ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НАУМЕНКО ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Осташко Т.С. НАУМЕНКО Володимир Павлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Naumenko_V (останній перегляд: 18.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НАУМЕНКО ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ

НАУМЕНКО Володимир Павлович (07.07.1852–08.07.1919) – громад. і пед. діяч, учений-мовознавець, історик. Н. в м. Новгород-Сіверський у сім'ї директора г-зії. 1873 закінчив історико-філол. ф-т Київ. ун-ту і 30 років викладав у середніх школах Києва, 1905–17 – засновник і директор г-зії. Очолював "Педагогічне товариство". Від 1875 – член київ. "Старої громади", її скарбник. 1917 – голова громади. Належав до ліворадикального крила громади, прихильник та популяризатор ідей М.Драгоманова. За свої суспільно-політ. погляди впродовж 40 років перебував під гласним наглядом поліції. Від 1882 – співробітник, а від 1893 – редактор час. "Киевская старина". Один із фундаторів Українського наукового товариства, 1915–17 – його голова. 19 березня 1917 обраний заст. голови Української Центральної Ради. Від травня 1917 – куратор Київ. шкільної округи. У грудні 1917 разом з ін. членами "Старої громади" І.Лучицьким, В.Ігнатовичем, А.Десницьким, Г.Квятковським став засновником Української федеративно-демократичної партії. 1918 входив до складу к-ту при мін-ві віросповідань Укр. Д-ви, який займався перекладом українською мовою Святого Письма (див. Біблія). 15 листопада – 15 грудня 1918 – міністр освіти Укр. Д-ви. 1919 працював у ВУАН.

Наук. дослідження присвячені історії укр. літератури: "Слово о полку Игореве, как памятник дружинной поэзии" (1895), "Хронографы южнорусских редакций" (1885), "Новелла Боккачио в южнорусском стихотворном пересказе 17–18 вв." (1885), "К литературной истории рождественских и пасхальных вирш" (1886) та ін.

Розстріляний київ. ЧК.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Зайцев П. В.П. Науменко. Некролог. "Книгар", 1919, ч. 2 –26
  2. Дорошенко Д. В.П. Науменко. В кн.: Хліборобська Україна, зб. 2–4. Відень, 1920–21
  3. Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. К., 1998.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БІБЛІЯ
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ІГНАТОВИЧ ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ
  • КИЇВ
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • ЛУЧИЦЬКИЙ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • УКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАТИВНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ
  • УКРАЇНСЬКА МОВА
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • УКРАЇНСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО У КИЄВІ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧТЕНИЯ В ИСТОРИЧЕСКОМ ОБЩЕСТВЕ НЕСТОРА-ЛЕТОПИСЦА
  • ГНИЛОСИРОВ ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
  • КОНСТИТУЦІЙНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (КАДЕТИ)
  • КОЛЕГІЯ ПАВЛА ҐАЛАҐАНА
  • КОНОНЕНКО МУСІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • КИЕВСКАЯ МЫСЛЬ
  • КИЇВСЬКЕ ЛІТЕРАТУРНО-АРТИСТИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • КИЕВСКИЕ ОТКЛИКИ
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ГРАМОТНОСТІ, КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПИСЬМЕННОСТІ
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛЕБЕДИНЦЕВ ФЕОФАН (ТЕОФАН) ГАВРИЛОВИЧ
  • ЛЕБЕДИНЦЕВ ПЕТРО ГАВРИЛОВИЧ
  • ПЕДАГОГІЧНИЙ МУЗЕЙ ПРИ КИЇВСЬКОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ОКРУЗІ
  • РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  • РЕВУЦЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • РОСІЙСЬКОГО ГЕОГРАФІЧНОГО ТОВАРИСТВА ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ВІДДІЛ
  • РИЛЬСЬКИЙ МАКСИМ ТАДЕЙОВИЧ
  • ЩОГОЛЕВ СЕРГІЙ НИКИФОРОВИЧ
  • ШЕВЧЕНКА ТАРАСА МОГИЛА
  • СІМАШКЕВИЧ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ДАНИЛО
  • СИМИРЕНКИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)