ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НОБІЛІТАЦІЯ

  Бібліографічне посилання: Панашенко В.В. НОБІЛІТАЦІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nobilitatsiia (останній перегляд: 19.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НОБІЛІТАЦІЯ

НОБІЛІТАЦІЯ – надання шляхетського чи дворянського титулу, введення в шляхетство чи дворянство. В Україні з серед. 17 ст. козацька старшина як елітарна частина тогочасного сусп-ва спорадично досягала шляхетської Н., що надавалася польс. королем на підставі рішень вального сейму Речі Посполитої (Сулими, Іскрицькі, П.Тетеря, В.Золотаренко, Я.Сомко, С.Богданович-Зарудний, Г.Лісницький, П.Дорошенко, М.Ханенко, Я.Войцехович, О.Гоголь та ін.). Згідно з Гадяцьким договором 1658 значна частина козац. старшини від кожного полку мала бути нобілітованою. З 60-х рр. 17 ст. жалувані грамоти на дворянство укр. старшині надавали також рос. царі (дворянство одержали козац. полковники й старшини за гетьманства І.Брюховецького, Д.Многогрішного, І.Самойловича). Право козац. еліти на дворянство було обумовлене Коломацькими статтями 1687 під час обрання гетьманом І.Мазепи. Процес масової Н. укр. еліти спричинився діяльністю Комісії з укладання проекту Нового Уложення (1766–74). З 1782 козац. старшині надавалися права, аналогічні тим, якими, згідно із законом "Учреждения о губерниях 1775", користувалися рос. дворяни. На виконання царського указу від 28 липня 1783 про ліквідацію полкового устрою в Гетьманщині старшинські посади перейменовувалися на рос. табельні чини. З 1785 на козац. еліту поширилася чинність царської Жалуваної грамоти дворянству 1785, згідно з якою проголошувалася повна свобода дворян від обов'язкової військ. служби, передбачалося утворення дворянського товариства в кожній губернії з правом обрання свого предводителя, надання дворянських титулів, вирішення питань щодо достовірності доказів претендента на дворянство, подання петицій безпосередньо до престолу. Укр. соціальна еліта фактично була зрівняна в правах з рос. дворянством. Кількість дворян в Україні невпинно зростала: у Київському намісництві на 1781 їх було 871, а на 1787 – 1145. Вище духовенство також відстоювало своє право на Н. Дворянські збори зобов'язувалися запровадити окрему рубрику в родовідних книгах для реєстрації тих, хто був визнаний дворянином із духовенства. Указом від 20 січня 1797 справа Н. зосереджувалася в герольдії (при Правительствуючому Сенаті), яка відала складанням родоводів у Російській імперії. У дворянські родовідні книги Рос. імперії, опубліковані 1798–1816, потрапили укр. родини: Кочубеї, Судієнки, Миклашевські, Селецькі, Милорадовичі (3-тя ч.), Міщенки, Кандиби (4-та ч.), Горленки, Ґалаґани (5-та ч.), Родзянки, Марченки, Лагоди, Тарновські (6-та ч.), Марковичі, Дуніни, Долинські (7-ма ч.), Томари, Савичі, Гудими-Левковичі, Галенковські, Мазарики, Троцькі, Іваненки (8-ма ч.), Дунін-Борковські, Базилевські, Часники, Ісаєвичі, Шираї (9-та частина). Багато старшин, які не дістали дворянського титулу, доводили свої права на Н. протягом кількох десятиріч 19 ст. У цій справі активно діяли А.Чепа, В.Полетика, Р.Маркович, В.Чарниш, М.Милорадович, Т.Калиновський та ін. Рух за право Н. в Україні збігався зі становленням нац. еліти і не припинився до кінця 19 ст. У 19 ст. дворянство стало вищою верствою укр. сусп-ва, а його кращі представники як нащадки колиш. козац. еліти зберігали інтерес до своєї минувшини і плекали надію на укр. нац. відродження.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. 4, 6. СПб, 1863, 1869
  2. Миллер Д.П. Очерки из истории и юридического быта старой Малороссии. Чернигов, 1890
  3. Записка о малороссийском дворянстве маршалка Роменского повета Василия Полетики. 1809. "Киевская старина", 1893, т. 40
  4. Дианин А. Малорусское духовенство во второй половине ХVIII в. К., 1904
  5. Максимович Г.А. Выборы и наказы в Малороссии в Законодательную комиссию 1767 г., ч. 1: Выборы и составление наказов. Нежин, 1917
  6. Панашенко В.В. Соціальна еліта в Гетьманщині (друга половина XVII–XVIII ст.). К., 1995.

Посилання:
  • БОГДАНОВИЧ-ЗАРУДНИЙ САМІЙЛО
  • БРЮХОВЕЦЬКИЙ ІВАН МАРТИНОВИЧ
  • ЧЕПА АНДРІАН
  • ДОЛИНСЬКІ
  • ДОРОШЕНКО ПЕТРО ДОРОФІЙОВИЧ
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ДУНІН-БОРКОВСЬКІ
  • ДВОРЯНСЬКІ ЗБОРИ
  • ДВОРЯНСТВО
  • ЕЛІТА
  • ГАДЯЦЬКИЙ ДОГОВІР 1658
  • ҐАЛАҐАНИ
  • ГАЛЕНКОВСЬКІ
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ГОГОЛЬ ОСТАП
  • ГОРЛЕНКИ
  • ГУБЕРНІЯ
  • ГУДИМИ-ЛЕВКОВИЧІ
  • ІСКРИЦЬКІ
  • ІВАНЕНКИ
  • КАНДИБИ
  • ХАНЕНКО МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • КОЧУБЕЇ
  • КОЛОМАЦЬКІ СТАТТІ 1687
  • КОЗАЦЬКА СТАРШИНА
  • КИЇВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ЛАГОДИ
  • МАРКОВИЧІ (МАРКЕВИЧІ)
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МНОГОГРІШНИЙ ДЕМ'ЯН ГНАТОВИЧ
  • МИКЛАШЕВСЬКІ
  • МИЛОРАДОВИЧІ
  • ПОЛИТИКА (ПОЛЕТИКА) ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ПОЛК
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОДОВІДНІ КНИГИ
  • РОДЗЯНКИ
  • САМОЙЛОВИЧ ІВАН САМІЙЛОВИЧ
  • САВИЧІ
  • СЕЛЕЦЬКІ РІД
  • ШИРАЇ, ШИРЯЇ
  • СОМКО ЯКИМ СЕМЕНОВИЧ
  • СУДІЄНКИ, РІД
  • СУЛИМА, СУЛИМИ
  • ТАРНОВСЬКІ
  • ТЕТЕРЯ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ТОМАРИ
  • ТРОЦЬКІ
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ЖАЛУВАНА ГРАМОТА ДВОРЯНСТВУ 1785
  • ЗОЛОТАРЕНКО ВАСИЛЬ НЕЧИПОРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БОГДАНОВИЧ-ЗАРУДНИЙ САМІЙЛО
  • ДМИТРАШКИ-РАЙЧІ (ДУМИТРАШКИ)
  • ДОРОШЕНКИ
  • ДВОРЯНСЬКІ ДЕПУТАТСЬКІ ЗБОРИ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ЄЗОФОВИЧ (РЕБИЧКОВИЧ) АБРАМ
  • ГАДЯЦЬКИЙ ДОГОВІР 1658
  • ГАНЖА ІВАН
  • ГОРЛЕНКИ
  • ГРАБОВСЬКИЙ ПЕТРО
  • ГУРНИЦЬКИЙ ЛУКАШ
  • ІСКРИЦЬКІ
  • ХАНЕНКО МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • КОСТІН МИРОН
  • КУНИЦЬКИЙ СТЕФАН
  • МАЗАРАКІ
  • МИКЛАШЕВСЬКІ
  • ПЕТРАНОВСЬКИЙ ЯРЕМА
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ВЕРЕЩИНСЬКИЙ ЙОСИП
  • ЗАБУЗЬКИЙ СЕМЕН
  • ЗОЛОТАРЕНКО ВАСИЛЬ НЕЧИПОРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)