ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НЕСВИЦЬКІ (НЕСВІЗЬКІ)

  Бібліографічне посилання: Томазов В.В. НЕСВИЦЬКІ (Несвізькі) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nesvytski_rid (останній перегляд: 14.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НЕСВИЦЬКІ (НЕСВІЗЬКІ)

НЕСВИЦЬКІ (Несвізькі) – князівський рід, що належав, все ж, до однієї з гілок ГедиміновичівОльгердовичів. Однак існують й ін. версії щодо походження цього роду: від стародавніх литов. князів чи Рюриковичів. Генеалогія Н. недостатньо досліджена, про походження їхнього родового прізвища також немає єдиної думки. Тривалий час вважалося, що воно походить від білорус. м. Несвіж, однак у сучасній літературі переважає версія, що від волин. м-ка Несвич, що біля р. Полянки, недалеко від Луцька. Більшість дослідників вважають, що засн. роду був Федір (Федько) Корибутович (р. н. невід. – п. бл. 1442) – син новгород-сіверського кн. Дмитра-Корибута Ольгердовича (р. н. невід. – п. після 1404) та онук вел. кн. литов. Ольгерда. Федір був подільським старостою (1432–33), брацлавським (1434– 35) та кременецьким (1431–35) намісником. Прихильник кн. Свидригайла. Вважається засновником Вінниці, Збаража та Вишнівця. Від його нащадків беруть початок роди князів Збаразьких, Вишневецьких, Порицьких, Воронецьких, Предільницьких. 1508 до Москви виїхав кн. Василь Несвицький, ступінь споріднення якого з родозасновником не зовсім з'ясований. Представники рос. гілки використовували герб "Тронби" на відміну від ін. споріднених родів – Вишневецьких, Збаразьких і Воронецьких, які мали герб "Корибут". Переважна більшість представників рос. гілки служили моск. царям воєводами і стольниками. Найбільш відомі: Михайло Васильович (1-ша пол. 16 ст.) – воєвода військ вел. кн. Василя III Івановича; Данило Васильович (1-ша пол. 16 ст.) – воєвода в Унжі (1528), Чухломі (1529–32), у війську правої руки в Галичі (1532–37), Костромі (1543) та ін. містах; Василь Васильович (1-ша пол. 16 ст.) – другий воєвода передового полку в Муромі; Іван Васильович (1-ша пол. 16 ст.) – полковий воєвода; Данило Матвійович (р. н. невід. – п. 1666) – стольник, другий (1632), а потім – перший (1639) воєвода у Мценську, перший воєвода в Дорогобужі (1654–56); Андрій Матвійович ( р. н. невід. – 1650) – воєвода в Новосілі (1637); Григорій Данилович (17 ст.) – стольник (1650–1676); Андрій Григорович (2-га пол. 17 ст.) – стольник цариці Прасковії Федорівни (1686); Іван Григорович (р. н. невід. – п. до 1747) – стольник (1687–1727); Іван Іванович (2-га пол. 17 ст.) – стольник (1692); Василь Іванович (р. н. невід. – до 1737) – стольник (1692); Михайло Іванович (р. н. невід. – до 1737) – стольник. У більш пізні часи відомі: Василь Федорович (1704–71) – віце-адмірал (1764), петерб. цивільний губернатор (1761–64); Михайло Федорович (р. н. невід. – до 1787) – капітан-командир флоту (1763); Іван Васильович (1740– 1806) – учасник заколоту проти рос. імп. Петра III, таємний радник, камергер, обер-шенк; Петро Васильович (р. н. невід. – 1818) – бригадир; Василь Михайлович (1755–1818) – бригадир (1793); Дмитро Михайлович (1767–1821) – бригадир (1794)., Вишневецьких, Порицьких, Воронецьких, Предільницьких. 1508 до Москви виїхав кн. Василь

Рос. гілка роду внесена до 5-ї частини Родовідних книг Калузької, Моск. і Тамбовської губерній.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Руммель В.В., Голубцов В.В. Родословный сборник русских дворянских фамилий, т. 1–2. СПб., 1886
  2. Баумгартен Н.А. фон. Происхождение князей Вишневецких, Збаражских и Воронецких. "Летописи историкородословного общества", 1910, т. 4
  3. Любимов С. Опыт исторических родословий: Гундоровы, Жижемские, Несвицкие, Сибирские, Зотовы и Остерманы. Пг., 1915
  4. Войтович Л. Генеалогія династій Рюриковичів і Гедиміновичів. К., 1992
  5. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993
  6. Дворянские роды Российской империи: Князья, т. 2. СПб., 1995.

Посилання:
  • ДМИТРО-КОРИБУТ ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • ГЕДИМІНОВИЧІ
  • ЛУЦЬК
  • МІХАЛ-КОРИБУТ ВИШНЕВЕЦЬКИЙ, МІХАЛ-ТОМАШ-КОРИБУТ ВИШНЕВЕЦЬКИЙ
  • ОЛЬГЕРД
  • ОЛЬГЕРДОВИЧІ
  • РЮРИКОВИЧІ
  • СТАРОСТВО
  • СВИДРИГАЙЛО, СВИДРИГАЙЛО-БОЛЕСЛАВ ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • ВІННИЦЯ
  • ВИШНІВЕЦЬ
  • ЗБАРАЖ
  • ЗБАРАЗЬКІ

  • Пов'язані терміни:
  • ХМІЛЬНИК, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)