Бібліографічне посилання: Коваленко О.Б. НІЖИНСЬКИЙ БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ МОНАСТИР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nizhynskyj_Blahov_m (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НІЖИНСЬКИЙ БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ МОНАСТИР – правосл. чол. монастир у м. Ніжин. Заснований на поч. 18 ст. протопопом П.Яворським за участі митрополита Стефана Яворського в центрі міста. Гол. споруда – Благовіщенський собор, споруджений 1702–16 архіт. Г.Устиновим. 1716 до монастиря був приєднаний Ветхоріздвяний (Красноострівський) Свято-Георгіївський монастир, розташов. на околиці Ніжина. Згодом побудовано трапезну, келії, госп. споруди. Монастирю належали значні земельні володіння і 800 підданих (1782). У монастирській б-ці після смерті С.Яворського зберігалася його унікальна книгозбірня, яку 1731 було перевезено до Харкова. Значної шкоди монастирю завдали пожежі 1750, 1757, 1797. Відбудований на поч. 19 ст. архімандритом В.Черняєвим, який реставрував і оздобив Благовіщенський собор, спорудив муровану Петропавлівську трапезну церкву, дзвіницю з годинником, келії, монастирські крамниці, огорожу. У 2-й половині 19 ст. при монастирі існувало Братство Божої Матері усіх скорботних радості. Монастир припинив існування на поч. 1920-х рр. Відновлений 1999.