ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ

  Бібліографічне посилання: Плахонін А.Г. НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Novhorod_V (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ

НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ – давньорус. місто, у 12–15 ст. – столиця Новгородської боярської республіки. Згідно з "варязькою легендою" в "Повісті временних літ" 862 новгородці запросили на князівський стіл ватажка дружини варягів Рюрика, нащадки якого стали князями Києва. Археол. дослідженнями Н.В. не виявлено культ. шару, давнішого за серед. 10 ст. Як вважається, центр найдавнішого Н.В. був розміщений за 2 км від сучасного міста на т. зв. Рюриковому городищі. Лише в 10 ст. місто було перенесене на сучасне місце. Середньовічний Н.В. складався з 2-х сторін (Торгової та Софіївської), котрі, у свою чергу, поділялися на 4 кінці (пізніше – 5), походження яких сягало, на думку археологів, ще слов'ян., балтських та фіно-угор. поселень 8–9 ст., що в 10 ст. злилися в єдине місто. Формування обличчя середньовічного Н.В. пов'язується передусім із князюванням сина Ярослава МудрогоВолодимира Ярославича, який 1044 збудував міські укріплення та заклав кам'яний Софійський собор. У 12–14 ст. населення Н.В. сягало, за різними оцінками, 20–40 тис. осіб.

Швидке піднесення середньовічного Н.В. пов'язується з функціонуванням торгового шляху "із варягів у греки", пн. ділянка якого проходила р. Волхов, яка поділяла місто навпіл. Розгалужена мережа торг. шляхів пов'язувала Н.В. не тільки з усіма важливими центрами Давньорус. д-ви, а й з країнами Сходу, Зх. та Пн. Європи, Візантією.

Серед найвідоміших архіт. споруд Н.В. можна згадати Софійський собор, який, можливо, будувала та ж сама артіль грец. майстрів, що працювала на буд-ві Софійського собору в Києві та Софійського собору в Полоцьку. На замовлення новгород. посадника Остромира в 11 ст. було виготовлено Остромирове Євангеліє. З 11 ст. Н.В. відомий як один із центрів літописання. До наших часів зберігся Новгородський перший літопис, найдавніша частина якого значно доповнює південнорус. літописні зводи. Непересічне значення має й новгород. літописання 15–17 ст., яке слугувало за джерело літописання Пн.-Сх. Русі та Великого князівства Московського. Численні знахідки в Н.В. берестяних грамот (див. Берестологія) дають можливість дослідити поширення писемності серед широких верств населення давньорус. міст.

Із серед. 10 ст. існувала держ. традиція, за якою в Н.В., як правило, сидів старший син київ. князя. За повідомленням візант. імп. Константина VII Багрянородного, у 940–50-ті рр. в Н.В. сидів Святослав Ігорович. Пізніше, у 10–11 ст., князями Н.В. були Володимир Святославич, Ярослав Мудрий, Мстислав Великий, ін. князі з династії Рюриковичів. З 2-ї третини 12 ст. значення князя в Н.В. підупадає, формуються інститути Новгород. боярської республіки. З кінця 12 ст. князями Н.В., як правило, стають представники владимиро-суздальської династії. З 14 ст. тісні контакти пов'язують Н.В. з Великим князівством Литовським. З кінця 15 ст., після приєднання Н.В. до Великого князівства Московського, місто поступово занепало.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Янин В.Л. Новгородские посадники. М., 1962
  2. Каргер М.К. Новгород Великий. М.–Л., 1970
  3. Носов Е.Н. Новгородское (Рюриково) городище. Л., 1990
  4. Толочко П.П. Киев и Новгород ХII – начала ХIII вв. в новгородском летописании. В кн.: Великий Новгород в истории средневековой Европы: К 70-летию В.Л. Янина. М., 1999
  5. Янин В.Л. У истоков русской государственности: К 30-летию археологического изучения Новгородского Рюрикового городища и Новгородской археологической экспедиции. СПб., 2007.

Посилання:
  • БЕРЕСТОЛОГІЯ
  • КНЯЗЬ
  • КОНСТАНТИН VII БАГРЯНОРОДНИЙ
  • КИЇВ
  • МСТИСЛАВ ВЕЛИКИЙ
  • НОВГОРОДСЬКА БОЯРСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • НОВГОРОДСЬКИЙ ПЕРШИЙ ЛІТОПИС
  • ОСТРОМИРОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ
  • ПОСАДНИК
  • ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ
  • РЮРИК
  • РЮРИКОВИЧІ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СОФІЙСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ
  • СВЯТОСЛАВ ІГОРЕВИЧ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ
  • ВІЗАНТІЯ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ВОЛОДИМИР ЯРОСЛАВИЧ
  • ЯРОСЛАВ МУДРИЙ, ЯРОСЛАВ-ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АНДРІЯШЕВ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • АНДРІЙ БОГОЛЮБСЬКИЙ
  • АРХЕОЛОГІЧНІ З'ЇЗДИ
  • БЕРЕСТОЛОГІЯ
  • БОЯРИ
  • БОЛХОВІТІНОВ ЄВГЕН
  • БРАВЛІН
  • БИЛИНИ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ЗЕМЛЯ, ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ЧЕТЬЇ МІНЕЇ
  • ЧУДЬ
  • ДАВНЬОРУСЬКА ЕТНОКУЛЬТУРНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ДАВИД СВЯТОСЛАВИЧ
  • ДМИТРІЙ ДОНСЬКОЙ
  • ДОБРИНЯ
  • ДОЛЬНИКИ
  • ДВІР
  • ЕПІГРАФІКА
  • ФІНЛЯНДІЯ
  • ГЕННАДІЇВСЬКА БІБЛІЯ
  • ГЕННАДІЙ
  • ГІЛЬДІЇ
  • ГРОШОВИЙ ОБІГ ДАВНЬОЇ РУСІ
  • ІКОНОТВОРЧІСТЬ ТА УКРАЇНСЬКЕ ІКОНОМАЛЯРСТВО
  • ІМПЕРІЯ
  • ІВАН ДАНИЛОВИЧ, ІВАН ДАНИЛОВИЧ КАЛИТА
  • КАРГЕР МИХАЙЛО КОСТЯНТИНОВИЧ
  • КОРМЧА, КОРМЧА КНИГА
  • КУПЕЦТВО
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛИСТВЕНСЬКА БИТВА 1024
  • ЛУКА ЖИДЯТА (ЖИРЯТА), ЛУКА НОВГОРОДСЬКИЙ
  • МАКРОХРИСТИЯНСЬКИЙ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ СВІТ
  • МАКСИМ
  • МИКЕШИН МИХАЙЛО ЙОСИПОВИЧ
  • МІЛЄЄВ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • МІСТО
  • МОНЕТНИЙ ДВІР
  • МСТИСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • МСТИСЛАВ ВЕЛИКИЙ
  • МСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • МСТИСЛАВОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ
  • МУЗИКА ЯРОСЛАВА ЛЬВІВНА
  • МИХАЇЛ ВСЕВОЛОДИЧ
  • НЕМІГА, БИТВА НА РІЧЦІ 1067
  • НІМЕЧЧИНА
  • НОРМАНСЬКА ПРОБЛЕМА
  • НОВГОРОДСЬКА БОЯРСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • НОВГОРОДСЬКИЙ ПЕРШИЙ ЛІТОПИС
  • ОЛЕГ СВЯТОСЛАВИЧ
  • ОЛЕКСАНДР НЕВСЬКИЙ
  • ОЛЕЛЬКОВИЧІ
  • ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ
  • ПЕРУН
  • ПЕСТЕЛЬ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ПОХОДИ РУСІ НА ВІЗАНТІЮ
  • ПОЛТАВСЬКИЙ ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМІТЕТ
  • ПОСАД
  • ПОСАДНИК
  • ПРИГАРА АНДРІЙ
  • ПУЛ
  • РАБСТВО В УКРАЇНІ
  • РЯД
  • РЮРИК
  • РЮРИК РОСТИСЛАВИЧ, РЮРИК-ВАСИЛІЙ РОСТИСЛАВИЧ
  • РОДЕНЬ, РОДНЯ
  • РОМАН МСТИСЛАВИЧ, РОМАН-БОРИС МСТИСЛАВИЧ
  • РОСІЯ
  • РОСТИСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • РОСТИСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • РОСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • РУБЛЬ
  • ЩУСЄВ ОЛЕКСІЙ ВІКТОРОВИЧ
  • ШЛЯХ ІЗ ВАРЯГІВ У ГРЕКИ
  • СКЕПТИЧНА ШКОЛА
  • СЛОВЕНИ, СЛОВЕНЕ, СЛОВЕНИ ІЛЬМЕНСЬКІ
  • СЛУЦЬКИЙ ЛІТОПИС
  • СМЕРДИ
  • СУПРАСЛЬСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • СВЯТОПОЛК ІЗЯСЛАВИЧ, СВЯТОПОЛК-МИХАЇЛ ІЗЯСЛАВИЧ
  • СВЯТОСЛАВ ІГОРЕВИЧ
  • СВЯТОСЛАВ ОЛЬГОВИЧ, СВЯТОСЛАВ-МИКОЛАЙ ОЛЬГОВИЧ
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
  • УСОБИЦЯ ВОЛОДИМИРОВИЧІВ 1015–1019
  • ВАНАТОВИЧ ВАРЛААМ
  • ВЕЛИКА РУСЬ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ
  • ВІЧЕ
  • ВІЛЬНЮС
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)
  • ВЛАДИМИРО-СУЗДАЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВОЛХВИ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ВСЕСЛАВ БРЯЧИСЛАВИЧ
  • ВСЕВОЛОД СВЯТОСЛАВИЧ ЧЕРМНИЙ
  • ВИШАТА
  • ЯРЛИКИ ХАНСЬКІ НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ КІНЦЯ 14 – СЕРЕДИНИ 16 СТ.
  • ЯРОПОЛК СВЯТОСЛАВИЧ
  • ЯРОПОЛК ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЯРОСЛАВ ІЗЯСЛАВИЧ
  • ЯРОСЛАВ МУДРИЙ, ЯРОСЛАВ-ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЮРІЙ НАРИМУНТОВИЧ, ЮРІЙ НАРИМУНТОВИЧ БЕЛЗЬКИЙ
  • ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОЛГОРУКИЙ
  • ЗАКОН СУДНИЙ ЛЮДЄМ
  • ЗАРУЦЬКИЙ ІВАН МАРТИНОВИЧ
  • ЖИТІЄ СТЕФАНА СУРОЗЬКОГО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)