ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НОГАЙ

  Бібліографічне посилання: Вортман Д.Я. НОГАЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nohaj (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НОГАЙ

НОГАЙ (Ієсу-Ногай; р. н. невід. – п. 1299/1300) – військ. і держ. діяч Золотої Орди. Син Татара, онук Моала/Боала, правнук Джучі, праправнук Чингізхана. Оскільки Моал був лише 7-м сином Джучі, Н. фактично не міг претендувати на ханський титул, поки були живі представники старших ліній Джучидів. Із 1260-х рр. – темник, правитель улусу, який простягався від Дністра до зх. кордонів Золотої Орди. За хана Берке (1257–66) проявив себе як видатний полководець у війні з монгол. д-вою Ільханів. Імовірно, за прикладом хана Берке, прийняв іслам. В одній із битв утратив око.

Починаючи з 1260-х рр., Н. значно розширив на зх. територію свого улусу, приєднавши до нього лівобережжя Нижнього Дунаю і, можливо, Добруджу. Під воєнним тиском Н. залежність від монголів на поч. 1280-х рр. визнали болг. д-ви (спочатку –Тирновське царство, потім – Відинське і Бранічевське князівства), бл. 1292 – Сербія. Візант. імп. Михаїл VIII Палеолог намагався підтримувати мир із Н., заради чого 1273 віддав йому в дружини свою побічну доньку Єфросинію.

У 1280-х рр. Н. здійснював походи на Польщу, Угорщину та Литву. У цих набігах брали участь війська галицько-волин. князів.

Після смерті хана Менгу-Тімура (1280 або 1282) Н. набув великого впливу в Золотій Орді. 1291 він організував заколот проти хана Телебуги і поставив на його місце Токту, сина Менгу-Тімура. Але могутність Н. спровокувала конфлікт із ханом Токтою, що вилився у відкриту війну між ними. Н. вдалося спочатку залучитися підтримкою Абаджи, бега сусіднього улусу і сина колиш. улус-бега Курмиши (Куремси рус. літописів), але після конфлікту з ним та його синами Н. знищив їх і захопив територію цього улусу (від Дністра до Дніпра). 1297 або 1298 він завдав поразки ханові Токті десь у пониззі Дону. 1299 Н. захопив Крим. улус (Крим. п-ів і степи між Дніпром та Доном), який віддав в управління своєму онукові Актаджи. Проте спроба стягнути звідти данину й податки призвела до загибелі Актаджи й карального набігу Н. у відповідь. Війна з ханом Токтою привела до фактичного відколу володінь Н. від Золотої Орди й утворення окремої д-ви. Матеріальним символом цього є карбування Н., а пізніше його сином Чакою, власної монети. Сепаратизм Н. відображений у переказі рус. літопису про слободи баскака Ахмата, де йдеться про двох тодішніх "царів".

Конфлікти Н. з його союзниками та підлеглими дали можливість ханові Токті 1299/1300 завдати Н. поразки в місцевості Куканлик (імовірно, на правобережжі Дніпра). Сам Н. був убитий русином – одним із воїнів хана Токти.

Троє синів Н. загинули невдовзі після смерті батька.

Усупереч поширеній думці походження назви Ногайської орди з Н. не пов'язане.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Веселовский Н.И. Хан из темников Золотой Орды Ногай и его время. "Записки Российской академии наук: Серия 8" (Пг.), 1922, т. 13, № 6
  2. Насонов А.Н. Монголы и Русь (история татарской политики на Руси). М.–Л., 1940
  3. Егоров В.Л. Историческая география Золотой Орды в XIII–XIV вв. М., 1985
  4. Галенко О.І. Золота Орда у битві на Синіх Водах. В кн.: Синьоводська проблема у новітніх дослідженнях. К., 2005.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АХМАТ
  • ЧИНГІЗ-ХАН
  • ДАНИНА
  • ДОБРУДЖА
  • ІСЛАМ
  • КУРЕМСА
  • НОГАЙСЬКА ОРДА
  • УЛУС, УДІЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ В ПОСТМОНГОЛ
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ

  • Пов'язані терміни:
  • БІЛА ОРДА
  • ЧУФУТ-КАЛЕ
  • ЕСКІ-КЕРМЕН
  • ФЕОДОСІЯ (КАФА), МІСТО АРК
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • КУРСЬК, ДАВНЬОРУСЬКЕ МІСТО
  • КИЇВ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПЕЧЕРНІ МІСТА КРИМУ
  • ТУЛА-БУКА, ХАН
  • УЛУС, УДІЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ В ПОСТМОНГОЛ
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)