ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НЄМЦЕВИЧ ЮЛІАН-УРСИН

  Бібліографічне посилання: Лісевич І.Т. НЄМЦЕВИЧ Юліан-Урсин [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Niemtsevych_Y (останній перегляд: 24.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НЄМЦЕВИЧ ЮЛІАН-УРСИН

НЄМЦЕВИЧ (Niemcewicz) Юліан-Урсин (16.02.1757, за ін. даними, 1758 – 21.04.1841) – польс. письменник, історик, громад.-політ. діяч. Н. в Скоках поблизу Бреста. Навч. в Рицарській школі у Варшаві. Депутат Чотирирічного сейму, входив до патріотичного табору, виступав за реформи в країні, у т. ч. через "Газету національну і закордонну", одним з ред. якої був, а також через написані ним байки, памфлети тощо. Його сатирична комедія "Повернення посла", поставлена у Варшаві 1791, в якій він висміяв як сарматизм однієї частини шляхти, так і схиляння перед чужоземцями (під якими малися на увазі росіяни) – другої, стала політ. подією в житті країни. 1792–94 гострі памфлети Н., який був у цей час в еміграції, спрямовані проти уряду пророс. Торговицької конфедерації, підпільно поширювалися по країні. У повстанні 1794 Н. – ад'ютант Т.Косцюшка. Пораненим взятий у полон царськими військами. У Варшавському князівстві та Царстві Польському – сенатор, дотримувався в цей час консервативних поглядів. Член Т-ва друзів науки, від 1826 – його голова. У польському повстанні 1830–1831 – член Нац. уряду. За його завданням відбув до Великої Британії з дипломатичною місією. Від 1833 – на вигнанні в Парижі, прихильник відомого правого діяча польс. еміграції на Заході кн. А.Чарторийського.

Автор низки істор. праць, гол. з яких була 3-томна "Історія панування Сигізмунда III, польського короля" (1818–19). В оцінці істор. подій дотримувався поглядів А.-С.Нарушевича про те, що причиною падіння незалежності Польщі був її політ. лад, який вів до анархії, послаблення д-ви. Ініціатор і видавець джерел – 7-томного "Зібрання історичних пам'яток про давню Польщу" (1822–36). Погляди на минуле Польщі виклав у збірці поезій "Історичні співи" (1816), одну з яких присвятив кн. В.К.Острозькому. На істор. тематику писав також драм. твори, у т. ч. – віршовану трагедію "Хмельницький" (1817). Залишив цікаві як джерело і яскраві характеристики епохи "Спогади моїх часів" (1823–38).

П. у м. Париж.

дата публікації: 2010 р.

Праці:
  1. Spiewy historyczny. Warszawa, 1948
  2. Dziela, t. 1–5, Kraków, 1883–86
  3. Pamietniki czasów moich, t. 1–2, Warszawa, 1957.
Література:
  1. Lelewel J. Spiewy historyczne Iulijana Ursyna Niemcewicza pod wzgledem historyi uwazane. Warszawa, 1817
  2. Czartoryski A. Zywot J.U. Niemcewicza. Berlin–Poznan, 1860
  3. Dihm. J. Niemcewicz jako historyk. "Sprawozdania PAN", 1961, z. 1
  4. Majchowski S. O Julianie Niemcewiczu opowiesc biograficzna. Warszawa, 1982.

Посилання:
  • НАРУШЕВИЧ АДАМ-СТАНІСЛАВ
  • ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ-КОСТЯНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • САРМАТИЗМ
  • ВАРШАВА

  • Пов'язані терміни:
  • МЯСКОВСЬКИЙ ВОЙЦЄХ
  • ПЕТРОПАВЛОВСЬКА ФОРТЕЦЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)