ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НОВА ВОДОЛАГА

  Бібліографічне посилання: Подкур Р.Ю. НОВА ВОДОЛАГА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nova_Vodolaha_smt (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НОВА ВОДОЛАГА

НОВА ВОДОЛАГА – с-ще міськ. типу Харківської області, райцентр. Розташов. в долині р. Вільховатка (бас. Сіверського Дінця) за 53 км від Харкова.

Заснована 1675 козаками Харківського полку та вихідцями з Правобережної України. 1686, 1689, 1693, 1697, 1711 поселення руйнували татар. орди.

Після ліквідації полкового устрою Н.В. зарахована до Катерининської провінції Новоросійської губернії. З 1773 – у складі Слобідсько-Української губернії, а з 1775 – Азовської губернії. Від 1780 Н.В. входила до Харківського намісництва, а після його ліквідації – до Слобідсько-Української губернії (з 1835 – Харківська губернія) і належала до Валківського пов. З 1797 – волосний центр.

Населення Н.В. брало участь у подіях 1905, національно-визвол. змаганнях 1917–1920.

Райцентр від 1923, с-ще міськ. типу від 1938.

Під час німецько-рад. війни 1941–45 від 19 жовтня 1941 до 14 вересня 1943 Н.В. була окупована гітлерівськими військами.

Нині Н.В. – с.-г. центр, який спеціалізується на вир-ві зерна та м'ясомолочної продукції. Серед навч. та культ. закладів – 3 школи, 2 б-ки, будинок к-ри.

З Н.В. походять визначні митці к-ри: нар. артист Білорус. РСР А.Попсуйшапко (Арсенко), письменник-гуморист С.Чмельов (1896–1941), худож. А.Мізін. 1920–22 тут проживав укр. письменник П.Панч.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Слюсарський А.Г. Слобідська Україна. Х., 1954
  2. ІМіС УРСР: Харківська область. К., 1976
  3. Ярещенко А. З топонімічного словника Харківщини. "Прапор", 1986, № 6, 12.

Посилання:
  • АЗОВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХАРКІВ
  • ХАРКІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХАРКІВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛК
  • НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПАНЧ ПЕТРО ЙОСИПОВИЧ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • СЛОБІДСЬКО-УКРАЇНСЬКА ГУБЕРНІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ПОГРІБНЯК ЯКИМ КІНДРАТОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)