ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НАЗАРУК ОСИП ТАДЕЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Рубльов О.С. НАЗАРУК Осип Тадейович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nazaruk_O (останній перегляд: 14.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НАЗАРУК ОСИП ТАДЕЙОВИЧ

НАЗАРУК Осип Тадейович (псевдоніми та криптоніми – Андрій Банашкевич, Андрій Чекановський, Святослав, Чужинець; А., А.Б., А.Ч., Б.А., Др. Н.О., Др. О.Н., Ч.А. та ін.; 31.08.1883–31.03.1940) – журналіст, публіцист, письменник, громад. і політ. діяч. Д-р права (1912). Автор кількох тисяч статей у різних укр. і зарубіжних періодичних виданнях. Н. в м. Бучач у родині дрібного ремісника-кушніра. Закінчив правно-політ. студії й склав 3 держ. іспити (правно-істор., правно-суд., правно-політ.) в ун-тах у Львові (26 жовтня 1908; 12 лютого 1909) та Відні (9 травня 1905); д-р права (Відень, 16 липня 1912). 1912 відбув однорічну суд. практику у Відні; 25 червня 1912 – 30 серпня 1914 – адвокатську практику в адвоката Є.Петрушевича в м. Сколе. Провадив адвокатську практику у Львові від 1928. Був членом управи Союзу укр. адвокатів. Член Української радикальної партії (УРП; 1905–23), був членом її гол. управи.

6 серпня 1914 вступив до Легіону Українських січових стрільців як старший десятник. Від травня 1915 секретарював при Загальній українській раді у Відні та був кореспондентом пресових органів Союзу визволення України: "Вісник Союзу визволення України", "Ukrainische Nachrichten", був уповноваженим для збору матеріалів про УСС. З квітня 1916 – підхорунжий при 1-му полку УСС. З 1 листопада 1918 по 16 листопада 1919 – при Українській Народній Республіці, перебував на Великій Україні, займався публіцистичною працею, зокрема очолював Гол. управління преси і пропаганди (на правах окремого мін-ва) в урядах В.Чехівського та С.Остапенка (грудень 1918 – квітень 1919); у лютому–травні 1919 брав участь у редагуванні політ. час. "Народ" (Станіславів; нині м. Івано-Франківськ) – органу УРП. 6 червня 1919 очолив управу Пресового бюро при Начальній команді Української Галицької армії, відп. редактор час. УГА "Стрілець".

Із середини листопада 1919 разом з урядом Західноукраїнської Народної Республіки виїхав на еміграцію до Відня, де перебував до серпня 1922. Уповноважений у справах преси і пропаганди при уряді ЗУНР, працював у редакції його органу – "Українському прапорі" та тижневику "Воля". У жовтні 1920 – член делегації ЗУНР під час польсько-рад. переговорів у Ризі (Латвія). У серпні 1922 виїхав до Канади як надзвичайний представник уряду ЗУНР. Організовував позичку нац. оборони, очолював представництво ЗУНР в Канаді (Вінніпег). У Канаді став прихильником монархістсько-гетьман. ідеї під впливом листування з В.Липинським. 1923 переїхав до США, редагував газ. "Січ" (Чикаго) – орган укр. т-ва "Січ" гетьман. спрямування. У березні 1926 переведений до Філадельфії, був співредактором укр. катол. час. "Америка", залишаючись постійним співробітником "Січі". Активно пропагував гетьман. ідеї, став одним з ідеологів січового руху в Америці, на 6-му Всесічовому з'їзді в Детройті (липень 1927) зробив програмну доповідь "Сучасне положення українців в Америці".

Наприкінці липня 1927 виїхав до Європи. Після повернення до Львова приєднався до Укр. християн. (з 1939 – катол.) орг-ції (УХО). З 1 січня 1928 до серпня 1939 – гол. редактор час. УХО "Нова Зоря". Один із чільних діячів утвореної 1930 Укр. катол. нар. партії (з 1932 – Укр. нар. обнова). Був помітною особою політичного життя Галичини 1920–30-х рр. Один із засновників 1931 укр. катол. освіт. т-ва "Скала", що організовувало за дорученням єпископа Г.Хомишина читальні у Станіславівській єпархії УГКЦ. 1937–39 – член Укр. координаційного к-ту (представник єпископа Г.Хомишина). Наприкінці 1938 відкрив у Львові власну адвокатську канцелярію.

Після здобуття Львова РСЧА 2 жовтня 1939 виїхав до Варшави, на поч. 1940 – до Кракова.

П. у м. Краків.

дата публікації: 2010 р.

Праці:
  1. Слідами Українських січових стрільців. Львів, 1916
  2. Як писати мемуари: Пояснення і практичні вказівки. Кам'янець, 1919 (у співавт.)
  3. Рік на Великій Україні: Конспект споминів з української революції. Відень, 1920
  4. До історії революційного часу на Україні: Українські політичні партії, їх союзи і теорії. Вінніпег, 1924
  5. Греко-католицька церква і українська ліберальна інтелігенція. Львів, 1929
  6. Галицька делегація в Ризі, 1920: Спомини учасника. Львів, 1930
  7. Роксоляна – жінка халіфа й падишаха Сулеймана Великого, Завойовника і Законодавця. Львів, 1930 (2-ге вид. К., 1990)
  8. Венеція. Львів, 1934
  9. На Спокійнім океані: Вражіння і думки з дороги. Львів, 1934
  10. Націоналізм Донцова й інші мишуґізми. Львів, 1934
  11. Галичина й Велика Україна: Трактат, присвячений українським жінкам і військовим. Львів, 1936
  12. Ерема кай аноніма. Львів, 1936
  13. Листи Осипа Назарука до Вячеслава Липинського. В кн.: Вячеслав Липинський. Твори. Архів. Студії. – Архів, т. 7. Філадельфія, Пенсильванія, 1976
  14. Зі Львова до Варшави: Утеча перед совітами в памятних днях 2–13 жовтня 1939 р. Львів, 1995
  15. Ucieczka ze Lwowa do Warszawy: Wspomnienia ukrainskiego konserwatysty z pierwszej polowy pazdziernika 1939 roku. Przemysl, 1999.
Література:
  1. Лозинський М. Галичина в рр. 1918–1920. Відень, 1922
  2. Нью-Йорк, 1970
  3. Кедрин І. Життя–події–люди: Спомини і коментарі. Нью-Йорк, 1976
  4. Лисяк-Рудницький І. Назарук і Липинський: Історія їхньої дружби та конфлікту. В кн.: Вячеслав Липинський. Твори. Архів. Студії. – Архів, т. 7: Листи Осипа Назарука до Вячеслава Липинського. Філадельфія, Пенсильванія, 1976
  5. Сеник Я. Назарук Осип Тадейович. В кн.: Українська журналістика в іменах, вип. 3. Львів, 1996
  6. Швагуляк М.М. Осип Назарук – журналіст, публіцист, редактор. В кн.: Теоретичні та організаційні проблеми формування репертуару української книги та періодики. Львів, 1996
  7. Мілена Рудницька: Статті. Листи. Документи. Львів, 1998
  8. Дядюк М. Комісія старої історії України НТШ у Львові: За матеріалами записників Осипа Назарука, 1935–1936 рр. В кн.: Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність: Збірник наукових праць, вип. 8: Іван Крип'якевич у родинній традиції, науці, суспільстві. Львів, 2001
  9. ЇЇ ж. В. Липинський на сторінках щоденника й у листах Осипа Назарука. "Молода нація", 2002, № 4 (25)
  10. Її ж. Осип Назарук – мемуарист. В кн.: До джерел: Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя, т. 2. К.–Львів, 2004
  11. Рубльов О.С. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939). К., 2004
  12. Бурачок Л. Осип Назарук. В кн.: Західно-Українська Народна Республіка: 1918–1923: Уряди. Постаті. Львів, 2009.

Посилання:
  • АМЕРИКA
  • БУЧАЧ
  • ЧЕХІВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МУСІЙОВИЧ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • ХОМИШИН ГРИГОРІЙ
  • КРАКІВ
  • ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
  • ЛИПИНСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ (ВАЦЛАВ-ВІКЕНТІЙ) КАЗИМИРОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • ОСТАПЕНКО СЕРГІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • ПЕТРУШЕВИЧ ЄВГЕН ОМЕЛЯНОВИЧ
  • СКОЛОТИ
  • СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ (СВУ)
  • УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА АРМІЯ (УГА)
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ
  • ВАРШАВА
  • ВІДЕНЬ
  • ВІСНИК СОЮЗУ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ
  • ЗАГАЛЬНА УКРАЇНСЬКА РАДА
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • АКТ ЗЛУКИ (1919)
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • ЛОСЬ ЯН-СТАНІСЛАВ
  • ЛЬВІВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
  • МЕМУАРИСТИКА
  • МИШУГА ЛУКА
  • НОРВЕГІЯ
  • НОВА ЗОРЯ
  • НОВИЙ ЧАС
  • РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (РНМ УНР)
  • РОКСОЛАНА
  • РУСЬКО-УКРАЇНСЬКА РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ (РУРП)
  • ШВЕЦІЯ, КОРОЛІВСТВО ШВЕЦІЯ
  • СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ, СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІНСТИТУТ ІМЕНІ В. ЛИПИНСЬКОГО
  • СОЮЗ ГЕТЬМАНЦІВ-ДЕРЖАВНИКІВ (СГД)
  • СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ (СВУ)
  • СВОБОДА - ТИЖНЕВИК, ЛЬВІВ (1897-1938)
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У ЛЬВОВІ
  • ВІСНИК СОЮЗУ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)