ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ КОЗАЦТВА

  Бібліографічне посилання: Чухліб Т.В. НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ КОЗАЦТВА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Naukovo_tsentr (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ КОЗАЦТВА

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ КОЗАЦТВА (НДІ Козацтва, Інститут козацтва, НДІК) – центр з вивчення історії козацтва в Україні, Росії та ін. країнах світу. Створений на громадських засадах при Інституті історії України НАН України за наказом директора В.Смолія від 15 серпня 1998 як неструктурний осередок Інституту. Осн. мета – поглиблене наук. дослідження історії та сучасного розвитку козацтва, об'єднання і координація зусиль вітчизн. і зарубіжних учених, які належать до різних наук., освіт. осередків і займаються зазначеною проблематикою. Директором НДІК є д-р істор. н. Т.Чухліб, заступником – канд. філос. н. В.Мулява. Структурно складається з Донецького (очолює д-р істор. н. В.Пірко), Дніпропетровського (д-р істор. н. Г.Швидько), Запорізького (до 2001 – канд. істор. н. А.Сокульський, потім – канд. істор. н. Г.Крапивка), Кам'янець-Подільського (канд. істор. н. В.Газін), Нікопольського (канд. істор. н. В.Грибовський), Одеського (канд. істор. н. І.Сапожніков), Чернігівського (д-р істор. н. С.Леп'явко) та Чигиринського (В.Полтавець) регіональних відділень. При Одеському національному університеті організовано Відділ історії козацтва на Півдні України (д-р істор. н. О.Бачинська).

У започаткованій Ін-том козацтва серії видань "Козацька спадщина" за підтримки ВАТ "Мотор-Січ" побачили світ книги: "Козацькі січі (нариси з історії козацтва ХV–ХVIII ст." (К.–Запоріжжя, 1998); "Полководці Війська Запорозького: історичні портрети" (кн. 1. К., 1998; кн. 2. К., 2002). У рамках програм Ін-ту історії України НАН України та НДІК опубліковано монографії відомих сучасних учених-козакознавців О.Гуржія, В.Горобця, П.Саса, В.Щербака, В.Пірка та С.Леп'явка. На основі однойменних конференцій випущено збірники наук. праць та матеріалів: "Запорозьке козацтво в українській історії, культурі та національній самосвідомості" (К.–Запоріжжя, 1997); "Семен Палій та Фастівщина в історії України" (К.–Фастів, 1997); "Національно-визвольна війна середини XVII ст.: політика, ідеологія, військове мистецтво" (К., 1998); "Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку" (К., 2000); "Переяславська рада та українсько-російська угода 1654 р.: історія, історіографія, ідеологія" (К., 2005); "Козацтво у вітчизняній та загальноєвропейській історії" (Одеса, 2005); "Сучасні проблеми в дослідженні історії запорозького козацтва" (Запоріжжя, 2007) та ін. Серед гол. видань Запоріз. відділення НДІК видання збірника документів "Науково-правова база відродження козацтва (Україна, Росія, Білорусь, Казахстан, Молдова)" (2003), книги "Іван Сірко" (2000) та ін.; Донец. відділення – монографії В.Пірка "Заселення Степової України в ХVI–ХVIII ст." (Донецьк, 1998) і В.Задунайського "Пособие по казачьему боевому искусству" (Ростов-на-Дону, 2003); Одес. відділення – монографія І. та Г. Сапожникових "Запорожские и черноморские казаки в Хаджибее и Одессе (1770–1820 рр.)" (1998), збірник "Історія Хаджибея (Одеси) 1415–1795 рр. в документах" (2000), а також монографії О.Бачинської "Козацтво в "післякозацьку добу” української історії (кінець XVIII – XIX ст.)" (Одеса, 2009) та Т.Гончарука "Потьомкін – "гетьман” українського козацтва" (2002), колективна праця "Одеса козацька" (2000, 2008), збірник документів та матеріалів "Козацтво на Півдні України: Кінець ХVIII – ХIХ ст." (2000); Дніпроп. відділення – книга О.Репана, В.Старостіна і О.Харлана "Коріння міста: Поселення XVI–XVIII ст. в історії Дніпропетровська" (2008); Нікопольського відділення – монографія В.Грибовського "Кошовий отаман Петро Калнишевський)" (Дніпропетровськ, 2004) та ін. Разом із Всеукр. спілкою краєзнавців та Лисянською районною спілкою краєзнавців "Витоки" опубліковано книгу "Край козацький: Довідник з історії Лисянщини" (К., 2004). Підсумком багаторічної діяльності Ін-ту козацтва стало видання "Історії українського козацтва: Нариси" (у 2-х т. К., 2006–07) за редакторства академіка НАН України В.Смолія та авторства 33-х провідних істориків з України й Росії.

НДІКом налагоджена співпраця з мін-вами, відомствами, установами та громад. орг-ціями. Спільно з Мін-вом оборони України, Мін-вом освіти і науки України, Черкаською й Одеською обласними держ. адміністраціями, Запоріз. міською радою, Укр. козацтвом, Ін-том сусп. досліджень проводяться науково-практичні конференції та "круглі столи", зокрема: "Козацтво на Півдні України" (Одеса, 1997), "Сучасна козацька педагогіка" (К., 1997), "Проблеми історії та сучасного розвитку Українського козацтва як державотворчої інституції" (Черкаси, 1999), "Актуальні проблеми та перспективи дослідження історії козацтва" (Запоріжжя, 2005), "Обговорення проекту Закону України про козацтво" (К., 2008), "Гетьман Іван Мазепа в історії України та Росії" (Дніпропетровськ, 2009). На Одещині виконується програма "Пам'ятки українського та російського населення Північно-Західного Причорномор'я". НДІК плідно співпрацює з Малою Академією наук у Києві, підготовлено навч. програму спецкурсу "Історія українського козацтва". НДІК надає консультативну допомогу Раді Укр. козацтва при Президентові України, а його співробітники брали участь у розробках Нац. програми відродження й розвитку Укр. козацтва на 2002–05 та підготовці проектів Указів Президентів України щодо козацтва. Фахівцями ін-ту надано низку пропозицій до проекту Закону України про підтримку сучасного козац. руху, а також Держ. цільової програми розвитку козацтва в Україні на 2009–12.

Ін-т козацтва має свої регіональні періодичні видання – "Запорозька старовина" (Запоріжжя), "Січеславський альманах" (Дніпропетровськ), "Чорноморська минувшина" (Одеса) та "Козацька спадщина" (Нікополь).

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Станіславський В. Новий центр досліджень історії українського козацтва. "УІЖ", 1998, № 2
  2. Lоngwоrth Ph. Ukraine: Ніstогі аnd Nаtіоnаlіtу. "Тhe Slawonic аnd East Еuгореаn Review", 2000, vоl. 78, no. 1, January
  3. Hryb O. Ukrainian Cossacks Revival оr Вuіlding New Armed Forces? "Тhе Ukrainian review", 2000, vоl. 3
  4. Ольшаницький Т. Науково-дослідному інституту козацтва – п'ять років. "УІЖ", 2003, № 1
  5. Чухліб Т. Інститут козацтва: наукова, видавнича та громадсько-суспільна діяльність. В кн.: Запорозька старовина: Спеціальний випуск. К.–Запоріжжя, 2003
  6. Його ж. Громадські ініціативи щодо відродження козацтва в сучасній Україні. В кн.: Історія українського козацтва, т. 2. К., 2007
  7. Матях В. Козакознавчі студії в українській історіографії. Там само.

Посилання:
  • ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
  • МОТОР-СІЧ
  • МУЛЯВА ВОЛОДИМИР САВЕЛІЙОВИЧ
  • ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • СМОЛІЙ ВАЛЕРІЙ АНДРІЙОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧУХЛІБ ТАРАС ВАСИЛЬОВИЧ
  • МУЛЯВА ВОЛОДИМИР САВЕЛІЙОВИЧ
  • НОВІТНЯ ІСТОРІОГРАФІЯ
  • ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)