ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НЕХВОРОЩАНСЬКИЙ МОНАСТИР УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. НЕХВОРОЩАНСЬКИЙ МОНАСТИР УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nekhvoroschanskyj_monastyr (останній перегляд: 13.11.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НЕХВОРОЩАНСЬКИЙ МОНАСТИР УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

НЕХВОРОЩАНСЬКИЙ МОНАСТИР УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ – правосл. чол. монастир, заснований у 2-й пол. 17 ст. на березі р. Оріль, біля р. Нехвороща. Його виникнення пов'язане, очевидно, із заснуванням переселенцями-втікачами з Поділля 1674 р. м-ка Нехвороща, яке розташов. на протилежному березі Орелі (нині Новосанжарівського р-ну Полтав. обл.). Монастир розташов. в межах Орільської паланки Вольностей Війська Запорозького низового, підлягав юрисдикції січового храму Покрови Пресвятої Богородиці, тому називався також "Військовим" та "Заорільським". Тут були шпиталь, козац. цвинтар, де, зокрема, був похований Павло Козелецький – кошовий отаман 1747. Про міцні зв'язки монастиря із Запорозькою Січчю свідчить також "Синодик" (1714), у котрий вписано низку запороз. родів. Монастир мав власні маєтності (слободу недалеко від монастиря, хутір, луки тощо), навіть підданих, через яких виникали конфлікти і з Кошем Запорозької Січі, котрий вважав їх вільними, і з нехворощанським сотником.

Після 1709 за ігуменства Феодосія Нестеровича з-під Царичанки до Нехворощанського монастиря перенесені дерев'яна соборна Свято-Успенська церква і трапезна Свято-Микільської церкви. Свято-Успенську церкву перенесено до с. Чернетчина, а трапезну – до с. Гупалівка. Унаслідок секуляризаційної політики рос. імп. Катерини II монастир занепав. У 1920-х рр. його будівлі були знищені.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Архів Коша Нової Запорозької Січі: Опис справ: 1713–1776. К., 1994
  2. Архів Коша Нової Запорозької Січі: Корпус документів: 1734–1775, т. 1. К., 1998.

Посилання:
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • ХУТІР
  • КІШ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ
  • КОШОВИЙ ОТАМАН
  • ОРЕЛЬСЬКА (ОРІЛЬСЬКА) ПАЛАНКА
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • СЛОБОДА
  • СОТНИК
  • ЦАРИЧАНКА , СМТ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ВОЛЬНОСТІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • НОВА СІЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)