ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НОРМИРОВКА

  Бібліографічне посилання: Машкін О.М. НОРМИРОВКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Normyrovka (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НОРМИРОВКА

"НОРМИРОВКА" – одне з перших монополістичних об'єднань харчо-смакової пром-сті кінця 19 – поч. 20 ст., що виникло для регулювання продажу цукру за кордон й сконцентрувало в своїх руках до 96 % його загальноімперського обсягу. Уже 1887 більшість цукрозаводчиків Київської губернії, Подільської губернії, Волинської губернії та Царства Польського уклали між собою угоду про регламентацію експорту (т. зв. нульовий договір), котра й започаткувала процес створення "Н." За даними 1899–1901, усіма справами картелю керував "К-т 15-ти представників", котрий, проводячи свої засідання щорічно в лютому, займався питаннями квот і цінової політики (причому рішення к-ту вважалося обов'язковим для виконання, якщо в його роботі взяло участь 6 осіб); організацію самої процедури доставки цукру на зовн. ринки здійснювала Рада експортерів, якій кожен з учасників нового об'єднання передовіряв право розпоряджатися частиною своєї готової продукції. Норми вивозу встановлювалися із урахуванням розмірів та продуктивності з-дів-контрагентів. У цих межах власники самі займалися реалізацією, й лише надлишки підлягали централізованому збуту через контору "Н." за цінами останньої (порушення яких, до речі, каралося чималими штрафами). Картель об'єднував 212 (із 224) цукроварень Російської імперії, не входили до нього кілька підпр-в Полтавщини й Харківщини); центрами його було призначено Варшаву (для поляків) та Київ (для всіх ін.). 1890–91 "Н." виробила 26, у 1895–96 – 34, 1899–1900 – 39 млн пудів цукру. Через неузгодженість дій та внутр. суперечності картель припинив існування 1902, натомість виник "Союз предпринимателей-сахарозаводчиков".

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Пихно Д. Торгово-промышленные стачки. К., 1885
  2. Радциг К.П. Производство и потребление сахара на всем свете. СПб., 1890
  3. Сибиряков В.М. Положение свеклосахарной промышленности и нормировка. К., 1891
  4. Исторический очерк обложения торговли и промыслов в России. СПб., 1893
  5. Воблий К.Г. Нариси з історії російсько-української цукродобувної промисловості, т. 2. К., 1930
  6. Лившин Я.И. Монополии в экономике России. М., 1961.

Посилання:
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОДІЛЬСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЦАРСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)