Бібліографічне посилання: Ковпаненко Н.Г. Новаківський Олекса Харлампійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Novakivskyj_O (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НОВАКІВСЬКИЙ Олекса Харлампійович (14.03.1872–29.08.1935) – живописець, педагог. Н. в с. Слободо-Ободівка (нині с. Нова Ободівка Тростянецького р-ну Він. обл.) в сім'ї лісничого. Навч. в Одесі у худож. Ф.Клименка (1888–92) та Краківській академії красних мист-в (1892–1900). З 1913 – у Львові. Автор тематичних картин ("Коляда", 1907–10; "Пробудження", 1912; "Молох війни", 1919; "Революціонерка", 1924); портретів ("Втрачені надії", 1903–08; "Автопортрет", 1911); пейзажів ("Весна в селі Могилі", 1911; "Собор святого Юра", 1925); істор. композицій ("Олекса Довбуш", "Дзвінка", 1930–31); натюрмортів ("Хризантеми", 1924); декоративних панно ("Народне мистецтво", "Наука", "Народна пісня" для Львів. муз. інституту ім. М.Лисенка, 1914). Засновник і викладач мистецької школи у Львові (1923), в якій навчалися О.Плешкан, С.Гебус-Баранецька, Г.Смольський, М.Левицький, С.Гординський та ін.

П. у м. Львів.

1972 у Львові відкрито художньо-меморіальний музей О.Новаківського.