ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НАЦІЯ

  Бібліографічне посилання: Галушко К.Ю. НАЦІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Natsiia (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НАЦІЯ

НАЦІЯ (від лат. natio – рід, плем'я) – спільнота людей, об'єднана певною назвою, символами, геогр. та етносоціальним походженням, істор. пам'яттю, комплексом духовно-культ. і політ. цінностей. З античності та середньовіччя слово вживалося для означення віддалених, "варварських" народів, згодом – для означення студентських земляцтв, регіональних угруповань церк. еліт. У пізньому середньовіччі та за раннього Нового часу слово "нація" набуло рис етнізації та почало вважатися синонімом "країни", "народу". У сучасних сусп. науках поняття "нація" прийнято хронологічно застосовувати до модерної та новітньої доби, пов'язуючи його з поширенням модерного націоналізму та сучасної моделі нац. д-ви, спочатку – до Європи та США, а потім – до ін. регіонів світу. Із межі 18–19 ст. поняття "нація" вживається переважно у двох значеннях:

1) політична (громадянська) Н. – суверенна спільнота громадян певної держави, незалежно від етнічного походження; синонім – "держава-нація". Це значення поняття "нація" сформувалося й усталилося наприкінці 18 – у серед. 19 ст. в США та тих д-вах Зх. Європи, яким був властивий відносний збіг етнічних і держ. кордонів, а поширення ідеології модерного націоналізму хронологічно збігалося із процесами широкої демократизації. Внаслідок Першої світової війни і Другої світової війни модель політичної Н. була закладена як осн. елемент сучасної світ. політ. системи та міжнар. права (Ліга Націй, Організація Об'єднаних Націй);

2) етнічна Н. (етнонація) – усталена спільнота людей, об'єднана етнокульт. походженням. Це тлумачення Н. сформувалося в 1-й пол. 19 ст. в Німеччині та Сх. Європі за умов існування багатонац. імперій та виникнення національно-визвол. рухів бездерж. народів. За такої моделі Н. утворюється єдина "нація-держава" в межах ареалу певного етносу, незважаючи на те, до яких держ. утворень цей ареал міг входити. Принцип міждерж. розмежування за етнічною ознакою застосовувався в Європі (1919–21 і 1945–47) та в ін. регіонах світу. Проте в правовому контексті за умов чинності демократ. стандартів у такій нац. д-ві "титульна" етнічна Н. все одно перетворюється на складову політичної Н. У політ. та істор. публіцистиці поняття "етнічна нація" часто помилково ототожнюється з етносом і застосовується до архаїчних та домодерних форм етнічних спільнот. Дискусійним з політико-правової точки зору досі залишається питання застосування та підтримки міжнар. спільнотою "права націй на самовизначення", тобто які саме критерії дають підстави вважати "нацією" певну етнічну групу, що прагне суверенізації.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Smith A. Theories of Nationalism. London, 1971
  2. Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. М., 1983
  3. Giddens A. The Nation-State and Violence, vol. 1–2. Cambridge, 1985
  4. Хобсбаум Э. Нации и национализм после 1780 г. СПб., 1998
  5. Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. К., 1999
  6. Шпорлюк Р. Імперія та нація. К., 2000
  7. Андерсон Б. Уявлені спільноти: Міркування щодо походження й поширення націоналізму. К., 2001
  8. Балибар Э., Валлерстайн И. Раса, нация, класс: Двусмысленные идентичности. М., 2003
  9. Винайдення традиції. К., 2005.

Посилання:
  • АНТИЧНІСТЬ
  • ДЕРЖАВА
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ЕТНОС
  • ІМПЕРІЙ, ІМПЕРІУМ
  • ЛІГА НАЦІЙ
  • НАЦІОНАЛІЗМ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ЕТНІЧНІ СПІЛЬНОСТІ
  • ЕТНОГЕНЕЗ
  • ЕТНОНІМІКА
  • ФАЛЬСИФІКАТ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА
  • ІДЕНТИЧНІСТЬ ЕТНІЧНА
  • ІДЕНТИЧНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА
  • ІМПЕРІЯ
  • ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.СКОВОРОДИ НАН УКРАЇНИ
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛИ
  • ІСПАНІЯ, КОРОЛІВСТВО ІСПАНІЯ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ В 19 СТОЛІТТІ
  • ІСТОРІЯ КУЛЬТУР ПАМ'ЯТІ
  • ІСТОРІЯ НАУКИ
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
  • ІСТОРІОГРАФІЯ, ЯК ТЕРМІН
  • КОНГРЕСИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН, КОНГРЕСИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН ЄВРОПИ МІЖВОЄННОЇ ДОБИ
  • КОНСТИТУЦІЯ ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • КОРДУБА МИРОН МИХАЙЛОВИЧ
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • КУЛЬТУРА В РОЗМАЇТОСТІ ПОНЯТЬ, ЯВИЩ І СХЕМ ПОСТУПУ
  • КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНА АВТОНОМІЯ
  • ЛЕВЕНЕЦЬ ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
  • ЛІГА НАЦІЙ
  • ЛИПИНСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ (ВАЦЛАВ-ВІКЕНТІЙ) КАЗИМИРОВИЧ
  • ЛІТЕРАТУРНА ДИСКУСІЯ 1925–1928: ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ
  • ЛЬВІВСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1848
  • ЛИСЯК-РУДНИЦЬКИЙ ІВАН ПАВЛОВИЧ
  • МАКРОХРИСТИЯНСЬКИЙ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ СВІТ
  • МАНУФАКТУРА
  • МАРІУПОЛЬСЬКА СПІЛКА ЕЛЛІНІВ
  • МІФ ІСТОРИЧНИЙ
  • МІШЛЕ (MICHELET) ЖЮЛЬ
  • МОГИЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН
  • МОЛДАВСЬКА АРСР
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • МУССОЛІНІ БЕНІТО
  • НАРОДНІСТЬ
  • НАЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
  • НАЦІОНАЛІЗМ
  • НАЦІОНАЛІЗМ ІНТЕГРАЛЬНИЙ
  • НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ
  • НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА АВТОНОМІЯ
  • НОВА ІСТОРІЯ
  • НОВІТНЯ ІСТОРІОГРАФІЯ
  • ОРГАНІЦИЗМ
  • ОРТЕГА-І-ГАСЕТ
  • ПАНТЮРКІЗМ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1863 –1864
  • ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
  • САМОСТІЙНА УКРАЇНА - ПРАЦЯ М. МІХНОВСЬКОГО (1900)
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО
  • СЛОВ’ЯНОФІЛЬСТВО, СЛОВ’ЯНОЛЮБСТВО
  • СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
  • ТОТАЛІТАРИЗМ
  • ЮРИДИЧНА ШКОЛА, ІСТОРИКО-ПРАВНИЧА ШКОЛА, ДЕРЖАВНО-ЮРИДИЧНА ШКОЛА
  • ЗЕМЯЛКОВСЬКИЙ ФЛОРІАН
  • ЗМІНОВІХІВСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)