ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НЕМИРІВ, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. НЕМИРІВ, місто Вінницької обл. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nemyriv_mst (останній перегляд: 17.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НЕМИРІВ, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.

НЕМИРІВ – місто Вінницької області, райцентр. Розташов. на лівому березі р. Устя (Замчик; прит. Пд. Бугу). Населення 11,7 тис. осіб (2005).

У ярлику крим. хана Менглі-Гірея I 1506 згадується розташований на Поділлі населений пункт Немир. Проте ототожнювати його з Н. можна лише гіпотетично. Н. достовірно відомий із серед. 16 ст., коли належав князям Четвертинським, згодом ним володіли князі Збаразькі та князі Вишневецькі. Наприкінці 16 – на поч. 17 ст. споруджено замок й укріплення навколо міста.

10 червня (31 травня) 1648 загін козаків хитрістю з допомогою міщан захопив місто і винищив єврейс. громаду Н. (цей день, коли стався перший під час національної революції 1648–1676 єврейс. погром – 20 сивана за єврейс. календарем, – із 1650 відзначався євреями жалобою і постом). Наприкінці червня за Н. ішли жорстокі бої між козаками та вояками кн. Я.Вишневецького. Від 1648 – сотенний центр Кальницького полку (див. Вінницький полк), а згодом – Брацлавського полку. 1654 польс. війська захопили Н., зруйнували місто й винищили його мешканців. Із 1663 Н. – на території, контрольованій гетьманами Правобережної України (які визнавали зверхність Речі Посполитої, а з 1672 – Османської імперії). Був резиденцією призначених османцями правителів "князівства Сарматії" – Ю.Хмельницького (1678–81) і Г.Дуки (1681–83), а згодом – підпорядкованих Речі Посполитій гетьманів: 1684 – С.Куницького, А.Могили (1684–89) та Гришка (1689–92).

Із поверненням під владу Речі Посполитої Н. був укріплений, перетворений на опорний пункт поляків на Поділлі (власність магнатів Потоцьких). Утім, повстанці С.Палія двічі (1702 та 1704) оволодівали фортецею. У серпні–листопаді 1737 – місце проведення Немирівського конгресу за участі дипломатів Австрії, Польщі, Росії й Туреччини. У 2-й пол. 18 ст. зросло економічне (від 1779 – 8 щорічних ярмарків; функціонують мануфактури, найвідоміша з яких виробляла вибійчані тканини) та культурне (заснування навч. закладу для "шляхетської молоді" під егідою Потоцьких) значення міста. 16 травня 1787 Н. відвідав польс. король Станіслав-Август Понятовський.

За 2-м поділом Польщі (1793) Н. перейшов під владу Російської імперії (від 1797 – містечко Брацлавського пов. Подільської губернії), проте ще тривалий час зберігав значення центру польс. к-ри на Правобережжі (у передмісті Штилівка мешкала значна група декласованої шляхти). На поч. 19 ст. місто стало осередком брацлавських хасидів. 1860 Н. успадкували графи Строганови, які збудували тут 1872 один із найбільших на Поділлі цукрових з-дів. Тоді ж було закладено гуральню, від якої виводить родовід нині всесвітньовідома алкогольна марка "Nemiroff". Активно сприяла розвиткові міста його остання власниця – кн. М.Щербатова (у дівоцтві – Строганова). 1897 Н. мав 8920 жителів (з них 5287 – євреї).

За часів української революції 1917–1921 – місце формування легіонів польських (1918).

1923 Н. дістав статус с-ща міськ. типу.

У період гітлерівської окупації (22 липня 1941 – 10 січня 1944; 14 січня – 16 березня 1944) в містечку існував осередок руху Опору. Єврейс. населення Н., ув'язнене в гетто, було знищене під час акцій у листопаді 1941, липні 1942 та на поч. 1943.

Статус міста Н. отримав 1985. Наразі знаний як с.-г. центр та курорт (із 1920-х рр. у колиш. палаці князів Щербатових діє санаторій "Авангард").

Із Н. пов'язані імена рос. поета М.Некрасова (народився в Н.), Марка Вовчка, І.Сошенка.

Пам'ятки історії та арх-ри: г-зія (19 ст.), електростанція і млин (1890-ті рр.), палац (1894–1917) і парк (кін. 19 ст.). Пам'ятники: М.Некрасову, Марку Вовчку, М.Леонтовичу, В.Городецькому. Музей "Літературна Немирівщина". Поблизу Н. – Немирівське городище, з яким пов'язана пізня легенда про давньорус. місто Мирів, нібито зруйноване монголами.

Офіційний сайт Немирівської міської ради: http://www.nemyriv-mrada.gov.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР: Вінницька область. К., 1972
  2. Містечка Східного Поділля. Вінниця, 2002
  3. Малаков Д.В. Минувшина Немирова. К., 2008.

Посилання:
  • БРАЦЛАВСЬКІ ХАСИДИ
  • БРАЦЛАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ЧЕТВЕРТИНСЬКІ
  • ДУКА ГЕОРГЕ
  • ГОРОДЕЦЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ ВЛАДИСЛАВОВИЧ
  • ГРИШКО
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЮРІЙ
  • КУНИЦЬКИЙ СТЕФАН
  • ЛЕГІОНИ ПОЛЬСЬКІ
  • ЛЕОНТОВИЧ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • МАНУФАКТУРА
  • МЕНГЛІ-ҐЕРЕЙ I
  • МОГИЛА (МОГИЛЕНКО, МИГУЛА) АНДРІЙ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НЕМИРІВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПАЛІЙ (ГУРКО) СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ПОДІЛ
  • ПОДІЛЬСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОТОЦЬКІ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РУХ ОПОРУ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СОШЕНКО ІВАН МАКСИМОВИЧ
  • СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВІННИЦЬКИЙ ПОЛК
  • ВОВЧОК МАРКО
  • ВИШНЕВЕЦЬКІ
  • ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ЯРЕМА (ІЄРЕМІЯ)
  • ЯРМАРОК
  • ЗБАРАЗЬКІ

  • Пов'язані терміни:
  • АБАЗИН (АБАЗИНЕЦЬ) АНДРІЙ
  • ЧИГИРИНСЬКІ ОБОРОНИ 1677 І 1678
  • ДЕБАГОРІЙ-МОКРІЄВИЧ
  • ДРАГИНИЧ (ДРЕШНИЧ, ГРЕДІНОВИЧ) ЯН
  • ФАСТІВСЬКИЙ ПОЛК
  • ГАННОВЕР НАТАН ТА ЙОГО ХРОНІКА
  • ГРИШКО
  • ІБРАГІМА ШИШМАН-ПАШІ КАМПАНІЯ 1675
  • ІСКРА ЗАХАР ЮРІЙОВИЧ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЮРІЙ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОСЦЮШКО ТАДЕЙ
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • ЛІСТ (LIST) ФЕРЕНЦ
  • МАРКОВИЧ ОПАНАС ВАСИЛЬОВИЧ
  • МОГИЛА (МОГИЛЕНКО, МИГУЛА) АНДРІЙ
  • МОНАСТИРИЩЕНСЬКА ОБОРОНА 1653
  • НАРОДНИКИ
  • НЕМИРІВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • ПАЛІЙ (ГУРКО) СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПОЛЬСЬКІ КОРПУСИ В УКРАЇНІ
  • ПОТОЦЬКА СОФІЯ СТАНІСЛАВІВНА
  • ПОТОЦЬКА СОФІЯ КОСТЯНТИНІВНА
  • ПРОСВІТА (1941–1943)
  • САМУСЬ (САМІЙЛО ІВАНОВИЧ)
  • ШЕПТИЦЬКІ
  • СОШЕНКО ІВАН МАКСИМОВИЧ
  • СУВОРОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВІННИЦЬКІ ОБОРОНИ 1651, 1671 РР.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)