ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НІСТОР ЙОН-ЯНКУ

  Бібліографічне посилання: Огуй О.Д. НІСТОР Йон-Янку [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nistor_Ion (останній перегляд: 14.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НІСТОР ЙОН-ЯНКУ

НІСТОР Йон-Янку (Nistor Ion; 16(04).08. 1876–11.11.1962) – румун. історик, політ. і держ. діяч. Чл.-кор. (1911) та дійсний член АН Румунії (1915–48; поновлений 1990). Н. в с. Біволаріє біля Радівців, Пд. Буковина. Закінчивши Радівецький нім. ліцей (1897) та філос. ф-т Чернів. ун-ту (1904), працював викладачем ліцеїв у Сучаві (1904–07) й у Чернівцях (1907–08). Після навчання в ун-ті Відня, а також ун-тах Бухареста, Мюнхена, Берліна (1908–11), де Н. відвідував заняття з історії (загальної та середньовічної), візантології, палеографії, славістики, етнології, політичної економіки в істориків Д.Ончула, Н.Йорги, А.-Д.Ксенопола, славіста К.-Й.Їрічека, економіста К.Лампрехта та ін., завершив для Відня дві роботи: докторську "Молдавські претензії на Покуття" (1910) та габілітаційну "Зовнішньоторговельні зв'язки Молдови XIV–XV ст." (1911), що була відзначена премією АН Румунії. 1911 став приват-доцентом кафедри пд.-сх. європ. історії у Віденському університеті, а з 1912 (по 1940) – професором і зав. такої ж кафедри в Чернів. ун-ті, в основному викладаючи історію Румунії та Буковини. Ректор Чернів. ун-ту (1920, 1933–40). Н. – почесний член Чеської академії (1935), учасник численних міжнар. конгресів істориків.

Розпочавши з активного членства в нац. т-вах: "Junimea" ("Молодь"; президент 1898–99), Т-во румун. к-ри і літератури на Буковині, "Румунська школа", "Румунський клуб" та ін., став членом правління Національно-ліберальної партії Румунії й постійним членом уряду. 1918–19 був міністром румун. уряду по управлінню Буковиною з правом видачі ординацій-законів (1918–19), заснував Демократ. партію об'єднання, з друкованим органом "Glasul Bucovinei"; закрив нім. та укр. ліцеї; запровадив румун. мову в орг. управління; сприяв румунізації німецькомовного Чернів. ун-ту й Буковини. Згодом Н. був міністром – делегатом Буковини в уряді Й.Братіану (1922–26), беручи участь у створенні нової конституції Румунії (23 березня 1923); міністром громад. робіт (1927–28); сенатором права (1928–33); держ. секретарем по етнічних меншинах (1933) у мін-ві праці, охорони здоров'я та соціального захисту (1935–37); міністром праці (1937–39) та міністром культів і мист-в (1939–40). Відзначений 10-ма орденами Румунії (Зірка Румунії, Корона Румунії, Хрест, орден Фердинанда) та 4-ма орденами ін. д-в. Н. різко виступав проти комунізму, соціал-демократії та націонал-соціалізму, а згодом – проти приєднання Бессарабії й Буковини до УРСР. Н. не включили до уряду Й.Антонеску, проте залишений професором філос. ф-ту в Бухаресті (1940–41). З 1941 – на пенсії, продовжуючи бути директором колекції б-ки АН Румунії (1940–45). З утворенням Румун. Нар. Республіки позбавлений членства в АН Румунії (10 червня 1948) та ув'язнений без суду в Сігеті (1948 – 8 липня 1955).

П. у м. Бухарест.

Опублікувавши документальні джерела до історії середньовічної Молдови, Н. спочатку виступав проти теорії "історичного права", проте у час Першої світової війни став її послідовником. У низці праць ("Молдовські претензії на Покуття", Відень, 1910; "Румуни і русини на Буковині", Бухарест, 1915; "Національна боротьба на Буковині", Бухарест, 1918) Н. доводив, що слов'ян. топоніми в Молдові походять від слов'ян. племен, які рухалися в 4–5 ст. на Балканський п-ів; що молдов. територія ніколи не була під володінням Галицького князівства, а русинська мова офіційно не вживалася в Молдові; румуни – єдине автохтонне населення Буковини; українці на Буковині – це вигадка австрійців після 1848. Цю антиукр. теорію, яку заперечували буковинські науковці Р.-Ф.Кайндль, С.Смаль-Стоцький, М.Кордуба та ін., Румунія використала 1918–19 на Мирній конференції в Парижі для виправдання окупації укр. частини Буковини.

Н. – автор понад 300 наук. праць, займався проблемами історії румун. народу від 14 до поч. 20 ст., питаннями літератури, освіти, мист-ва та к-ри Буковини. Збагатив 44-томну документальну добірку Гурмузаків на 5 томів нових матеріалів. Найважливіші твори: "Стефан Великий" (1904), "Румуни та українці Буковини" (1915), "Чехо-словаки та румуни" (1930), "Історія церковного фонду Буковини" (1931), "Монастирі Буковини" (1931), "Олександр Добрий" (1932), "Українське питання в світлі історії" (1934), "Деякі спогади з часів возз'єднання" (1938), "Возз'єднання Буковини з Румунією" (1940), "Україна в дзеркалі молдавських хронік" (1942), "Історія Бессарабії" (1923–51), "Історія Буковини" (1951–91) та ін.

дата публікації: 2010 р.

Праці:
  1. Die moldauischen Ansprüche auf Pokutien. В кн.: Archiv für österreichische Geschichtsforschung. Wien, 1910
  2. Die auswärtigen Handelsbeziehungen der Moldau im XIV, XV und XVI. Jhdt. Gotha, 1911
  3. Handel und Wandel in der Moldau bis zum Ende des XVI. Jahrhunderts. Czernowitz, 1912
  4. Românii şi rutenii din Bucovina: Studiu istoric şi statistic. Bucureşti, 1915
  5. Der nationale Kampf in der Bukowina: Mit einer ethnographischen Karte. Bucureşti, 1919
  6. Alexandru-cel-Bun (cu ocaziunea aniversării de 500 ani dela moartea lui). Cernauţi, 1932
  7. Miron Costin: Viaţa şi opera. Bucureşti, 1942
  8. Istoria Basarabiei, Сhisinau 1923. Bucureşti, 1991
  9. Istoria Bucovinei. Bucureşti, 1991.
Література:
  1. Iacobescu M. Viaţa şi activitatea istoricului Ion Nistor (1876–1962). В кн.: Studii şi articole de istorie, vol. 11. Bucuresti, 1984
  2. Чернівецький університет: Сторінки історії: 1875–1995. Чернівці, 1995
  3. Login С. Istoria literaturii din române Bucovina: 1775–1918 (in Legatura cu Evoluţia culturală şi politiă). Cernauţi, 1996
  4. Павлюк О. Буковина: Визначні постаті 1774–1918. Біографічний довідник. Чернівці, 2000
  5. Satco E. Enciclopedia Bucovinei, vol. 2. Suceava, 2004.

Посилання:
  • АНТОНЕСКУ (ANTONESCU) ЙОН
  • БЕССАРАБІЯ
  • БРАТІАНУ ЙОН
  • БУКОВИНА
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • КАЙНДЛЬ РАЙМУНД-ФРІДРІХ
  • КОМУНІЗМ, ЯК ТЕРМІН
  • КОРДУБА МИРОН МИХАЙЛОВИЧ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РУМУНІЗАЦІЯ
  • СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ СТЕПАН ЙОСИПОВИЧ
  • СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТІЯ
  • ВІДЕНЬ
  • ВІДЕНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ЙОРГА НІКОЛАЄ

  • Пов'язані терміни:
  • БУКОВИНА
  • ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ ІСТОРИКІВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)