ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НАЦІОНАЛЬНО-ПЕРСОНАЛЬНА АВТОНОМІЯ

  Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. НАЦІОНАЛЬНО-ПЕРСОНАЛЬНА АВТОНОМІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Natsionalno_personalna_avtonomiia (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НАЦІОНАЛЬНО-ПЕРСОНАЛЬНА АВТОНОМІЯ

НАЦІОНАЛЬНО-ПЕРСОНАЛЬНА АВТОНОМІЯ – форма врахування і реалізації в етнонац. політиці прав та інтересів нац. меншин, різновид національно-культурної автономії. За задумом австрійс. соціал-демократів О.Бауера та К.Реннера – духовних батьків ідеї екстериторіальної автономії, акцент на персональності мав забезпечити поєднання інтересів особистості, нації і д-ви, не ставлячи під загрозу цілісність останньої. Входження індивіда в ту чи ін. спільноту на добровільних засадах забезпечувало новостворюваним нац. союзам статус колективної юрид. особи.

Найбільш послідовних прихильників ідея Н.-п.а. знайшла в Україні. У резолюції З'їзду поневолених народів Росії, проведеного в Києві у вересні 1917, зазначалося, що національно-територіальна автономія "не вирішує остаточно питання національних меншостей та малих націй". Доповненням до неї мала стати Н.-п.а. Ідея була матеріалізована в прийнятому Українською Центральною Радою 22 (9) січня 1918 Законі Української Народної Республіки про національно-персональну автономію. Закон автоматично надавав право на Н.-п.а. великорус., єврейс. та польс. націям; білорус., чеська, молдов., нім., татар., грец. й болг. меншини могли скористатися цим правом за умови подання на розгляд Ген. суду спец. заяви з 10 тис. підписів. Кожна з нац. меншин, відповідно до закону, могла утворити Нац. союз, члени якого заносилися в іменні списки, а вони в сукупності становили Нац. кадастр. Нац. союзові надавалися права законодавчої ініціативи й урядування в межах компетенції, встановленої Установчими зборами. За своїм правовим статусом органи Нац. союзу вважалися державними.

Названий закон був першим у світ. практиці законом про Н.-п.а., який мав конституційний характер; він увійшов окремою частиною в Конституцію Української Народної Республіки (квітень 1918). Однак в умовах громадянської війни в Україні 1917–1921 реалізувати цю модель не вдалося. Гетьман. уряд П.Скоропадського закон про Н.-п.а. скасував. Директорія УНР його відновила, але час її існування виявився нетривалим. Рад. влада до Н.-п.а. ставилася різко негативно. (1818–1864) – генерал-лейтенант у відставці (1856), учасник Кримської війни 1853–1856, нач. штабу військ Прикаспійського краю (1853), керуючий Кавказ. відділенням департаменту Ген. штабу (1856), директор Лісного департаменту м-ва держ. майна та інспектор корпусу лісників (1858–64), військ. письменник; Олександр Федорович (1844–1892) – генерал-майор Ген. штабу (1890), нач. штабу Терського козац. війська (1869–92), військ. письменник.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Мироненко О. Світоч української державності: Політико-правовий аналіз діяльності Української Центральної Ради. К., 1995
  2. Національні процеси в Україні: Історія і сучасність: Документи і матеріали, ч. 1. К., 1997.

Посилання:
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В УКРАЇНІ 1917–1921
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1918
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • КИЇВ
  • НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА АВТОНОМІЯ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ПРО НАЦІОНАЛЬНО–ПЕРСОНАЛЬНУ АВТОНОМІЮ 1918
  • З'ЇЗД ПОНЕВОЛЕНИХ НАРОДІВ 1917

  • Пов'язані терміни:
  • ЄДИНА ВСЕРОСІЙСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ СІОНІСТСЬКОЇ МОЛОДІ (ЄВОСМ)
  • КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНА АВТОНОМІЯ
  • НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА АВТОНОМІЯ
  • ТРЕТІЙ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ПРО НАЦІОНАЛЬНО–ПЕРСОНАЛЬНУ АВТОНОМІЮ 1918


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)