ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Д. БАГАЛІЯ

  Бібліографічне посилання: Бог­да­ши­на О.М., Юрко­ва О.В. НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Д. БАГАЛІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Naukovo_Bahaliia (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Д. БАГАЛІЯ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Д.БАГАЛІЯ – науково-дослідна установа при Харків. ін-ті нар. освіти на чолі з акад. Д.Багалієм. Створена в жовтні 1921 за постановою Наркомосу УСРР як н.-д. кафедра історії України. Фактично почала працювати у березні 1922. 1921–23 кафедра мала секції історії України (голова – Д.Багалій) та літературно-етногр. (голова – М.Сумцов, потім – О.Вєтухов). Секція історії України поділялася на 2 підсекції: історії України (керівник – В.Барвінський) та історії укр. мист-ва (керівник – С.Таранушенко). Літературно-етногр. секція, згодом перейменована на секцію етнології та краєзнавства, також поділялася на 2 підсекції: археології і етнографії (керівники – О.Федоровський та О.Вєтухов) й історії укр. письменства (керівник – О.Білецький). Підсекція історії укр. мист-ва в грудні 1923 була приєднана до літературно-етногр. секції, а пізніше стала Харків. філією кафедри мистецтвознавства при ВУАН у Києві. У грудні 1924 підсекція історії укр. письменства стала основою нової кафедри Харків. ін-ту нар. освіти. Крім того, 1925–26 секція рос. історії кафедри історії європ. к-ри була приєднана до кафедри Д.Багалія, а новостворена секція історії укр. права виокремилася в окрему кафедру Харків. ін-ту нар. освіти. 1925–29 етнолого-краєзнавча секція мала 3 підсекції: матеріальної культури (керівник – В.Білецька), духовної к-ри (керівник – А.Ковалівський), краєзнавства (керівник – П.Ковалівський). Таким чином, у 1924–26 кафедра мала секції історії Росії, історії України, етнології та краєзнавства й історії укр. права; 1926–29 – історії України, етнології та краєзнавства й Одес. філію (керівник – М.Слабченко, після його арешту фактично перестала існувати 1930). 1926 кафедра перейменована на кафедру історії укр. к-ри, 1927 кафедрі присвоєно ім'я засновника – Д.Багалія. У грудні 1929 з приєднанням істор. секції Ніжинської кафедри історії к-ри та секції історії України Дніпроп. кафедри українознавства був організований НДІ історії укр. к-ри ім. акад. Д.Багалія (директор – Д.Багалій, потім – І.Похилевич, К.Гуслистий) з секторами: передкапіталіст. історії України, епохи пром. капіталізму, імперіалізму, соціаліст. буд-ва та історії народів СРСР. Крім того, на базі етнолого-краєзнавчої секції був створений ін-т історії матеріальної к-ри із секціями археології, етнології та мистецтвознавства (директор – О.Федоровський). Обидва ін-ти злилися у 1933 в єдиний Харків. НДІ історії к-ри ім. акад. Д.Багалія. Ін-т мав сектори: первісного сусп-ва, рабовласництва, феодалізму, капіталізму, імперіалізму й соціаліст. буд-ва, відділи: археології, антропології та етнографії, мист-ва, а також кабінети: історіографії, джерелознавства, бібліографії і спец. істор. дисциплін. Крім того, 1922–33 при кафедрі (інституті) діяли 4 комісії: історії Слобожанщини (керівник – Д.Багалій), бібліографічна (керівник – А.Козаченко), техніки істор. дослідження (керівник – В.Веретенников), аспірантська (до її складу входили наукові керівники аспірантів). Інститут був ліквідований у січні 1934.

На кафедрі (в інституті) також працювали: О.Багалій-Татаринова, О.Водолажченко (секретар), Р.Данковська, В.Дубровський, І.Єрофеїв, Є.Іванов, С.Королівський, Н.Мірза-Авак'янц, М.Максимейко, О.Оглоблин, Н.Полонська-Василенко, В.Романовський, М.Рубінштейн, Д.Соловей, В.Щепотьєв, М.Яворський та ін. Співробітники установи досліджували різноманітні теми, у т. ч. соціально-екон. та політ. історію України 17–19 ст., питання з історії матеріальної і духовної к-ри укр. народу, зокрема історії національного мистецтва, науки та літератури.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Коваль М.К. До питання про створення та діяльність наукових історичних установ на Україні в перші роки Радянської влади. "УІЖ", 1966, № 4
  2. Комаренко Н.В. Утворення та діяльність історичних кафедр на Україні в 20-х роках. В кн.: Історіографічні дослідження в Українській РСР, вип. 4. К., 1971
  3. Його ж. Установи історичної науки в Українській РСР (1917–1937 рр.). К., 1973
  4. Водотика С.Г., Савенок Л.А. Нові матеріали про науково-дослідну кафедру історії України. "Архіви України", 1989, № 4
  5. Кравченко В.В., Савенок Л.А. Деятельность Харьковской научно-исследовательской кафедры истории Украины им. академика Д.И. Багалея. "Вопросы истории народов СССР" (Х.), 1990, № 35
  6. Савенок Л.М. Становление системы научно-исследовательских учреждений и организаций в области общественных наук в Украинской ССР (1917–1927 гг.): Дис. … канд. истор. наук. Одесса, 1991
  7. Богдашина О.М. Головні напрямки науково-організаційної та громадсько-політичної діяльності Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури ім. акад. Д.І. Багалія (1921–1934 рр.). В кн.: Збірник наукових праць викладачів та аспірантів історичного факультету / Харківський державний педагогічний інститут імені Г.Сковороди, вип. 1. Х., 1993
  8. Богдашина О.М. Діяльність Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури імені академіка Д.І. Багалія (1921–1934 рр.). Х., 1994
  9. Левченко В.В. Організація та діяльність Одеської секції Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури при Одеському інституті народної освіти. "Записки історичного факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова" (Одеса), 2003, вип. 13.

Посилання:
  • БАГАЛІЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • БАГАЛІЙ-ТАТАРИНОВА ОЛЬГА ДМИТРІВНА
  • БАРВІНСЬКИЙ ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БІЛЕЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • ДУБРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЄРОФЕЇВ ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • ГУСЛИСТИЙ КОСТЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ІВАНОВ ЄВГЕН МИХАЙЛОВИЧ
  • КОРОЛІВСЬКИЙ CТЕПАН МЕФОДІЙОВИЧ
  • КОВАЛІВСЬКИЙ АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ
  • КОЗАЧЕНКО АНТОН ІВАНОВИЧ
  • МАКСИМЕЙКО МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • МІРЗА-АВАК'ЯНЦ НАТАЛЯ ЮСТІВНА
  • ОГЛОБЛИН ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • ПОЛОНСЬКА-ВАСИЛЕНКО НАТАЛІЯ ДМИТРІВНА
  • РОМАНОВСЬКИЙ ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РУБІНШТЕЙН МИКОЛА ЛЕОНІДОВИЧ
  • ЩЕПОТЬЄВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СЛАБЧЕНКО МИХАЙЛО ЄЛИСЕЙОВИЧ
  • СОЛОВЕЙ ДМИТРО ФЕДОРОВИЧ
  • СУМЦОВ МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
  • ТАРАНУШЕНКО СТЕФАН АНДРІЙОВИЧ
  • ВЕРЕТЕННИКОВ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • ВОДОЛАЖЧЕНКО ОЛЬГА ГАВРИЛІВНА
  • ЯВОРСЬКИЙ МАР'ЯН

  • Пов'язані терміни:
  • БАГАЛІЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • БАРВІНСЬКИЙ ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЄРШОВ АНАТОЛІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • ГУСЛИСТИЙ КОСТЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ІСТОРИЧНА БІБЛІОГРАФІЯ УКРАЇНІКИ
  • КОРОЛІВСЬКИЙ CТЕПАН МЕФОДІЙОВИЧ
  • КОЗАЧЕНКО АНТОН ІВАНОВИЧ
  • МАКСИМЕЙКО МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • МАКСИМОВИЧ ГЕОРГІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ПОХИЛЕВИЧ ДМИТРО ЛЕОНІДОВИЧ
  • ВОДОЛАЖЧЕНКО ОЛЬГА ГАВРИЛІВНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)