Бібліографічне посилання: Голо­буць­кий П.В., Мясоу­тов Ш.К. НАССАУ-ЗІГЕН Шарль-Анрі-Ніколя-Отто де [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nassau_Zihen_Sh (останній перегляд: 18.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НАССАУ-ЗІГЕН Шарль-Анрі-Ніколя-Отто де (1745–19.04.1808) – принц нім. катол. герцогської лінії Зіген, рос. адмірал, дипломат, мандрівник. Н. в Серапонте (Пікардія, Франція). У 14-річному віці поступив добровольцем на французьку військ. службу. Воював під час Семилітньої війни 1756–1763. Супроводжував франц. мореплавця Л.-А. де Бугенвіля в його навколосвітній подорожі (1766–69). 1780 одружився з Кароліною Гоздською – великою польс. землевласницею, яка володіла землями на Поділлі. У Польщі Н.-З. отримав індегенат, тобто його іноз. дворянство було урівняне з польс. шляхетством. Часто проживав у с. Тинна (нині село Дунаєвецького р-ну Хмельн. обл.) – мальовничому маєтку дружини. Перебуваючи на Поділлі, досліджував можливість доставляти польс. товари через річище р. Дністер в мор. порти Середземномор'я. Познайомився із кн. Г.Потьомкіним, який запропонував йому взяти участь у подорожі рос. імп. Катерини II до Криму, що була запланована на 1787. Зустріч з імператрицею відбулася взимку 1787 в Києві. 1788 брав участь у боях із турками: командував під Очаковим гребним флотом Росії, при взаємодії з парусною ескадрою контр-адмірала П.Джонса (нац. героя США, запрошеного імп. Катериною II на рос. службу) та армійськими частинами генерал-аншефа О.Суворова. Потім служив рос. таємним агентом у Франції та Іспанії, домагався укладання союзу між Російською імперією, Австрією, Францією та Іспанією. Місія була невдалою.

Повернувшись до Росії, взяв участь у шведсько-рос. війні 1789–90. Був призначений головнокомандуючим галерним флотом, розбив швед. галерний флот при Свенкзунді (13 вересня 1789). Отримав ще одну перемогу над шведами у Виборзькій бухті разом із парусною ескадрою адмірала В.Чичагова. Через рік вщент був розгромлений шведами при тому ж Свенкзунді (3 червня 1790). Вийшов у відставку, повернув свої рос. ордени Катерині II. Безвиїзно жив у с. Тинна, лише двічі покидав маєток: вперше для участі в похоронах рос. імп. Катерини II, а вдруге – для зустрічі в Парижі (Франція) із франц. імп. Наполеоном I Бонапартом (обговорював із ним можливість спільного походу рос. і франц. військ на Індію).

П. у маєтку Тинна.