ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ІМЕНІ М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ

  Бібліографічне посилання: Кохно М.А. НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ІМЕНІ М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Natsionalnyj_Hryshka (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ІМЕНІ М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ІМЕНІ М.ГРИШКА НАН УКРАЇНИ. Заснування Нац. ботанічного саду ім. М.Гришка тісно пов'язане зі створенням АН України, коли ініціативна група на чолі з В.Вернадським 1918 підготувала всі необхідні матеріали для організації АН і гетьман України П.Скоропадський восени того ж року своїм указом постановив створити УАН. У складі наук. відділень, ін-тів, кафедр та к-тів академії передбачалося організувати академічний сад. Директором його було призначено акад. В.Липського.

Однак громадян. війна, що розгорілася в цей час, перешкодила втіленню в життя багатьох планів новоствореної УАН, у т. ч. і створення ботанічного саду. Хоча ботанічні дослідження в УАН провадилися вже з 1919 на кафедрі ботаніки (В.Липський), у Комісії з вивчення спорових рослин України (О.Ромін), а з вересня 1921 – у Ботанічному кабінеті та Гербарії ВУАН, до створення академічного ботанічного саду не дійшло.

Лише у вересні 1935 уряд УСРР ухвалив постанову про створення ботанічного саду в складі Ін-ту ботаніки ВУАН. Ця дата тепер вважається початком існування Центр. респ. ботанічного саду (нині Нац. ботанічний сад ім. М.Гришка). Для ботанічного саду на пд. околиці Києва, відомій під назвою "Звіринець", було відведено 117 га. Ген. план буд-ва ботанічного саду розроблено в Ін-ті ботаніки ВУАН під кер-вом акад. О.Фоміна.

На відведеній для саду території було побудовано теплиці й тимчасові оранжереї, в яких розмістили значну колекцію тропічних та субтропічних рослин, інтродукційні розсадники. До 1941 було зібрано вже 1050 видів, сортів і форм рослин, а в оранжереях – понад 1 тис. видів тропічних і субтропічних рослин. Розпочалися експериментальні дослідження. Тут працювали відомі вчені – академіки В.Любименко, А.Сапєгін.

Однак із відведеної території було освоєно лише бл. 40 га, решта ще була зайнята садибами жителів цієї околиці Києва. Деякий час директорами ботанічного саду були М.Птіцин (1937), В.Шмідт (1937–39), Я.Гоцик (1940).

Початок Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941–45 та евакуація в тому ж році Ін-ту ботаніки АН УРСР, у складі якого перебував ботанічний сад, і наступна окупація Києва звели до мінімуму н.-д. роботи в ботанічному саду. У цей час ботанічний сад очолював співробітник Ін-ту ботаніки О.Бурачинський. За роки окупації колекції рослин було сплюндровано.

Після визволення Києва від нім. окупації уряд УРСР в березні 1944 ухвалив постанову про відновлення наук. діяльності ботанічного саду – тепер під назвою Центр. респ. ботанічний сад АН УРСР – на попередній, але значно розширеній території (пізніше вона кілька разів зменшувалася). Нині територія ботанічного саду – 130 га. У післявоєнні роки було проведено ґрунтовну реконструкцію саду (архітектурно-планувальну частину проекту виконали архітектори О.Власов, М.Холостенко, В.Гопкало). 29 травня 1964 сад відкрився для відвідувачів й одразу став улюбленим місцем відпочинку киян.

1944 директором ботанічного саду було призначено відомого укр. вченого, акад. М.Гришка, який обіймав цю посаду до 1958. Від 1958 до 1965 цю установу очолював проф. Є.Кондратюк, а від 1965 до 1988 – акад. А.Гродзінський. Після смерті А.Гродзінського директором стала чл.-кор. АН УРСР, проф. Т.Черевченко.

У повоєнні роки в ботанічному саду працювали відомі укр. вчені – академіки А.Криштофович, П.Погребняк, М.Холодний, чл.-кор. В.Зосимович.

Унаслідок численних наук. експедицій працівників саду в Карпати, Крим, Укр. Полісся, Лісостеп та Степ України, на Кавказ, у Серед. Азію, на Алтай, у Забайкалля та Примор'я було зібрано багаті колекції рослин і створено ботаніко-геогр. ділянки "Карпати", "Крим", "Ліси рівнин України", "Степи України", "Кавказ", "Середня Азія", "Алтай", "Далекий Схід". Нині в складі цих колекцій бл. 10 тис. видів і форм рослин. У результаті зарубіжних експедицій у В'єтнам, Індію, на Мадагаскар, у басейн р. Амазонка створено одну з найбільших в Європі колекцію тропічних видів орхідей – понад 600 таксонів. Нині колекція тропічних і субтропічних рослин саду налічує 3 тис. видів і форм.

У гербарії саду 150 тис. гербарних аркушів, де представлена низка рідкісних таксонів не лише із флори Європи, а й ін. континентів. Створено багатий дендрарій та декоративні монокультурні сади – сад бузків, розарій, формовий плодовий сад, сад витких рослин, сад магнолій, гірський сад, а також експозиції рослин за принципом їх народногосп. використання. За багатством зібраних у саду колекцій рослин він є одним із найбільших в Європі.

Ученими саду розроблено чимало важливих теор. і прикладних проблем у галузі ботаніки, дендрології та декоративного садівництва, плодівництва, декоративного квітництва, паркознавства і паркобудівництва, екології рослин, селекції рослин, алелопатії (М.Гришко, А.Гродзінський, Т.Черевченко, Л.Рубцов, С.Харкевич, П.Мороз, М.Кохно, С.Кузнецов, С.Клименко, В.Собко, Ю.Утеуш, Д.Рахметов, Г.Ількун, Ф.Левон, Е.Головко, К.Харченко, Н.Дудик, І.Шайтан, М.Ященко, В.Горобець). Опубліковано низку капітальних праць про дендрофлору України, інтродукцію і селекцію плодових рослин, інтродукцію тропічних та субтропічних рослин, селекцію декоративних рослин, хім. взаємодію рослин у природних угрупованнях і в культурі, газостійкість рослин тощо. Селекціонери саду вивели 250 нових сортів декоративних, плодових, овочевих, кормових рослин, які культивують по всій Україні та далеко за її межами.

З огляду на велике наук. і прикладне значення наук. розробок саду йому 1967 було надано статус н.-д. ін-ту АН УРСР, а 1999 – статус нац. ботанічного саду. 1991 присвоєно ім'я М.Гришка, академіка, директора-будівника ботанічного саду.

Нині в структурі саду – 8 наук. відділів і 2 окремі лабораторії, в яких працюють 14 д-рів наук і 56 канд. наук.

Для підготовки кадрів є докторантура й аспірантура, а для захисту канд. та докторських дисертацій – спеціалізована вчена рада.

Національний ботанічний сад ім. М.Гришка координує наук. діяльність 3-х дендрологічних парків Національної академії наук України"Олександрія" (м. Біла Церква), "Тростянець" (Ічнянський р-н Черніг. обл.) та Нац. дендрологічного парку "Софіївка" (м. Умань), які мають статус окремих академічних наук. установ. При Нац. ботанічному саду діє Рада ботанічних садів України, яка спільно вирішує найважливіші питання діяльності ботанічних садів і дендропарків України.

Нац. ботанічний сад ім. М.Гришка видає наук. ж. "Інтродукція рослин", який виходить 4 рази на рік.

На території саду розташов. істор., археол. та архіт. пам'ятки: Звіринецькі печери (12–15 ст.), поселення в урочищі Чайка (16–17 ст.), рештки валів Звіринецького укріплення (1810–12), храм Свято-Троїцького (Свято-Іонинського) монастиря (1871–72, 1897–1900).

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Липський В.І. Ботанічний сад Академії наук і його завдання. В кн.: Ювілейний збірник на пошану академіка Д.І. Багалія. К., 1927
  2. Гришко М.М. Завдання і напрями роботи Ботанічного саду Академії наук Української РСР. "Праці Ботанічного саду АН УРСР", 1949, т. 1
  3. Кондратюк Є.М., Кохно М.А. Центральний республіканський ботанічний сад. К., 1964
  4. Гродзинский А.М., Кохно Н.А. Центральный республиканский ботанический сад Академии наук УССР. К., 1975
  5. История Академии наук Украинской ССР. К., 1979
  6. Гродзинский А.М. Этапы развития Центрального республиканского ботанического сада АН УССР. "Интродукция и акклиматизация растений", 1986, вып. 6
  7. Черевченко Т.М., Косаківська І.В. Центральний ботанічний сад Академії наук України: етапи розвитку. "Український ботанічний журнал", 1992, т. 49, № 2
  8. Сад над Славутичем. К., 1993
  9. Чувікіна Н.В. Особистості керівників Ботанічного саду – підрозділу Інституту ботаніки АН УРСР у 1935–1944 роках: нові імена. В кн.: Історія української науки на межі тисячоліть: Збірник наукових праць, вип. 13. К., 2003
  10. Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка. К., 2005.

Посилання:
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • ХОЛОДНИЙ МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • КИЇВ
  • ЛИПСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІПОЛИТОВИЧ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • ОЛЕКСАНДРІЯ
  • ПОГРЕБНЯК ПЕТРО СТЕПАНОВИЧ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СОФІЇВКА - НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК - ДИВ. НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД
  • ТРОСТЯНЕЦЬ, ДЕРЖАВНИЙ ДЕНДРОЛОГІЧНИЙ ПАРК ТРОСТЯНЕЦЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
  • УМАНЦІ
  • ВЕРНАДСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЛИПСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІПОЛИТОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)