ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НІЖИНСЬКИЙ ЛІТОПИС

  Бібліографічне посилання: Коваленко О.Б. НІЖИНСЬКИЙ ЛІТОПИС [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nizhynskyj_litopys (останній перегляд: 21.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НІЖИНСЬКИЙ ЛІТОПИС

НІЖИНСЬКИЙ ЛІТОПИС – анонімна пам'ятка укр. історіографії 17–18 ст. У центрі уваги літописця – військово-політ. історія. До 1670-х рр. події висвітлено вкрай фрагментарно, з численними похибками і помилками, очевидно, на підставі істор. переказів. Згодом достовірність повідомлень зростає, але послідовного характеру виклад набуває з 1730-х рр. Літописець згадує укр. гетьманів Б.Хмельницького, І.Брюховецького, І.Самойловича, І.Мазепу, І.Скоропадського, Д.Апостола, К.Розумовського, але уникає характеристики й оцінок їхньої діяльності. У літопису йдеться також про війни, які Росія вела проти Туреччини протягом 18 ст., та їх згубні наслідки для госп-ва України. Наведено відомості про життя рос. царської родини, перебування її представників в Україні, причому з особливою симпатією згадано імп. Єлизавету Петрівну. Певну увагу приділено рос. можновладцям, діяльність яких була безпосередньо пов'язана з Україною, – П.Румянцеву-Задунайському, князям О.Безбородьку, Г.Потьомкіну. Літопис містить відомості про створення 1-ї та 2-ї Малоросійських колегій, амністію запорожців 1734, вибори депутатів до Комісії Законодавчої 1767–1768, появу самозванців І.Міницького та О.Пугачова. Згадано про зміни в адм.-тер. устрої Лівобережної України – утворення Київського намісництва, Чернігівського намісництва та Новгород-Сіверського намісництва, Малоросійської губернії, а згодом – Чернігівської губернії та Полтавської губернії. Наведено відомості про надзвичайні природні явища, стихійні лиха, епідемії. Значну увагу приділено подіям у Ніжині, де, очевидно, мешкав упорядник літопису. Н.л. належить до т. зв. місц. літописів, хоча значне місце в ньому відведено подіям, які мали загальноукр. значення. Нині рукописний збірник, що містить текст Н.л., зберігається в Ін-ті рукопису НБУВ.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Описание рукописей библиотеки Историко-филологического института князя Безбородко в Нежине. М., 1900
  2. Коваленко О.Б. Ніжинський літопис ХVII–ХVIII ст. як пам'ятка історіографії. В кн.: Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Міжвідомчий збірник наукових праць, вип. 3. К., 2001.

Посилання:
  • АПОСТОЛ ДАНИЛО ПАВЛОВИЧ
  • БЕЗБОРОДЬКО ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
  • БРЮХОВЕЦЬКИЙ ІВАН МАРТИНОВИЧ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ЄЛИЗАВЕТА ПЕТРІВНА
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КОМІСІЯ ЗАКОНОДАВЧА 1767–1768
  • КИЇВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • МАЛОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • НІЖИН
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОТЬОМКІН ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РОЗУМОВСЬКИЙ КИРИЛО ГРИГОРОВИЧ
  • РУМЯНЦЕВ-ЗАДУНАЙСЬКИЙ ПЕТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • САМОЙЛОВИЧ ІВАН САМІЙЛОВИЧ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ІВАН ІЛЛІЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)