944 – січень 1946 рр.). Ужгород, 1995
  4. Нариси історії Закарпаття, т. 2. Ужгород, 1995.
  5. Віднянський С.В., Вовканич І.І. До питання про характер приєднання Закарпаття до СРСР та радянізацію краю (1944–1949 рр.). В кн.: Тоталітарна держава і політичні репресії в Україні у 20–80-ті роки: Матеріали міжнародної наукової конференції (15–16 вересня 1994 р.). К., 1998.

Посилання:
  • КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УСРР/ УРСР
  • КОЛГОСПИ
  • ЛІНТУР ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • НАРОДНІ КОМІТЕТИ (ЗАХІДНА УКРАЇНА)
  • НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • СОВА ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • СРІБЛЯНИК
  • ТУРЯНИЦЯ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • УЖГОРОД
  • ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ЛІНТУР ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • МАРАМОРОЩИНА
  • ВАШ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА 1944– 1946


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)