ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НЕЧАЙ ІВАН

  Бібліографічне посилання: Горобець В.М. НЕЧАЙ Іван [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nechaj_I (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НЕЧАЙ ІВАН

НЕЧАЙ Іван (р. н. невід. – п. після 1670) – військ. і політ. діяч, дипломат, білорус. полковник, активний учасник національної революції 1648–1676. Походив із правосл. шляхетської родини, молодший брат брацлавського полковника Д.Нечая. Разом зі старшим братом з осені 1647 допомагав Б.Хмельницькому в підготовці козац. повстання. Після призначення Д.Нечая полковником у Брацлав 1649 увійшов до тамтешньої старшини. 1650 Н. одружився з донькою гетьмана Степанидою і того ж року він відбув до Бахчисарая як резидент гетьмана при дворі хана Іслам-Гірея III. Після повернення в серед. 1654 в Україну, деякий час перебував при гетьманові, а наприкінці 1654 – на поч. 1655 займав посаду сотника, служачи в Білорусі. Після загибелі восени 1655 І.Золотаренка Н. спочатку як наказний, а з 29.01.1656 як повний білорус. полковник очолив укр. війська в Пд.-Сх. Білорусі. Здійснюючи політику гетьман. уряду, спрямовану на прилучення даного регіону до Укр. д-ви, Н. всіляко сприяв процесам покозачення місц. населення, зміцнював полково-сотенний устрій та розширював межі його впливу. Не раз гостро конфліктував з царськими воєводами, намагаючись витіснити їхні війська зі стратегічно важливого для України регіону. Із серед. 1657 конфлікт нерідко набував форм збройного протистояння, а від осені 1658 переріс у широкомасштабну війну. Впродовж весни–осені 1659 Н. вів оборонні бої з переважаючими силами противника, від кінця червня до поч. грудня 1659 очолював оборону Старобихівської фортеці, відмовившись визнавати умови Переяславських статей 1659 гетьмана Ю.Хмельницького з рос. царем Олексієм Михайловичем щодо виведення укр. військ з території Білорусі. Під час штурму фортеці рос. військами в ніч з 3 на 4 грудня 1659 Н. потрапив у полон. Ув'язнення відбував у Тобольську. З невідомих причин залишався в неволі і після укладення російсько-польс. угоди про обмін військовополоненими 1667 (Андрусівський договір (перемир'я) 1667). Остання згадка про Н. трапляється в листі польс. короля Міхала-Корибута Вишневецького до рос. царя Олексія Михайловича від 20 червня 1670.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Мальцев А.Н. Россия и Белоруссия в середине ХVII века. М., 1974
  2. Саганович Г. Невядомая война: 1654–1667. Мінск, 1995
  3. Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 9, ч. 1–2. К., 1996–97
  4. Горобець В.М. Білорусь козацька: Полковник Іван Нечай та українські змагання за Південно-Східну Білорусь (1655–1659). К., 1998
  5. Горобець В. "Волимо царя східного..." Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. К., 2007
  6. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький (Соціально- політичний портрет). К., 2009.

Посилання:
  • АНДРУСІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1667
  • БАХЧИСАРАЙ
  • БРАЦЛАВ
  • ІСЛАМ-ГІРЕЙ III
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЮРІЙ
  • МІХАЛ-КОРИБУТ ВИШНЕВЕЦЬКИЙ, МІХАЛ-ТОМАШ-КОРИБУТ ВИШНЕВЕЦЬКИЙ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НЕЧАЙ ДАНИЛО
  • ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКІ СТАТТІ 1659
  • СОТНИК
  • ВОЄВОДА
  • ЗОЛОТАРЕНКИ

  • Пов'язані терміни:
  • БІЛОРУСЬКИЙ ПОЛК
  • БИХІВСЬКИЙ ПОЛК
  • ДРОЗДЕНКО (ДРОЗД, ДРОЗДЕЦЬКИЙ) ВАСИЛЬ
  • НЕЧАЙ ДАНИЛО
  • ШЕРЕМЕТЄВ ВАСИЛЬ БОРИСОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)