ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НАРОДНІСТЬ

  Бібліографічне посилання: Галушко К.Ю. НАРОДНІСТЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Narodnist (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НАРОДНІСТЬ

НАРОДНІСТЬ – 1) у рос. та укр. істор. і етногр. дослідженнях 19 – поч. 20 ст. – широке поняття, яке використовувалося при виділенні певних етнічних спільнот на різних етапах істор. розвитку (від первісності до сучасності). У цей період термін "народність" не мав усталеного визначення і вживався як синонім до різних етнокульт. і етнополіт. понять, маркерів та характеристик ("національність", "плем'я", "народ") у творах наук., публіцистичного, ідеологічного характеру (напр., "православ'я, самодержавство, народність"); 2) у рад. етнології – стадіальний етап розвитку (або стадіальний тип) етносу, властивий класовому сусп-ву докапіталіст. доби. З 1950-х рр. у процесі розробки теорії соціально-екон. формацій та теорії етносу (Ю.Бромлей, 1973) народності стали поділяти на "рабовласницькі" та "феодальні". За офіц. схемою етнос проходив у своєму сусп. розвиткові 3 стадії: плем'я –Н.– нація. Одночасно, але часто не пов'язано з етнологічною розробкою терміна "народність" відбувалося його запровадження в наук. та ідеологічно-політ. інтерпретацію історії Київської Русі й дискусії з приводу етногенезу сх. слов'ян (див.Давньоруської народності концепція). У 1990-х рр. частина пострад. етнологів, етносоціологів та істориків відмовилася від використання терміна "народність", оскільки він не відповідає сучасному світ. рівню наук. розробки антропокульт. та етносоціологічної термінології. Також цьому процесові сприяла інтелектуальна мода на постмодернізм та властиву йому "деконструкцію понять" (через що критиці піддається придатність таких понять, як нація, етнос та ін.). Поза межами теор. дискусій у конкретних дослідженнях сучасним замінником терміна "народність" є нейтральний термін "етнічна група".

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. М., 1983
  2. Сміт Е.Д. Національна ідентичність. К., 1994
  3. Андерсон Б. Уявлені спільноти: Міркування щодо походження й поширення націоналізму. К., 2001
  4. Ruthenica, т. 1. К., 2002
  5. Євтух В. та ін. Етносоціологія: Терміни та поняття. К., 2003
  6. Тишков В. Реквием по этносу: Исследования по социально-культурной антропологии. М., 2003
  7. Юсова Н. "Давньоруська народність": Зародження і становлення концепції в радянській історичній науці (1930-ті – перша половина 1940-х рр.). К., 2005
  8. Балушок В. Українська етнічна спільнота: Етногенез, історія, етнонімія. Біла Церква, 2008.

Посилання:
  • ДАВНЬОРУСЬКОЇ НАРОДНОСТІ КОНЦЕПЦІЯ
  • ЕТНОС
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • НАЦІЯ
  • ПЛЕМ'Я

  • Пов'язані терміни:
  • ЕТНІЧНІ СПІЛЬНОСТІ
  • ЕТНОГЕНЕЗ
  • ЕТНОНІМІКА
  • МІКРОЕТНІЧНІ СПІЛЬНОСТІ
  • ПЛЕМ'Я


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)