ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НІЖИНСЬКА СПРАВА

  Бібліографічне посилання: Шевченко Н.В. НІЖИНСЬКА СПРАВА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nizhynska_sprava (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НІЖИНСЬКА СПРАВА

НІЖИНСЬКА СПРАВА – епізод виборчої кампанії до Комісії Законодавчої 1767–1768. Під час виборів депутата від ніжинського і батуринського шляхетства на зборах у м. Ніжин 1767 за присутності П.Румянцева (див. П.Румянцев-Задунайський), який намагався забезпечити обрання лояльного до нової адміністрації Гетьманщини депутата та укладання проурядового наказу, шляхта обрала своїм представником у Комісію Законодавчу земського суддю Л.Селецького. Однак при укладанні остаточного тексту наказу позиції виборців розійшлися. Замість Л.Селецького депутатом був обраний Г.Долинський, йому вручили наказ, який містив вимоги про гарантування укр. політ. автономії, право вибору гетьмана, збереження чинності укр. права і судочинства за Статутами Великого князівства Литовського. П.Румянцев оголосив вибори в Ніжині недійсними і призначив повторні вибори на 15 травня 1767. На нове зібрання прибули лише 16 із 50 шляхтичів, причому вони відмовилися підписати наказ, який їм запропонував ставленик П.Румянцева Л.Селецький. П.Румянцев наказав заарештувати всіх учасників зборів й оголосив вручений Г.Долинському наказ недійсним. Військ. трибунал засудив 36 укр. шляхтичів до страти, а Генеральний військовий суд визнав винними 18 осіб, 14 з яких отримали довічне заслання, а 4 позбавили рангу. Катерина II схвалила діяльність П.Румянцева, однак, побоючись небажаного для царського самодержавства політ. розголосу, не наважилася здійснити репресії в повному обсязі. У липні 1768 Правительствуючий Сенат скасував смертні вироки та заслання, залишивши в силі позбавлення всіх засуджених рангу і права займати урядові посади.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Максимович Г.А. Выборы и наказы в Малороссии в Законодательную комиссию 1767 г., т. 1. Нежин, 1917
  2. Когут З. Російський централізм і українська автономія: Ліквідація Гетьманщини (1760–1830). К., 1996.

Посилання:
  • АВТОНОМІЯ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ СУД
  • ГЕТЬМАН
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • КОМІСІЯ ЗАКОНОДАВЧА 1767–1768
  • НІЖИН
  • РУМЯНЦЕВ-ЗАДУНАЙСЬКИЙ ПЕТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1529, 1566, 1588

  • Пов'язані терміни:
  • КОМІСІЯ ЗАКОНОДАВЧА 1767–1768


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)