ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НАУМОВ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Клоков В.І. НАУМОВ Михайло Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Naumov_M (останній перегляд: 26.06.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НАУМОВ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ

НАУМОВ Михайло Іванович (16(03).10.1908–08.02.1974) – командир рейдового партизан. з'єднання, генерал-майор. Герой Рад. Союзу (1943). Член Спілки письменників СРСР. Н. в с. Большая Соснова (нині село Пермського краю, РФ). Трудову діяльність розпочав 1927, працюючи слюсарем-трубопровідником на вугільних шахтах. Член ВКП(б) з 1928. Від 1930 почав службу в прикордонних військах: школа молодших командирів 23-го полку у м. Шепетівка, курсант хімшколи в м. Гомель, Вищої прикордонної школи в Москві. Від 1938 – командир роти мотострілец. полку внутр. військ у Києві. Від 1940 – командир навч. батальйону прикордонних військ у Чернігові. На початку Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941–45 був нач. штабу підрозділу
94-го прикордонного загону військ НКВС у м. Сколе. У перші дні війни був поранений, потрапив в оточення і з 3 липня 1941 до 1 січня 1942, перебуваючи на окупованій території, пройшов від м. Галич до Хінельських лісів на Орловщині.

У січні 1942 в Червоному р-ні Сум. обл. вступив у партизан. загін Л.Іванова, де був бійцем, потім – командиром групи, а з листопада 1942 по січень 1943 – нач. штабу оперативної групи партизан. загонів Сум. обл.

Від січня 1943 був призначений командиром партизан. з'єднання чисельністю 650 осіб. Подальша бойова діяльність М.Наумова проходила в майже безперервних рейдах (див. Партизанські рейди). Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 3 березня 1943. У грудні 1943 його з'єднання чисельністю вже 1975 осіб з'єдналося в районі Городнице з частинами Червоної армії (див. Радянська армія).

Після війни 1945 закінчив Вищі академічні курси при Військової академії Ген. штабу. Мешкав у м. Київ. До 1960 перебував на командних посадах у військах МВС СРСР.

Був депутатом ВР УРСР 4–5-го скликань.

Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизн. війни 1-го ст., Богдана Хмельницького 1-го ст. та Червоної Зірки.

П. у м. Київ, похований на Байковому цвинтарі.

дата публікації: 2010 р.

Праці:
  1. Степной рейд. М., 1968
  2. Західний рейд. К., 1969
  3. Хинельские походы. М., 1972.
Література:
  1. Слинько І.І. Підпілля і партизанський рух на Україні на завершальному етапі визволення: 1944 р. К., 1970
  2. Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза, т. 1–3. К., 1975
  3. Подвигом уславлені. К., 1978.

Посилання:
  • БАЙКОВИЙ ЦВИНТАР
  • ЧЕЛЕБІЕВ ЧЕЛЕБІДЖАН (НУМАН ЧЕЛЕБІ ДЖИХАН)
  • ГАЛИЧ
  • ГЕРОЙ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • ПАРТИЗАНСЬКІ РЕЙДИ
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • ШЕПЕТІВСЬКА ОКРУГА
  • СКОЛЕ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.

  • Пов'язані терміни:
  • БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОРДЕН
  • ЄМІЛЬЧИНЕ
  • МАКАРІВ
  • ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  • СУМСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЖОВКВА
  • ЗОНДЕРШТАБ Р


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)