ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНОЗНАВЦІВ

  Бібліографічне посилання: Веселова О.М., О.І.Петровський. НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНОЗНАВЦІВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Natsionalna_asotsiatsiia (останній перегляд: 18.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНОЗНАВЦІВ

НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНОЗНАВЦІВ (НАУ) – громад. орг-ція культурно-освіт. напряму, створена з метою сприяння розвиткові українознавства в Україні та зарубіжжі. Постала в жовтні 1989 з ініціативи колективів наук. установ АН УРСР, вищих навч. закладів, творчих спілок і громад. орг-цій УРСР як респ. орг-ція українознавців. Сучасну назву отримала 1999.

НАУ підтримує постійні контакти з Міжнар. асоціацією україністів (МАУ; див. Міжнародна асоціація україністів та міжнародні конгреси україністів) й науковими ін-тами, культ., творчими спілками, т-вами, держ. органами; здійснює наук. дослідження спільно з ученими, діячами
к-ри й українознавчими центрами ін. країн.

Перший президент НАУ – І.Дзюба. В 1993–98 рр. асоціацію очолював В.Євтух, з 1999 – О.Мишанич, з 2002 – Г.Скрипник.

Керівними органами НАУ є: Нац. конгрес українознавців, Нац. к-т українознавців, президент НАУ, бюро Нац. к-ту українознавців. Нац. конгрес українознавців скликається щотри роки. Норми представництва і порядок обрання делегатів встановлює Нац. к-т українознавців, який обирає президента НАУ, бюро Нац. к-ту українознавців і ревізійну комісію НАУ, заслуховує й затверджує звіти Нац. к-ту українознавців та ревізійної комісії НАУ.

Метою діяльності НАУ є планування і здійснення наук. досліджень спільно з ученими, діячами укр. к-ри та українознавчими наук. центрами ін. країн; збирання, систематизація й поширення інформації про науково-дослідницьку роботу в галузі українознавства; апробація наук. проектів у галузі українознавства і сприяння їхній реалізації; підготовка українознавців та фахівців із суміжних дисциплін, зорієнтованих на вивчення українсько-інонац. історично-культ. контактів; забезпечення публікації результатів досліджень, надання допомоги українознавчим осередкам в ін. країнах щодо видання наук. продукції; допомога зарубіжним українознавцям з питань методики викладання українознавчих дисциплін; сприяння організації і постійній діяльності в Україні літніх міжнар. шкіл українознавців, ін. форм культурно-освіт. роботи для громадян зарубіжних країн; здійснення за участю Мін-ва освіти і науки України, Мін-ва культури і туризму України обміну студентами, аспірантами, вчителями шкіл і викладачами вузів для підвищення фахової кваліфікації; організацію читання нормативних курсів та спецкурсів у зарубіжних ун-тах з укр. мови, літератури, журналістики, фольклору, історії, філософії, етнології, археології, правознавства, ін. гуманітарних і сусп. дисциплін; налагодження постійного обміну наук. виданнями з нац. і регіональними асоціаціями українознавців; різноманітна добродійна діяльність та шефська робота.

НАУ має широку програму альтернативних і компенсаційних досліджень, мета якої – привернути увагу науковців, членів асоціації, зокрема молодих, до явищ, питань і проблем укр. життя, к-ри та історії, обійдених, замовчуваних або сфальсифікованих у недавньому минулому чи й досі ігнорованих або неадекватно інтерпретованих. Це – 150 тем за розділами: історії, політології та нац. питання, мови, літератури, к-ри, філософії, релігії і Церкви, демографії, екології, економіки, природничих і точних наук. Діяльність НАУ спрямовується на організацію й проведення наук. конференцій, конгресів, симпозіумів та видавничої справи. Першу конференцію на тему "Україна в сучасному світі", яка стала підготовчим етапом до 1-го конгресу МАУ, було проведено в червні 1990. У грудні того ж року відбулися конгрес НАУ і конференція на тему "Україна і Росія", на якій розглянуто широкий спектр екон., політ. і культ. взаємин двох народів. НАУ провела низку наук. конференцій, конгресів та симпозіумів: "Основи історичних і культурних традицій у Східно-Центральній Європі: Білорусія, Литва, Польща, Україна" (Рим, квітень–травень 1990); "Рим-II", "Історія Білорусії, Польщі і України і їхні взаємовідносини" (Люблін, червень 1990); "Культура Півдня України" (Одеса, жовтень 1991); "Робітничий клас і національне питання" (Харків, грудень 1991); Міжнародний симпозіум "Леся Українка і світова культура" (Луцьк, вересень 1991); "Рим-III" – "Білорусія, Литва, Польща, Україна: держава, народ, суспільство, громадяни" (Кам'янець-Подільський, травень 1992), там само також проведено й Міжнар. наук. конференцію "Польща–Україна: історична спадщина і суспільна свідомість". З нагоди 110-ї річниці від дня народження В.Липинського проведено конференцію на тему: "В'ячеслав Липинський і сучасна Україна: наука, історія, політика" (Київ–Луцьк, червень 1992). Два форуми присвячено українсько-єврейським відносинам: Міжнар. конференція "Проблеми українсько-єврейських відносин", Київ, червень 1991) та конгрес "Ізраїль–Україна", у рамках якого проведено наук. конференцію, ділове спілкування підприємців, політиків, діячів к-ри, виступи митців і спортсменів (Тель-Авів, вересень 1992); "Етнічні меншини Східної і Центральної Європи (1993), ін. Більшість цих заходів проведено за участю академічних ін-тів, вузів України, зарубіжних наук. установ і т-в.

НАУ як складова частина МАУ бере участь у підготовці й проведенні міжнар. конгресів україністів МАУ: (Київ, 1990), 2-го (Львів, 1993), 3-го (Харків, 1996), 4-го (Одеса, 1999), 5-го (Чернівці, 2002), 6-го (Донецьк, 2005), 7-го (Київ, 2008).

У серпні 2006 НАУ провела круглий стіл "Сучасна суспільно-політична ситуація в Україні: виклики та загрози державності".

НАУ підтримує постійні контакти з МАУ та наук. ін-тами, культ., творчими спілками, т-вами, держ. орг-ціями, координує наук. і науково-орг. діяльність з Українським історичним товариством (УІТ), Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Кіровогр. пед. ун-том ім. В.Винниченка, Черкаським та Ніжинським педагогічними ун-тами, Переяс-
лав-Хмельницьким пед. ін-том, Ін-том українознавства Мін-ва освіти і науки України та ін. інституціями.

Під грифом НАУ опубліковано праці В.Жаботинського, Н.Кузякіної, І.Шульги, матеріали Міжнар. наук. конференції "Польща–Україна: історична спадщина і суспільна свідомість", наук. збірник, присвячений спадщині Д.Чижевського, "Діалог культур" та ін., матеріали міжнар. українознавчих конгресів. Вагомий резонанс у громад. свідомості здобуло видання 2-х фундаментальних праць відомого франц. вченого Д.Бовуа "Шляхтич, кріпак і ревізор" та "Битва за землю в Україні 1863–1914: Поляки в соціоетнічних конфліктах". Випуск НАУ друкованої продукції здійснюється на підставі угод, укладених з відповідними підпр-вами чи установами згідно з чинним законодавством. При НАУ від початку її діяльності функціонував Міжнар. ун-т українознавства. Від 1990 працює Міжнар. школа україністики.

НАУ функціонує поряд з ін. нац. асоціаціями україністів (польс., амер., канад., нім., угор. та ін.), проте її місце і завдання, обсяг і характер роботи – особливі. НАУ взяла на себе вагому частку теор. і практичного забезпечення процесів національно-культ. відродження, відновлення істор. пам'яті, налагодження освіти на нових, патріотичних основах. Не дублюючи діяльність держ. інституцій та ін. громад. орг-цій, НАУ визначила для себе особливе місце серед структур, що покликані генерувати наук. і культурно-освітню роботу в Україні, потреба в якій у нових істор. умовах стала цілком усвідомленою, невідкладною і можливою. Площинами діяльності НАУ є конституювання українознавства як інтердисциплінарної цілісності, подолання відключеності гуманітарних наук в Україні від світ. україністики, інтеграція укр. нац. к-ри в к-ру світову та залучення масиву зарубіжної укр. науки і к-ри до загальнонац. культ. процесу.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Стрекаль О., Безсмертний І. Ми і суверенітет: [Про перший конгрес РАУ.] "Молодь України", 1990, 23 грудня
  2. "Вісник Міжнародної асоціації україністів", 1990, № 1
  3. Логвиненко О. Задля ідеї державності: Нотатки учасника Міжнародної конференції українознавців. [Київ, жовтень 1992 р.] "ЛУ", 1992, 29 жовтня
  4. Офіційний сайт Міжнародної асоціації україністів. Web: www.mau-nau.org.ua
  5. Залізняк Ю. Інтерв'ю з Іваном Михайловичем Дзюбою. Web: www.franko.lviv.ua/faculty/jur/publications/zbirnyk07/Zbirnyk07_Zaliznjak.htm
  6. Мишанич О. Українознавство як світова наукова дисципліна. Web: www.rius. kiev.ua/journal/2-3/myshanych.

Посилання:
  • БОВУА ДАНІЕЛЬ
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧИЖЕВСЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДОНЕЦЬК
  • ДЗЮБА ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • ХАРКІВ
  • КИЇВСЬКА АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • ЛИПИНСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ (ВАЦЛАВ-ВІКЕНТІЙ) КАЗИМИРОВИЧ
  • ЛУЦЬК
  • ЛЬВІВ
  • МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНІСТІВ ТА МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ УКРАЇНІСТІВ
  • ОДЕСА
  • ШУЛЬГА І. Г.
  • УКРАЇНОЗНАВСТВО
  • УКРАЇНСЬКЕ ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО (ВИНАР)
  • ЖАБОТИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР (ЗЕЄВ) ЄВГЕНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНІСТІВ ТА МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ УКРАЇНІСТІВ
  • РЕСПУБЛІКАНСЬКА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНОЗНАВЦІВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)